Структура світового фінансового ринку

Сутність та характерні риси світового фінансового ринку.

Структура світового фінансового ринку.

Міжнародні валютні ринки.

Міжнародні ринки боргових зобов’язань.

Міжнародні ринку титулів (прав) власності.

Міжнародні ринки похідних фінансових інструментів.

Сутність та характерні риси світового фінансового ринку

Світовий фінансовий ринок – це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків (ресурсів) (слайд 2).

Під світовим фінансовим ринком треба розуміти складне переплетіння, взаємозалежність, інтеграцію національних та міжнародних ринків, що забезпечує переливання грошово-кредитних ресурсів між країнами, регіонами, галузями та окремими суб'єктами бізнесу. Це глобальний механізм, що забезпечує балансування світового попиту і пропозиції на капітал.

Світовий фінансовий ринок історично виникає на базі національних фінансових ринків під впливом концентрації виробництва та капіталу й інтернаціоналізації світогосподарських зв'язків. Упровадження інформаційних технологій у банківській та фінансовій сферах дало значний поштовх глобалізації фінансових ринків.

Характерні риси світового фінансового ринку (слайд 3):

• величезний обсяг фінансових ресурсів та операцій;

• глобальність, тобто відсутність територіальних обмежень;

• цілодобовий режим операцій;

• залучення до операцій суб'єктів/інституцій із високим рейтингом/репутацією;

• широкий діапазон використовуваних фінансових інструментів;

• уніфікація правил та стандартів операцій;

• високий рівень використання інформаційних технологій.

Структура світового фінансового ринку

Світовий фінансовий ринок становить складну, внутрішньо структуровану систему. Хоча єдина, загальноприйнята класифікація цієї системи ще не склалася, найчастіше виділяють чотири головні елементи світового фінансового ринку (слайд 4):

1) валютний ринок;

2) ринок боргових зобов'язань;

3) ринок титулів (або прав) власності;

4) ринок похідних фінансових інструментів (деривативів).

Інша модель світового фінансового ринку базується на функціональному критерії типів фінансових операцій (кредитних або інвестиційних). Головною ознакою, що відокремлює різні типи фінансових трансакцій у цій моделі, є можливість або неможливість вільної купівлі-продажу фінансових зобов'язань або фінансових інструментів. Якщо така вільна купівля-продаж можлива, її суб'єкти виступають учасниками ринку цінних паперів. В протилежному випадку вони виступають учасниками ринку боргових зобов'язань.

Залежно від часових параметрів реалізації майнових прав розрізняють (слайд 5):

1) грошовий ринок (короткі терміни купівлі-продажу короткострокових боргових інструментів);

2) ринок капіталів (тривалі терміни купівлі-продажу довгострокових боргових зобов'язань та акцій).

Поділ світового фінансового ринку на два великі сектори – кредитний та інвестиційний – є певною мірою умовним. В останні десятиріччя відбувається бурхливий процес трансформації кредитних операцій в операції з цінними паперами, який дістав назву " сек'юритизація кредитів".

Сек'юритизація – це процес перетворення малоліквідних фінансових активів на інструменти ринку капіталів, що придатні для продажу (слайд 6). На суми виданих кредитів банки випускають цінні папери і продають їх. Цей механізм дає змогу знизити кредитні ризики та забезпечити приплив грошей у банк до настання термінів погашення кредиту.

Між деякими структурними елементами світового фінансового ринку не можна провести чіткої межі. Наприклад, міжнародний ринок облігацій є складовою частиною міжнародного ринку боргових зобов'язань, водночас за іншими критеріями він становить елемент міжнародного ринку цінних паперів. Міжнародний ринок титулів (прав) власності, будучи структурним компонентом міжнародного ринку цінних паперів, є також одним із двох головних сегментів міжнародного ринку капіталів.

Досить складну проблему становить і виокремлення такого нового елементу світового фінансового ринку, як міжнародній ринок похідних фінансових інструментів. З одного боку, він все ще несе «родові» риси грошового ринку, тому в деяких моделях структури світового фінансового ринку включається в цей його сегмент. З іншого боку, ринок похідних використовує деякі інструменти міжнародного ринку капіталу як базисні продукти. Похідні інструменти мають елементи окремих довгострокових боргових інструментів ринку капіталу.

Сукупність кредитно-фінансових установ акумулює величезні маси грошових ресурсів по всьому світові. Потім ці ресурси через кредитні та інвестиційні механізми перерозподіляються міх країнами, даючи потужний імпульс подальшому зростанню концентрації та централізації капіталу. Світові потоки фінансових ресурсів під впливом конкурентної боротьби через інституційний механізм світового фінансового ринку спрямовуються в ті сфери та регіони світової економіки, де на них відчувається найбільший попит, а отже є можливість отримати найбільші прибутки.