Нім літ 18 ст заг характеристика

18 ст в літ. Народів Західної Європи відзначене колосальними соц. потрясіннями Поразка феодалізму у фр революції мала глобальній характер.Були знайдені і затверджені нові форми суспільних відносин. Доля феодалізму була остаточно визначена у Фр., потужний анти феод. Рух знаменував перехід людства до нового періоду історії.Німеччина ледь животіла, розбита на дрібні князівства, герцогства. Найбільш значними були Австрія та Прусія.Тому антифеодальна боротьба тут ускладнювалася необхідністю об’єднання країні. Література того періоду була названа літературою просвітництва.(залучення широких масс до культури, наук, мистецтва)Просвітителі прагнули підпорядкувати свою худ. Творчість завданню перебудови суспільства. Головним принципом просвітницької естетики було ствердження виховної ролі мистецтва. Використавши матеріалістичне вчення Аристотеля про мистецтво вони почали закладати теор. Основи критичного реалізму. Вони створили нові жанри пул. Філ. Роману, морально-поетичної драми і гротескно-комедійного памфлету. При цьому широко використовувалися літературні форми старіх майстрів. Новий герой - простолюдин, у якості позитивного образу, вони оспівували його працю, мораль зображували його страждання.Синтементалізм потужною фразою прокотився по Європі 18 ст. Письменники зображували почуття простих людей, возвели почуття в культ, а чутливість у моральний і естетичний принцип. Значною мірою цей напрямок злився з просв. Літ(Гете Страждання молодого Вертера).

36. Досить поширеним є уявлення про культуру як про сукупність позитивних цінностей, створених людством у процесі розвитку (тобто всім тім корисному, потрібному, хороше, що було зроблено як у сфері матеріальної, так і духовної). Такий підхід до розуміння культури називається аксіологічними.

Серед західноєвропейських мислителів XVII ст. великою популярністю користувалася точка зору про те, що культура і цивілізація тільки псують людину. Прийнято було захоплюватися так званим «натуральним людиною», «близьким природі» дикуном, який був нібито зосередженням всіляких чеснот. Наочно це проявилося в романі Д. Дефо «Робінзон Крузо»: герой потрапляє на безлюдний острів, мислимий автором як місце вільне від «згубного» впливу «цивілізованого» суспільства. Там він повністю перетворюється. З безпутного гульвіси Робінзон перетворюється на побожної людини і веде гідну трудове життя. Представлений у романі приклад на перший погляд виглядає вельми переконливо. Однак при більш детальному розгляді з'ясовується, що Робінзон хоча і позбавлений спілкування з людьми, але аж ніяк не відірваний від зростила його цивілізації. На щастя, на острів разом з ним морем викинуті інструменти, порох, рушниці та багато інших потрібних речей, без яких життя на острові була б просто неможливою. Крім того, Робінзон володіє певними трудовими навичками і досить великими знаннями, які були вироблені англійським суспільством до XVII ст. Він має уявлення про те, як вирощують хліб, він вміє плести кошики, полювати, будувати. Таким чином, опинившись далеко від цивілізації, він, тим не менш, несе в собі її досягнення, користується сукупним досвідом поколінь, втіленим в культурі.