Загальні вимоги щодо змісту, оформлення та порядку написання контрольної роботи

Кафедра економічної теорії та банківської справи

Методичні вказівки

для виконання контрольних робіт з дисципліни

“Основи наукових досліджень”

( для студентів спеціальності “Фінанси і кредит” заочної форми навчання)

Черкаси 2014

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ЗМІСТУ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ПОРЯДКУ НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота передбачає розгляд теоретичних питань з різних тем (включених в зміст програми курсу), які наведені в методичних вказівках.

Підготовка контрольної роботи включає такі основні етапи:

− визначення варіанта контрольної роботи;

− підбір та огляд літератури за темою роботи;

− виконання основної частини контрольної роботи;

− написання і оформлення контрольної роботи;

− подання роботи на рецензування та її доопрацювання (в разі необхідності);

− захист роботи.

При висвітленні питань розкриваються його найважливіші аспекти. У процесі написання контрольної роботи слід дотримуватися таких вимог: змістовність і конкретність викладання; завершеність викладання кожної думки; економічна грамотність; акуратне оформлення контрольної роботи. Комплексність, глибина і ефективність контрольної роботи багато в чому залежать від обсягу і якості інформації, що використовується при її написанні. При цьому в даному виді самостійної роботи студент є не тільки споживачем інформації, але і сам створює її для власної потреби.

Під інформацією розуміють упорядковані повідомлення про процеси і явища, що відбуваються в сучасному зовнішньому та внутрішньому середовищі, сукупність певних значень, даних.

Враховуючи те, що контрольна робота має лише теоретичні питання, слід звернути увагу на необхідність посилання на використані джерела інформації. Цінність роботи значно підвищується, якщо висвітлення теоретичного питання подається з відповідною аргументацією.

У кінці контрольної роботи наводиться список використаної літератури, що використовується в процесі виконання контрольної роботи.

Контрольна робота повинна мати таку структуру:

− титульний аркуш;

− зміст;

− основна частина;

− список використаної літератури;

− додатки.

Обов’язковим є написання номера індивідуального навчального плану студента та результатів його виконання (залікової книжки) – виконавця контрольної роботи.

Другою сторінкою контрольної роботи є зміст. Він містить номер і назву теоретичних питань, списку використаних джерел, додатків та нумерацію початкових сторінок кожного із зазначених пунктів змісту.

Головною складовою виконання контрольної роботи звичайно є написання відповідей на отримані питання відповідно до встановлених вимог до оформлення тексту. Контрольна робота виконується самостійно. Вона повинна мати чітку і логічну структуру. Відповіді на питання повинні бути стислими, але водночас повністю розкривати зміст питання. Необхідно простежити, щоб у роботі не було повторів і суперечностей між окремими її положеннями.

Оптимальний обсяг контрольної роботи має бути в межах 15-20 сторінок стандартного формату. Зміст повинен відповідати плану роботи.

Основний шрифт – Times New Roman, розмір основного шрифту – 14 pt, міжрядковий інтервал – полуторний. На друкованій сторінці розмішується 26 – 28 рядків. Параметри сторінки (поля): зверху та знизу – 20 мм, зліва – 30 мм, справа – 15 мм.

Нумерація сторінок роботи починається з титульного аркуша і повинна бути наскрізною: перша сторінка – титульний аркуш, друга сторінка – зміст і т.д. Нумерують сторінки арабськими цифрами у правому верхньому куті. На титульному аркуші та змісті нумерація не ставиться.

Структурні елементи «ЗМІСТ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів. Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і подавати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки теоретичних питань слід починати з абзацного відступу і виконувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати 1, 25 см. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути два рядки. Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати у контрольній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом «Рисунок», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 2.1 – Схема розміщення». Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах питання, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера питання і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 2.2 – другий рисунок другого питання.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах питання, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого питання. Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Слово «Таблиця» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці» з зазначенням номера таблиці.

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині підрозділів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах питання. Номер формули або рівняння складається з номера питання і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого питання. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботах [1-7]...». При посиланнях на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланнях слід писати: №... на рис. 1.3...» або «... на рисунку 1.3...», «... у таблиці 2.2...», «... за формулою (2.1)...», «... у рівняннях (1.23) – (1.25)...», «... у додатку Б...».

Додатки слід оформлювати як продовження контрольної роботи на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок. Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А. Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1). В посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А.2...», «... на рисунку А.1...» – якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в таблиці Б.3...», або «... в табл. Б.3...»; «... за формулою (В.1)...» в «... у рівнянні (Г.2)...».

Список літератури слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті чи в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. В кінці контрольної роботи наводять список використаної літератури (перед додатками, якщо такі наявні в роботі). При оформленні списку літератури слід дотримуватися бібліографічних вимог.

У кінці роботи повинні бути проставлені дата її виконання і особистий підпис студента.

Виконану роботу студент в установлені строки подає викладачу-рецензенту. Свої зауваження і висновок стосовно повноти висвітлення питань викладач зазначає у рецензії. У разі необхідності студент повинен внести відповідні корективи і доповнення в роботу згідно з висловленими рецензентом зауваженнями.