ПЕРЕДМОВА. Часи, які нині переживає Україна та її народ, очевидно, є найскладнішими за всю її історію

Часи, які нині переживає Україна та її народ, очевидно, є найскладнішими за всю її історію. Новітня українська революція (революція Гідності), окупація Криму сусідньою державою, яка протягом усіх років української незалежності позиціонувала себе дружньою, справжня війна в українському Донбасі з реальною участю російських збройних підрозділів та найманців, стали для мільйонів українців настільки вражаючими і повчальними, що країна на очах «пробуджується» і «відкриває очі». Докорінно змінюється не лише уявлення, наприклад, про північного сусіда або про вибір України. Набуває нової якості уся політична культура громадян. Ми стаємо свідками справжнього народження української нації, без сумніву однієї з найважливіших, якщо не ключової умови побудови власної держави. В цьому контексті багатющого досвіду надає політична практика і реальна участь громадян у ній. Однак безумовним є і те, що в такі часи особливо актуалізується політична наука. Адже вона, як і будь-яка наука, що за своїм визначенням покликана проникати у сутність предметів, явищ, процесів та знаходити істину, намагається розкрити природу політики як всепронизуючої, а тому надзвичайно важливої сфери життя людей і суспільства, соціальних механізмів її функціонування, взаємодії з усіма іншими сферами складної життєдіяльності суспільного організму. Саме цим політична наука є вельми корисною для різних прошарків громадянського суспільства, а особливо студентів – майбутніх фахівців і будівничих нашої країни. Звідси – і головне завдання запропонованого навчально-методичного посібника – допомогти студентам освоїти базові знання про політичне життя суспільства, які могли б стати основою формування їх громадянської та політичної культури.

Навчально-методичний посібник відповідає базовій програмі з політології та основним вимогам Болонської системи. У ньому послідовно розміщена уся необхідна для студентів інформація для освоєння курсу: програма та структура навчальної дисципліни; тематика лекційних та семінарських занять, включаючи методичні рекомендації з самостійної роботи студентів; список екзаменаційних питань та критерії оцінювання знань; список літератури; зразки тестових завдань; термінологічний та біографічний словники. До того ж, кожна тема курсу включає крім плану теми рефератів, проблемні питання, основні поняття і терміни, рекомендовану літературу та методичні рекомендації до семінарського заняття. Усі теми складено так, щоб врахувати новітні процеси як світової, так і української політики.

Навчально-методичний посібник підготували:

- проф. Муляр В. І. – Передмову, розділи 2, 3, 4 (теми 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9), 5 (параграфи 3, 4), 9, 10 (параграф 2);

- доц. Загурська-Антонюк В. Ф. – розділи 3, 4 (тема 4), 5 (параграф 1), 6, 7, 8, 9;

- викладач Панасюк Н.В. – розділи 3, 5 (параграф 2), 10 (параграф 1, 2).

2. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Історія політичної думки.

Тема 1. Вступ. Предмет політології та її основні функції.

Особливості політичної сфери життя суспільства. Сутність політичного. Проблема ефективної організації суспільного життя і влада як основна дилема сутності політичного. Предмет політології. Методологічна база політичної науки. Роль політології в житті сучасного суспільства, основні її функції.

Тема 2. Зародження та становлення політичних вчень.

Періодизація політичних вчень та їх зародження у стародавньому світі. Розвиток політичних поглядів на давньому Сході (Індія, Китай). Політичні ідеї стародавніх Греції та Риму. Політичні вчення західноєвропейського середньовіччя та Відродження. Основні напрямки політичної думки Нового часу.

Тема 3. Соціально-політичні доктрини сучасного світу.

Різноманітність соціально-політичних теорій в сучасному світі: типологія за часовими, соціально-класовими, територіальними, геополітичними вимірами. Комуністичні та соціал-демократичні концепції: історичні витоки та зміст. Лібералізм та неолібералізм як політичні течії вільного ринку. Консерватизм та неоконсерватизм як доктрини захисту традицій та одвічних цінностей. Політично-релігійні течії: католицизм, православ’я, протестантизм, іслам. Праві та ліві екстремістські політичні теорії.

Тема 4. Розвиток політичних ідей в Україні.

Зародження політичної думки в епоху княжої доби. Політичні вчення митрополита київського Іларіона, В. Мономаха, Я. Мудрого, Святослава. С. Оріховський – виразник української ідеї ХVІ століття. Політичні концепції у Києво-Могилянській академії. Соціально-політичні документи Кирило-Мефодіївського товариства. Конституція П.Орлика. Політичні доктрини України кінця ХІХ-початку XX ст.: основні напрямки та видатні теоретики.

Змістовий модуль 2. Теорія політики.

Тема 5. Політична система і громадянське суспільство.

Політична система суспільства: поняття, основні функції, структура. Влада як одна з центральних проблем політології: поняття, походження, основні риси. Особливості політичної влади. Проблема ефективної влади: здобуття, використання політичної, державної влади.

Громадянське суспільство: поняття, основні принципи та риси. Політична система та громадянське суспільство. Політичні режими: сутність, основні риси. Тоталітаризм, авторитаризм і плюралізм як політичні режими. Демократизація політичної системи: основні закономірності динаміки політичних режимів.

Тема 6. Держава у політичній системі суспільства.

Сутність держави, її походження та функції. Основні теорії походження держави. Головні ознаки держави. Класифікація держав: форми державного правління та державного устрою. Різноманітність держав у сучасному світі. Правова держава: основні принципи та ознаки. Проблеми побудови правової української держави. Держава як головний інструмент захисту економічних та соціальних інтересів громадян.

Тема 7. Політичні партії та партійні системи. Політична культура.

Сутність та поняття політичної партії: головні підходи. Основні функції політичної партії: представницька, соціально-інтеграційна, соціалізаційна, владна, кадрова та ін. Типологія політичних партій: загальна і дихотомічна. Партійні системи: однопартійні, багатопартійні. Партійна система сучасної України. Роль та місце громадянських організацій в політичному житті сучасного суспільства.

Політична культура суспільства: поняття, зміст та структура. Типологія політичних культур. Вітчизняна політична культура: історія формуванн та проблеми сучасного розвитку. Культура толерантності та державотворення в сучасній Україні.

Тема 8. Демократичні основи політичного життя. Людина у політичному житті суспільства.

Сутність демократії, основні теорії демократії. Головні елементи демократії. Співвідношення з тоталітаризмом, охлократією, авторитарною формою правління. Основні принципи демократії: політичний плюралізм, політична участь, поділ влад, верховенство права, право більшості та захист права меншості, презумпція невинуватості, свобода слова. Основні демократичні процедури: вибори, референдум, голосування. Розвиток демократичних процесів у сучасній Україні.

Людина у політичному житті суспільства. Людина як об'єкт та суб'єкт політики. Політична соціалізація: вікові етапи, суспільні умови та мотивація. Політичне лідерство. Типологія політичного лідерства (М. Вебер). Людина у політичному житті сучасного українського суспільства.

Тема 9. Функціонування сучасних політичних систем та перспективи розвитку сучасного світу.

Політичні реальності сучасного світу. Класифікація сучасних політичних систем: їх багатогранність та тенденції розвитку. Сучасні класичні політичні моделі: парламентська, президентська, парламентсько-президентська, президентсько-парламентська. Політичні системи країн з обмеженою демократією: основні фактории формування та геополітичний вимір. Типологія політичних моделей країн з обмеженою демократією.

Головні соціально-політичні тенденції розвитку сучасного світу: рівність і свобода; динаміка партійних систем; взаємодія базових принципів соціалізму та капіталізму; дихотомія політичних режимів; динаміка держави та громадянського суспільства. Становлення та розвиток політичної системи незалежної України.

3. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

(для базових напрямів загальною кількістю 108 годин, аудиторною – 36 годин)

Теми семінарських занять

Самостійна робота

Індивідуальні завдання