Реферати.

1. Соціальна демократія та її перспективи у сучасному світі.

2. Неоліберальна ідеологія та розвиток вільних ринкових відносин.

3. Радикальні політичні доктрини в сучасному світі.

Проблемні запитання.

1) Який зв’язок існує між Великою французькою буржуазною революцією та консервативною теорією?

2) Чому ліберальна ідеологія не набула достатнього поширення в українському суспільстві?

3) Які засади є діаметрально протилежними щодо економічного розвитку в лібералізмі та комунізмі?

4) Чи є перспективи у поширенні соціал-демократизму на сучасному етапі розвитку України?

5) Чи можуть події останнього часу в Україні (Революція Гідності, окупація Криму та військові дії на Сході країни) посилювати формування радикальних політичних теорій? Доведіть.

6) Що спільного та відмінного можна побачити у політичних концепціях комунізму та соціал-демократії?

Основні поняття і терміни: іслам, комунізм, консерватизм, лібералізм, неоконсерватизм, неолібералізм, правова держава, рівність, революція, розум, свобода, соціал-демократизм, соціальна держава.

Література.

1. Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма. – М.: Наука, 1990.

2. Вьюницкий В. Либерализм - плюс - минус социализм? // Диалог. – 1991. – № 11.

3. Иванов В.М. Рынок и государство (некоторые аспекты теории либерализма) // Полис. – 1993. – № 3.

4. Мигранян А.М. Переосмысливая консерватизм // Вопросы философии. – 1990. – № 11.

5. Муляр B.I. Політологія. Курс лекцій. – Житомир: ЖІТІ, 1999.

6. Муляр B.I. Політологія: Навчальний посібник. – К.: ВУЛ, 2002.

7. Орлов Б. Социал-демократия Запада: ценности и ориентиры // Диалог. – 1990. – № 2.

8. Петренко Е. Л. Демократический социализм Э. Бернштейна // Социально-политические науки. – 1992. – № 2.

9. Політологія. / За ред. О.I.Семківа. – Львів: Світ, 1993.

10. Політологія. Курс лекцій. / За ред. М. Сазонова. – Харків: Основи, 1993.

11. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – К.: Академія, 2001.

12. Політологія / За ред. В.Г.Кременя, М.І.Горлача. – Київ – Харків: Єдінорог, 2001.

13. Рудич Ф. М. Політологія: підручник. – К.: Либідь, 2004.

14. Современный капитализм: критический анализ буржуазних политологических концепций. – М.: Наука, 1988.

15. Федорова М.М. Французский либерализм (Руссо - Констан) // Полис. – 1993. – № 6.

Методичні рекомендації

до семінарського заняття

Перше питання заняття вимагає від студентів вміння виділяти загальне в строкатій різноманітності сучасних політичних доктрин. В рамках політології їх можна типологізувти за кількома критеріями. Насамперед, з точки зору взаємозв’язку з певними суспільними інтересами. Таким чином, маємо вирізняти політичні теорії, які відображають інтереси нижчих прошарків суспільства, – комунізм та соціал-демократію, політичні теорії, пов’язані переважно з інтересами вищих верств населення, – лібералізм та консерватизм. Другим критерієм є поділ за силою популярності у різних реґіонах світу. Так, лібералізм найбільш впливовий у країнах з вільним ринком (США, деякі країни Західної Європи, Японія тощо), консервативна теорія, зазвичай, є традиційною для країн Британської конфедерації (Англія, Шотландія, Австралія, Нова Зеландія, Індія тощо). Ліві політичні доктрини, зокрема комунізм, мають вплив на теренах колишнього соціалістичного табору (Росія, частково деякі країни СНД), а соціал-демократична теорія популярна у Західній Європі (особливо у Швеції, Фінляндії, значною мірою в – Німеччині, Іспанії, Швейцарії тощо). Третій критерій типології політичних доктрин сучасного світу – за їх віком. Очевидно, найстаршою є теорія комунізму (Платон), поважний вік мають християнські політичні доктрини. Лібералізм як політична течія з’являється у Західній Європі з початком капіталізму, а консерватизм – дещо пізніше. Наймолодшими політичними теоріями із вказаних у темі є, безумовно, соціал-демократична теорія та різні радикальні доктрини (фашизм тощо). Четвертим і найсуттєвішим критерієм типології політичних доктрин є питання співвідношення у них цінності рівності і свободи. Ліві доктрини віддають перевагу рівності, праві доктрини – переважно цінують свободу. У цьому контексті соціал-демократична доктрина, чи не одна з усіх політичних теорій сучасного світу, робить спробу ґармонійного поєднання вартостей рівності та свободи.

Студенти повинні чітко засвоїти причини поширення та стійкої популярності комуністичної теорії в світі та, зокрема, в нашій країні, незважаючи на досить сумні наслідки багаторічного панування комуністичного режиму. Серед таких причин слід виділити глибокі історичні корені, оскільки віддавалась завжди перевага рівності людей перед всіма іншими вартостями, та органічний зв’язок комунізму з економічними засадами суспільства.

За Марксом, основоположником європейського комунізму, джерело нерівності в суспільстві полягає в існуванні приватної власності, яка створює додаткову вартість за рахунок експлуатації робітників капіталістами. Це призводить до абсолютної злиденності народу, який повстає проти такого порядку. Тому в своїй сутності приватна власність є джерелом формування антагоністичних суперечностей між різними суспільними групами, а значить, є причиною класової боротьби. Існує два шляхи вирішення проблеми: економічний та політичний. Перший передбачає скасування приватної власності еволюційно, через її усуспільнення, за допомогою економічних механізмів, другий – шляхом насильства, революційного терору, збройного виступу робітників проти експлуататорів.

Практика останніх 150-ти років у світі показала, що багато в теорії комунізму виявилося неправильним, особливо, коли її прибічники здійснювали конкретні прогнози. Суттєвою помилкою виявилась спроба знайти суб’єкта перебудови суспільства і на основі інтересів цього суб’єкта виробити єдину для всього суспільства ідеологію, оскільки, це є майже неможливим. Будь-яке суспільство ніколи не є однорідним, тому не існує суспільної групи, яка могла б адекватно відображати інтереси представників інших суспільних груп.

Однією з найбільших помилок К. Маркса була ідея перебудови суспільства шляхом насильства, терору та революції. На практиці революційне насильство за принципом ланцюгової реакції призвело до масового терору в усіх сферах життя суспільства. Такі процеси переважали в усіх країнах, де комунізм був пануючою доктриною. Узагальнюючим та фундаментальним недоліком марксизму стало однобоке вирішення питання рівності – свободи, що дає однаково негативні результати, незалежно від суспільного устрою.

Студенти повинні засвоїти причини виникнення соціал-демократичної теорії, а це, насамперед, були теоретичні суперечності комуністичної доктрини. Одним з перших критиків комунізму, та, одночасно, засновником соціал-демократії був Е. Бернштейн. Соціал-демократія стала другою гілкою – теорією робітничого класу, але на відміну від комунізму такою, що не орієнтується на найбідніші прошарки громадян. Соціал-демократія є доктриною, так званої «робітничої аристократії». Основні положення доктрини можна сформулювати наступним чином:

- не зупинятися ні перед якими авторитетами, зробити прориви у теорії;

- переглянути теорію додаткової вартості К. Маркса, оскільки в нових економічних умовах така вартість формується не лише за рахунок праці підприємців, менеджерів, науково-технічних працівників;