Будують тягову характеристику, в основному, за методом А.Н. Островцева.

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 16Следующая ⇒

Вона представляє собою графіки залежностей Р_т = f(V) і Р_a = Р_Т –Р_w = f(V), де Р_a –вільна сила, яка представляє собою різницю між силою тяги и силою опору повітря. Крім того, в тяговій характеристиці представлені залежності Р_ψ = f(ψ) – сили опору дороги від коефіцієнта дорожнього опору при різному завантаженні автомобіля і Р_зч = f(φ) – максимальної сили зчеплення за умовами зчеплення ведучих коліс з дорогою, а також – сили тяги від коефіцієнта зчеплення при різному завантаженні автомобіля.

Для побудови графіків силового балансу ведуть розрахунки для всіх передач автомобіля, а результати розрахунків заносять в таблицю або в окремі таблиці (по передачах). Зразок – таблиця 2.1.

Таблиця 2.1– Показники тягової характеристики автомобіля

Передача	Показники	Значення показників при відповідних п_еі Me
	п_е, хв.^-1
Me, Нм	524, 65	537, 19	524, 65	489, 29	429, 75	390, 52
1 -ша	V, м/с	1, 79	2, 68	3, 58	4, 48	5, 37	5, 82
Р_Т, Н
, Н	9, 7	21, 72	38, 76	60, 69	87, 20
Р_a, Н
2 – га	V, м/с
Р_Т, Н
, Н
Р_a, Н
І т. д

Значення п_е і M_e заповнюються з таблиці 1.5.

Швидкості руху автомобіля на різних передачах залежно від частот обертання колінчастого вала n_e визначаються за формулою:

, м/с. (2.4)

Силу тяги Р_т на ведучих колесах автомобіля визначають за формулою:

, Н (2.5)

Силу Р_w опору повітря руху автомобіля знаходять за формулою:

= К_в ∙ F∙ V², Н (2.6)

Вільна сила Р_a, яка представляє собою різницю між силою тяги и силою опору повітря визначається за формулою:

Р_a = Р_Т –Р_w_, (2.7)

За даними таблиці 2.1 будують середню частину графіка силового балансу, зразок якого наведено на рисунку 2.1[7].

Рисунок 2.1 – Силовой баланс автомобіля.

Ліву и праву частини графіка будують на основі наступних залежностей:

Р_ψ = ψ (М₀+М_х)g, Н; (2.8)

Р_зч = φ ·М_зч g, Н, (2.9)

де М₀ – споряджена маса автомобіля, кг;

М_х – маса завантаженого автомобіля, кг;

М_зч – маса автомобіля, яка припадає на ведучі колеса, при відповідному стані завантаження, кг;

φ – коефіцієнт зчеплення (φ = 0, 1…0, 8). М_зч визначають при нульовому і повному завантаженнях. Для інших станів завантаження приблизно приймають, що зчіпна маса пропорційна загальній масі автомобіля, тобто:

М_зч = М₂₀ + к_G· М_x, (2.10)

де М₂₀ – частина спорядженої маси автомобіля, яка приходиться на ведучі колеса;

к_G -коефіцієнт завантаження; к_G = 0; 0, 25; 05; 0, 75; 1, 0.

Для повноприводного автомобіля:

М_зч= М₀ + к_G М_x. (2.11)

2.1.2 Метод динамічної характеристики

Динамічна характеристика будується на основі тягової характеристики автомобіля. Вона є графіком залежності динамічного фактора D від швидкості руху автомобіля V на всіх передачах.

Величину динамічного фактора визначають за формулою:

(2.12)

де Р_а = Р_Т – Р_w – залишкова (вільна) сила тяги, котра може бути використана на подолання сил опору дороги та розгону автомобіля.

Беручи до уваги рівняння тягового балансу автомобіля і припускаючи cosα =1, а sinα =0, вираз для динамічного фактора можна записати так [6]:

D= φ ∙ cosα ± sinα ± (δ /g)∙ , або D = ψ ± (δ /g)∙ . (2.13)

При усталеному русі автомобіля D = ψ.

Для побудови динамічної характеристики автомобіля, використовуючи дані таблиці 2.1, складають таблицю 2.2.

Таблица 2.2 – Показники для побудови динамічної характеристики автомобіля

1 передача 2 передача 3 передача і т.д.

V, м/с Р_а, Н D V, м/с Р_а, Н D V, м/с І т.д.

V₁

V₂

і т. д.

Значення швидкості V і вільної сили Р_а на ведучих колесах і на різних передачах КП переносять з таблиці 2.1.

Щоб не перераховувати при кожній зміні навантаження величину динамічного фактора, динамічну характеристику доповнюють номограмою завантажень. З цією метою вісь абсцис динамічної характеристики продовжують вліво і наносять на ній шкалу навантажень Н %. З нульової точки шкали завантажень будують вісь ординат і наносять на ній шкалу динамічного фактора D₀ для не завантаженого автомобіля. Величину масштабу «а₀» в мм для шкали «D₀» знаходять із співвідношення:

, мм, (2.14)

де а - масштаб шкали динамічного фактора D для повністю завантаженого автомобіля, мм.

Рівнозначні ділення шкал D і D_о сполучають між собою прямими лініями і отримують номограму завантажень.

Зразок графіка динамічної характеристики з номограмою навантажень наведено на рисунку 2.2 [7].

Рисунок 2.2 – Зразок динамічної характеристики з номограмою навантажень

Деякі приклади використання динамічної характеристики.

Так, на рисунку 2.2 штрих-пунктирною лінією показано, що при навантаженні Н=40% і швидкості автомобіля V_a = 47 м/с коефіцієнт ψ =0, 048. При Н=80% і ψ =0, 14 максимальна швидкість автомобіля V_a = 27 м/с, а при V_a = 39 м/с і ψ =0, 10 навантаження на автомобіль не повинно перевищувати 20% (точка В).

Горизонтальна лінія, проведена через точку перетину вертикальної лінії з кривою динамічного фактора, може пройти або вище правого верхнього кінця, або нижче лівого нижнього кінця похилої прямої, яка відповідає заданому значенню ψ. Останнє означає, що при D > ψ для руху автомобіля зі сталою швидкістю необхідно зменшити подачу палива (робочої суміші), тобто тягу. У другому випадку рівномірний рух неможливий, оскільки D < ψ навіть при максимальній подачі палива (робочої суміші) і навантаженні, рівному нулю, (рівномірний рух при D = ψ).

Щоб оцінити можливість роботи автомобіля без буксування ведучих коліс при різному завантаженні автомобіля, необхідно зіставити величини динамічних факторів за умовами тяги D і зчеплення D_φ. Таке зіставлення виконують за допомогою графіка контролю буксування, що характеризує величини динамічного фактора D_φ по зчепленню при різних значеннях навантаження і коефіцієнта зчеплення.

Значення динамічних факторів по зчепленню завантаженого D_φ, і не завантаженого автомобіля D_оφ при різних значеннях коефіцієнта зчеплення визначають за формулами:

. (2.15)

і відкладають, відповідно, по осях D і D₀ у тому ж масштабі.

Значення D_φ і D_0φ, обчислені для однакових коефіцієнтів зчеплення φ сполучають між собою прямими пунктирними лініями. Над кожною пунктирною лінією вказують значення коефіцієнта зчеплення.

Динамічна характеристика, доповнена номограмою навантажень і графіком контролю буксування, називається динамічним паспортом автомобіля. Зразок динамічного паспорту показано на рисунку 2.3[7].

Рисунок 2.3 – Зразок динамічного паспорта автомобіля

За допомогою динамічного паспорта автомобіля, можна встановити обмеження, які накладаються на його рух я зчепленням коліс з дорогою. При необхідності визначення мінімального значення коефіцієнта зчеплення φ при заданих навантаженні і швидкості. По заданих Н і V_a і похилих штрихових лініях знаходять D_φ.

Так при швидкості V_a = 25 м/с і навантаженні Н=80% коефіцієнт φ =0, 23 (точка А).

При визначенні залежності між заданим навантаженням (наприклад, Н=40%)і коефіцієнтом опору руху автомобіля ψ (наприклад ψ =0, 2) проводять вертикальну лінію через точку, що відповідає заданому навантаженню, на ній відкладають задане значення коефіцієнта ψ і по похилих штрихових лініях визначають коефіцієнт φ. У даному випадку φ =0, 37 (точка В).

При відомих навантаженні Н і коефіцієнті φ можна визначити максимальні значення ψ і V_a. Якщо Н=50% і φ =0, 7, то коефіцієнт ψ =0, 38 (суцільна похила лінія над штрих-пунктирною). При такому значенні ψ автомобіль може рухатись лише на першій передачі з прикритою дросельною заслінкою.

При коефіцієнтах ψ =0, 20 і φ =0, 4, а також навантаженні Н=90% швидкість автомобіля V_a = 22 м/с.

Динамічний паспорт автомобіля, як було показано, дозволяє визначати тягово-швидкісні якості автомобіля в конкретних умовах його експлуатації.

⇐ Предыдущая 6 7 8 9 101112 13 14 15 Следующая ⇒

© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.