Міжнародні ринки похідних фінансових інструментів

Міжнародні ринки похідних фінансових інструментів (деривативів) охоплюють обіг групи нових фінансових інструментів, що використовуються для передачі або нейтралізації ризиків (слайд 14).

Фінансові деривативи – це інструменти торгівлі фінансовим ризиком, ціни яких прив'язані до інших активів (ціни товарів або акцій, курсу валюти, процентної ставки) (слайд 15). Головними видами деривативів є ф’ючерси, опціони та свопи. На базі цих трьох видів може створюватися безліч комбінацій – синтетичних фінансових інструментів.

Ринки фінансових деривативів стали одним із важливих елементів фінансової інтеграції ринків окремих країн. Частково – через їхній зв'язок з базовими активами (акціями, облігаціями, валютою тощо), які становлять основу похідних інструментів, частково – внаслідок міжнародної структури цих ринків. Так, завдяки універсалізації та стандартизації методів управління фінансовими ризиками за допомогою деривативів інвестори для хеджування своїх угод з фінансовими активами використовують, як правило, найбільш ліквідні національні фінансові ринки, тим самим автоматично посилюючи взаємозалежність різних активів та різних ринків. Але саме через це несприятлива зміна кон'юнктури на будь-якому національному ринку будь-якого фінансового активу здатна передаватися як на ринки інших активів, так і на ринки інших країн.

Існує різна класифікація фінансових деривативів: за однією з них їх поділяють на біржові контракти (опціони, ф’ючерси) та позабіржові контракти (форварди, свопи) (слайд 16), за іншою виділяють такі види деривативів (слайд 17):

– деривативи валютного ринку – договори з купівлі-продажу іноземної валюти, через виконання зобов’язань в залежності від зміни курсу чи валюти, яку продають. Валютні деривативи можна класифікувати за трьома основними групам чи видам деривативів: ф‘ючерси/форварди, опціони і свопи. Ф‘ючерсні і форвардні контракти безпосередньо залежать від майбутніх цін на базові активи. Контракти на свопи залежать від співвідношення теперішніх і майбутніх цін на активи. Опціонні контракти також залежить від майбутніх змін ціни на базові активи;

– відсоткові деривативи використовують для хеджування відсоткових ризиків, їх застосування забезпечило додаткову ліквідність ринків позикових капіталів і можливість фіксування певної норми прибутку підприємств у майбутньому. Найбільшого поширення серед відсоткових деривативів на міжнародних ринках отримали відсоткові свопи, домовленості про майбутні відсоткові ставки, опціони «кеп» і «флоор»;

– кредитні деривативи допомагають ізолювати ризики від кредиту та уможливлюють торгівлю останніми. Зокрема, вони активно використовуються в рамках синтетичної сек'юритизації, яка на відміну від традиційної форми передбачає продаж ризику, а не усього активу. Популярності набули кредитні дефолтні свопи (CDS), кредитні спредові свопи (CSS) та свопи повного повернення (TRS);

– фондові деривативи – стандартний документ, що засвідчує право продати та (або) купити цінний папір на обумовлених умовах у майбутньому. До фондових деривативів відносять опціони, ф‘ючерси, фондові ваpранти, депозитарні свідоцтва (розписки).

Фінансові ф’ючерси – це контракти, в основі яких лежать фінансові інструменти: різні види валюти, боргові зобов’язання, а також фінансової індекси.

Валютні ф’ючерси – це ф’ючерсні контракти, згідно з якими необхідно поставити зазначену кількість певної іноземної валюти в обумовлений день у майбутньому на визначену суму в іншій валюті.

Процентні ф’ючерсні контракти укладаються стосовно боргових зобов’язань, наприклад, казначейських облігацій, векселів, векселів, облігацій державної позики тощо.

Ф’ючерсні контракти на фондові індекси базуються на вартості фондового індексу, наприклад, індексу Dow, S& P тощо. При операціях з цими ф’ючерсами прибуток або збитки визначаються коливаннями вартості індексу.

Загальний річний обсяг контрактів, укладених на торгівлю фінансовими деривативами сягає кілька десятків трлн. дол. Щоденний обсяг торгівлі на внутрішніх та міжнародному ринках перевищує 2 трлн дол.

Розрізняють два механізми обігу фінансових деривативів: 1) торгівлю деривативами на біржах; 2) торгівлю деривативами поза біржами.

Ринок фінансових деривативів швидкими темпами глобалізується. Більша частина торгівлі цими фінансовими інструментами припадає на міжнародний ринок.

Фінансові похідні інструменти корисні з погляду управління ризиком. Укладання угод із фінансовими деривативами приводить до встановлення цін, а це інформує суб'єктів ринку і все суспільство про реальну вартість активів, а також напрям майбутнього розвитку економіки. Таким чином, хоча укладання угод із фінансовими деривативами дає широке поле для спекулятивної гри, ці ринки приносять і реальну користь усьому суспільству. Передусім ідеться про виконувані фінансовими деривативами функції управління і перенесення ризику.

Ринки фінансових деривативів відіграють важливу роль у наданні суспільству економічної інформації. Фінансові деривативи підвищують інтерес трейдера до ведення операцій, а також активізують укладання угод з похідними інструментами та інструментами наявного ринку. Укладення угод із похідними фінансовими інструментами допомагає учасникам економічних відносин одержати точну інформацію про ціни. У результаті ціни набувають тенденцію наближатися до реальної вартості. Тому економічні ресурси можуть бути розподілені ефективніше.

Світовий ринок деривативів, як біржовий так і позабіржовий, характеризується інтенсивним зростанням обсягів торгівлі. Головною тенденцією динаміки структури цього ринку за категоріями деривативів стало суттєве скорочення частки товарних деривативів з одночасним зростанням питомої ваги контрактів з фінансовими активами, у першу чергу процентними деривативами на біржовому сегменті та валютними – на позабіржовому. При цьому спостерігається стрімке скорочення деривативів на акції і збільшення частки деривативів на процентні ставки, фондові індекси та валюту. Аналіз біржових деривативів за інструментами показує, що в сучасних умовах більш динамічно розвиваються опціони.

Наразі позабіржовий ринок деривативів перевищує кількісні характеристики розвитку біржового ринку. Однією з причин зростання позабіржового ринку можна вважати те, що його розвиток відбувається в умовах відсутності жорсткого регулювання. На позабіржовому ринку панівне становище займають валютні деривативи, які за обсягами обігу превалюють над процентними деривативами. Разом з тим, валютна група в структурі позабіржового ринку фінансових деривативів зазнала помітного скорочення порівняно зі збільшенням обсягів операцій з процентними інструментами.

Особливістю деривативів є те, що вони створюються в усіх секторах фінансового ринку (валютному, кредитному, інвестиційному тощо), до того ж саме вони об'єднують глобальний фінансовий ринок у єдине ціле. Їх поширення стало вирішальним чинником, який забезпечив внутрішню єдність глобального фінансового ринку. Завдяки зростанню ринку деривативів світова фінансова система отримала безперечні переваги: багатьом інвесторам вдалося знизити ризики й підвищити ліквідність, також було створено новий тип фінансових інструментів, які дають можливість управляти ризиками.

Хоча популярність деривативів швидко зростає, їх нерідко вважають надто складними інструментами, помилка під час використання яких може призвести до великих збитків. Тому їх застосування найчастіше називають основним чинником дестабілізації фінансового ринку.