Яким чином «Руська правда» сприяла витворенню соціальної структури у Київській Русі і який вигляд мала ця структура?

ІІІ РІВЕНЬ

Аргументи якої з теорій щодо походження Київської Русі Ви вважаєте найбільш переконливими?

Я додержуюся такої ж думки, як і М. Грушевський, М.Костомаров, В.Антонович, Д. Багалій, М.Ломоносов – вважаю, що більш правильна антинорманська теорія. Східньослов'янські племена здатні були і самі утворити свою державу. Ще один з найдавніших ісламських письменників Ібн-Хордадберг називав русів слов’янським племенем. Також можна вважати сильним аргументом, що жодного племені чи народу не було відомо у Скандинавії і про нього не згадує жодне давньонорманське джерело, включаючи саги. Можна також спиратися на ту думку, що назва Русь слов’янського походження, бо тісно пов'язана з назвами річок Рось, Роставиця, Руса у центральній Україні.

Яку роль відіграло християнство у зміцненні статусу Великого князя Київського у ІХ – Х ст.?

Укріплюючи феодальний устрій на Русі, християнство тим самим сприяло укріпленню Давньоруської держави та зміцненню політичної могутності. Рівною поміж рівних виступала Київська Русь у світовому оточенні. Володимир прагнув зміцнити державу і її територіальну єдність. Спроба досягти цієї мети за допомогою створення єдиного пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном не призвела до подолання племенного сепаратизму та посилення княжої влади. Тльки єдинобожжя могло згуртувати державу і освятити авторитет одноосібної княжої влади Православна ж церква підпорядковувалась світській владі. Це відповідало східнослов`янській традиції, згідно з якою князь був і головою релігіозного культу. Крім іншого, православ`я було більш терпимим до місцевих традицій, та й Візантія на ті часи була центром цивілізації, наступницею великого Риму, найрозвиненішою і найкультурнішою країною Європи. Воно зміцнило авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави. Тіснішими ставали стосунки Володимира, що тепер належав до християнської «сім'ї правителів», з іншими монархами. Оскільки вчення візантійської церкви підтримувало монарше право на владу, київські князі знайшли в ній ту ідеологічну опору, якої раніше не мали. До того ж церква з її складною внутрішньою підпорядкованістю знайомила київських правителів з новими моделями управління. А в самому суспільстві Київської Русі з'явилася активно діюча установа, що не лише забезпечувала незнане раніше духовне й культурне єднання, а й справляла величезний вплив на культурне і господарське життя.

Яким чином «Руська правда» сприяла витворенню соціальної структури у Київській Русі і який вигляд мала ця структура?

«Руська правда» - збірка стародавнього українського права, складена в Київській державі у XI-XII ст. є важливою історичною пам'яткою. У " Руській Правді" міститься цілий ряд норм, що визначають правове положення окремих груп населення та взагалі соціальну структуру.

Юридичні привілеї поширювалися на суб'єктів, пойменованих у " Руській Правді" у такий спосіб: князі, бояри, князівські чоловіки, князівські тіуни, огнищани..

Основна частина населення розділялася на вільних і залежних людей, існували також проміжні і перехідні категорії.

Юридично й економічно незалежними групами були посадні люди і смерди-общинники (вони сплачували податки і виконували повинності тільки на користь держави). Міське населення поділялося на ряд соціальних груп: боярство, духівництво, купецтво, " низи" (ремісники, дрібні торговці, робітники й ін.).

Крім вільних смердів існували й інші їхні категорії, про які " Руська Правда" згадує як про залежних людей: залежні (" кріпаки") смерди, що знаходилися в кабалі і служінні у феодалів, закупи (люди, що працюють в господарстві феодала за " купу", позику, у який могли включатися різні цінності: земля, худоба, зерно, гроші й ін.), холопи (найбільш безправний суб'єкт права: усе, чим вони володіли, було власністю пана).