Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи

Бригадна форма оплати праці застосовується тоді, коли в досягненні найкращих кінцевих результатів праці зацікавлена як бригада в цілому, так і кожен її член зокрема. Праця в бригадах може оплачуватися із застосуванням як відрядної, так і погодинної форм заробітної плати.

Розраховуючи загальний заробіток за відрядної форми оплати важливо визначити бригадні розцінки.

Колективна відрядна розцінка визначається за формулою:

де – сума тарифних ставок членів бригади, грн;

Нбр – бригадна норма виробітку, грн.

Другий варіант розрахунку колективної відрядної розцінки заснований на калькуляції трудомісткості виконуваної роботи. У даному разі колективна відрядна розцінка визначається за формулою:

де – сума тарифних ставок, які відповідають розряду робіт, грн;

– сума трудових затрат за нормами по кожному розряду, грн.

Колективна система оплати праці (бригадна) викорис­то­вується в тому випадку, коли характер обладнання чи специфіка технології потребують зусиль групи працівників різної квалі­фі­кації.

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (З_бр) як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:

1. Метод коефіцієнта виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють у різних умовах. Послідовність розподілу бригадного заробітку така:

– визначають заробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм виробітку (З_бр 100 %) за формулою:

грн,

де С_гі – годинна тарифна ставка і-го робітника, грн/год.;

– знаходять коефіцієнт виконання норм (К_вн):

– заробітну плату і-го робітника обчислюють:

,

2. Метод годино-коефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени бригади працюють в однакових умовах.

Розподіл бригадного заробітку згаданим методом прово­диться в такій послідовності:

– визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г–К_6р), відпрацьованих бригадою, за формулою:

,

де Тф, – фактична кількість годин, відпрацьована і-тим ро­бітником, год./міс.;

К_і – тарифний коефіцієнт за розрядом і-горобітника;

m – кількість членів бригади, чол.;

– знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино-коефіцієнт (З_1г–к):

грн.;

– заробіток і-го робітника (члена бригади) (З_і) обчислюють:

З_і=Т_фі× С_гі× З_1г–к, грн.

Акордна система – передбачає встановлення розцінки працівникові або групі працівників не за окремі вироби чи операції, а за весь обсяг робіт із визначенням кінцевого строку його виконання. Ця система заохочує до скорочення строків ви­конання робіт і тому використовується при ремонтних роботах, ліквідації наслідків аварій тощо.

Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня пра­цівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Тф).

Під час розподілу заробітку бригади між її членами необ­хідно забезпечити безпосередню залежність заробітку кожного робітника від його індивідуального внеску в загальні результати роботи. У зв’язку з цим прийнятнішим і досконалішим є метод розподілу колективного заробітку між членами бригади згідно з присвоєними їм розрядами і відпрацьованим часом з коригу­ванням на коефіцієнт трудової участі (КТУ).

Сутність цього коефіцієнта полягає в тому, що кожному робітникові бригади установлюється коефіцієнт, який харак­те­ризує ступінь його участі у виконанні загального завдання. Прис­воєний кожному члену бригади КТУ чинний тільки на той період часу, за результатами роботи якого він був установлений.

На підприємствах КТУ застосовується для розподілу відряд­ного приробітку, всіх видів премій, доплат та інших видів колек­тивної оплати.

Під час розподілу із застосуванням КТУ колективної премії та відрядного приробітку КТУ може коливатися від 0 до 2.

Кваліфікаційний рівень (К) встановлюється всім членам трудового колективу залежно від виконуваних функцій, рівня кваліфікації. КТУ також виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.

Розрахунок заробітної плати при використанні безтарифної системи проводиться в такій послідовності:

1. Визначається кількість балів (Б), зароблена кожним і-тим працівником (або групою працівників одного рівня):

Б = К × Т_ф × КТУ,

де Т_ф – відпрацьована кількість людино-днів працівниками од­ного рівня або кількість днів, відпрацьована одним робітником.

2. Визначається загальна сума балів (Б_сум), зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:

де т – кількість груп однакових кваліфікаційних рівнів або чисельність працівників.

3. Визначається частка (доля) d фонду оплати праці (ФОП), що припадає на один бал:

4. Обчислюється заробітна плата і-го працівника (З_і):

Для управлінського персоналу безтарифна система оплати праці передбачає коригування їхнього заробітку залежно від обсягу реалізації продукції.