Поєднання розмірів і зростів виробів для двокомплектних розкладок по принципу зростання площ лекал.

Таблиця. 5.2

Приклад складання поєднань суміжних або однакових розмірів і зростів,

для двокомплектних розкладок %

Таблиця. 5.3

Результат складання поєднань суміжних або однакових розмірів і зростів виробів для двокомплектних розкладок

Таблиця 5.4

Поєднання розмірів і зростів виробів для двокомплектних розкладок по принципу зростання площ лекал.

Поєднання по зростанню площ лекал (таблиця. 5.4) доцільніше використовувати при великих випусках виробів і невеликої змінюваності моделей. Ці поєднання створюються шляхом послідовного комплектування розмірів і ростів лекал спочатку з найменшою площею, потім з наступними за значенням і так далі і, нарешті, комплектують розміри і зростання лекал з найбільшою площею. Такий вид складання поєднань дає послідовно зростаючий ряд довжин розкладок лекал, що полегшить надалі розрахунок кусків матеріалу по довжині при максимальній висоті настилів. Третій спосіб дозволяє виявити економніші поєднання, але він більш трудомісткий в порівнянні з першими двома. Його використовують для розкрою виробів постійного асортименту (робочий одяг, відомчий і т. п.).

Кожне підприємство приймає такий спосіб поєднання розмірів ростів, щоб можна було підвищити ефективність роботи розкрійного виробництва шляхом скорочення необхідної кількості настилів і збільшення їх висоти.

Практична робота № 2. Складання таблиці поєднань розмірів зростів моделей швейних виробів. (2год. Урок 19, 20)

Виготовлення розкладок. Основні фактори, що впливають на величину міжлекальних відходів.. (1год. Урок 21)

Виготовлення розкладок лекал. Розкладки лекал виконують в один або декілька комплектів. Розкладка в один комплект називається однокомплектною, (див. Мал. 5.2).

Малюнок. 5.2

Однокомплектна розкладка лекал деталей чоловічого костюму.

Такі розкладки менш економічні, чим розкладки в декілька комплектів, тобто багато комплектні, або комбіновані (мал. 5.4).

Розкладка, зображена на мал. 5.2, виконана з урахуванням положення тканини «обличчям вниз». У такій розкладці використовуються всі лекала комплекту, а крій деталей одного виробу комплектують з одного полотна.

Окрім вказаних видів розкладок існують розкладки з половинною кількістю необхідних для виробу деталей (лекал), наприклад в розкладці одна пілочка, один рукав і так далі Такі розкладки називають напівкомплектними. Вони розраховані на розкрій в два полотна, розташованих одне до одного «лицем до лиця». Розкладки половинної кількості лекал можуть бути в поєднанні різних розмірів ростів

На мал. 5.4 показана двокомплектна розкладка з повними комплектами лекал для розкрою тканини «лицем до лиця». Комплектування крою з двох парних полотен дає відразу чотири вироби. При цьому в розкладці беруть участь всього два лекала верхніх комірів (на мал. 5.4 відмічені зірочкою).

Малюнок. 5.4Багатокомплектна розкладка лекал деталей костюму для хлопців.

Секційно-смуговий метод має деякі переваги перед іншими. Так, в даному методі використовуються найбільш раціональні варіанти взаємного розміщення лекал, внаслідок чого скорочуються між лекальні відходи, а отже, зменшується витрата матеріалу на одиницю виробу.

Малюнок. 5.5

Секційно-смуговийметод розміщення лекал в двокомплектній розкладці лекал чоловічого костюму.

У промисловому виробництві для більшості виробів найбільш економічними по витраті матеріалу є розкладки в два і більш комплекти, а для брюк — в три і більш. У них можуть поєднуватися різні або однакові розміри зростання.

Кількість комплектів в розкладці має бути таким, щоб можна було забезпечити її раціональність по витраті матеріалу як в самій розкладці, так і по використанню довжини кусків матеріалу. Важливо також раціонально використовувати довжину розкрійних столів, тобто по можливості настилати полотна на всю довжину столу. Це можливо при застосуванні секційних настилів.

Розглянемо основні фактори, що впливають на величину міжлекальних відходів.

Форма і розміри лекал. Лекала з прямими контурами, що наближаються за формою до прямокутника, трапеції і т. п., розташовуються в розкладці з меншими зазорами (відходами), чим лекала з складними контурами. Наявність в комплекті лекал одночасно крупних і дрібних деталей дозволяє в зазорах між крупними деталями розмістити дрібні, повніше використовувати площу розкладки. Так, застосування в розкладці допустимих надставок і дрібних деталей виробу сприяє скороченню міжлекальних відходів.

Ширина матеріалу. Розроблені рекомендації по застосуванню найвигідніших (раціональних) ширини для багатьох видів швейних виробів з урахуванням основних конструктивних форм цих виробів.

Вид лицьової поверхні матеріалу. Розкладки лекал на гладких матеріалах дають найменші відходи в порівнянні з розкладками на матеріалах з ворсом, малюнком в крупну клітинку і ін., оскільки розкладки на ворсових матеріалах і матеріалах з крупним малюнком вимагають додаткових припусків на підгонку малюнка, дотримання напряму малюнка, ворсу, начісування.

Вид розкладки по числу комплектів лекал. Багато комплектна розкладка вигідніша, ніж одно комплектна, оскільки в ній збільшується можливість пошуку найбільш вдалого розташування лекал (більше варіантів розміщення).

Поєднання розмірно-зростів в розкладці. Досвід показав, що поєднання суміжних або однакових розмірно-зростів в розкладці дають кращі показники витрати матеріалу.

Розташування лекал в розкладці найбільшою мірою за рівних умов робить вплив на розміри міжлекальних відходів. Вирішальне значення в цьому має досвід і навики розкладальника. Допомогу в рішенні завдання якнайкращого розташування лекал можуть надати типові розкладки лекал і альбоми зменшених копій раціональних розкладок, виконані в експериментальному цеху

Типові розкладки лекал створюються по видах швейних виробів з секційно-смуговим розміщенням лекал. Такі схеми утворюють при умовному діленні лекал на дві групи: у першу входять всі крупні лекала (полички, спинки, деталі рукава, половинки брюк і т. п.), в другу — всі дрібні. Основний принцип складання типової схеми з секційно-смуговим розміщенням лекал полягає в тому, що однойменні лекала розташовують один біля одного у напрямі ширини тканини, починаючи з найкрупніших лекал в послідовності зменшення їх площі. Крупні лекала мають постійну схему їх розміщення, розкладаються рядами або смугами уздовж розкладки і утворюючи секції однойменних лекал (мал. 5.5).

Типізація схем розміщення лекал дає можливість виключити залежність якості норм витрати матеріалу від досвіду і кваліфікації розкладальника, а також успішніше виконувати без остатків розрахунок кусків матеріалу.

Враховуючи всі чинники, що впливають на величину міжлекальних відходів, підприємства знаходять шляхи їх зниження.

Накопичений досвід і практика роботи підприємства вимагають створення альбомів зменшених копій раціональних розкладок лекал.

Зменшені копії розкладок виконують електрографічною установкою ПКУ-3, що працює на розкладальному столі. Альбомами раціональних розкладок використовують у виробництві для скорочення часу на виготовлення розкладки лекал у натуральну величину. Зменшені копії можуть бути застосовані також для аналізу при пошуку економічного вирішення розкладки.

Обчислення міжлекальних відходів. Розрахункові норми витрати матеріалу на розкладку та настил. (2год. Урок 22, 23)

Економічність розкладки лекал оцінюють процентом міжлекальних відходів, порівнюючи його з нормативними даними.

Розрахунок міжлекальних відходів В_О в розкладці виконують по формулі, %,

В_О = (S_P – S_Л)× 100/S_P

Де S_P — площа розкладки лекал (з точністю до 0, 001 м²), м² ;

S_Л — корисна площа лекал, м².

Розробка норм витрати матеріалу шляхом виконання експериментальних розкладок на всі поєднання розмірів зростів, на всю ширину матеріалу — трудомісткий і тривалий процес. Враховуючи це, норми витрати матеріалу встановлюють розрахунковим шляхом.

Розрахункові норми витрати матеріалу на розкладку

отримують, використовуючи дані про площу лекал по окремих розмірах ростам кожної моделі і даних о міжлекальних відходах.

Розрахунковий метод нормування витрати матеріалу на розкладку полягає в тому, що на основі аналізу декількох ретельно виконаних відправних (початкових) розкладок лекал певної моделі встановлюють закономірності зміни норм і на основі цих закономірностей розраховують нові норми на решту всіх поєднань розмірів ростів з врахуванням ширини (рамки розкладки).

Попередню норму довжини розкладки Н_Р, м, визначають розрахунковим шляхом по формулі

Н_Р = S_Л × 100/(100 - В_О) Ш_Р

В_О — відправний показник міжлекальних відходів, округлений до 0, 1, взятий з урахуванням впливу поєднань розмірів ростів і ширини рамки розкладки, %;

Ш_Р — ширина рамки розкладки, м.

Настил — декілька полотен матеріалу на настильному столі, призначених для розрізання, накладених одне на інше з вирівнюванням їх по місцю відрізу і одній з кромок.

При настиланні полотен виникають відходи матеріалу за рахунок подовження полотна при протяганні і необхідності припусків на затиск полотна. Величина подовження залежить від розтягування матеріалу, від ступеня зчеплення одного полотна з іншим (коефіцієнта тангенціального опору), маси і жорсткості матеріалу. Додатково до цих відходів виникають відходи на стики полотен в настилах, розрахованих на декілька розкладок по довжині.

Величина відходів по довжині настилу складає від 0, 4 до 0, 8 % для тканин, до 1, 2% для трикотажного полотна і до 2% для ватину. Норматив відходів на одне полотно прийнятий рівним від 10 до 25 мм для тканини і до 30 мм для трикотажного полотна. На кожен стик полотен дають припуск по 20 мм.

Норму витрати матеріалу на настил Н_Н, м, розраховують за формулою

де знак Σ означає сумарне значення, коли розрахунок ведуть за даними декількох настилів, виконаних по одній карті розрахунку матеріалу. Кількість настилів різної довжини може бути від 1 до n;

Н_Рi — довжина розкладки лекал, м;

Б_i — число полотен матеріалу в настилі (висота настилу);

П_д — граничний норматив відходу по довжині настилу для матеріалу даної групи %.

Розрахована таким чином норма витрати матеріалу на настил є контрольною для подачі матеріалу в цех розкрою і витрати матеріалу на настил.

Середньозважені та групові норми витрати матеріалу. (2год. Урок 24, 25)