Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи. Техніко-технологічну базу підприємства характеризують наступні показники:






Техніко-технологічну базу підприємства характеризують наступні показники:

1. Фондоозброєність праці (Фозб) ( пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

2. Фондооснащеність праці (Фосн) ( пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

3. Енергоозброєність (Еозб) ( пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

4. Структура технологічних процесів за трудомісткістю показує яка питома вага норм штучного часу припадає на окремі операції технологічного процесу.

5. Питома вага нових технологій за обсягом або трудомісткістю (Пвнт) визначається за формулою:

де Nпрог – обсяг продукції, що виробляється за новою (прогресивною) технологією, натуральних або вартісних одиниць;

Nзаг – загальний випуск продукції на підприємстві, натуральних або вартісних одиниць.

6. Середній вік технологічних процесів, що застосовуються (t) – визначається діленням суми періоду використання (віку) всіх основних технологічних процесів (у роках, місяцях) (∑ Fті) на кількість процесів (n):

7. Продуктивність (потужність) устаткування (М) – показує максимально можливий обсяг випуску продукції обладнанням за певний період часу:

8. Питома вага прогресивних видів устаткування в загальній його кількості (Пвпт) визначається за формулою:

або

де Вбалпрог, Nпрог – балансова вартість або кількість одиниць прогресивних груп обладнання (спеціального, автоматичного, з програмним управлінням тощо);

Вбалзаг, Nзаг – загальна вартість або кількість усього парку даного виду обладнання підприємства (цеху).

9. Питома вага технічно і економічно застарілого устат­кування у загальному парку (Пвзу) визначається за формулою:

де Км – вартість (або при однотипному парку – кількість одиниць) морально застарілого обладнання;

Кп – балансова вартість (кількість одиниць) усього діючого парку обладнання підприємства.

10. Коефіцієнт оновлення (Конов) ( пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

11. Коефіцієнт вибуття (Квиб) ( пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

12. Коефіцієнт зносу (Кзн) ( пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

13. Ступінь охоплення робітників механізованою працею. Коефіцієнт механізації праці (Км) – відношення кількості робітників, що зайняті на механізованих роботах Рм, до загальної чисельності робочих:

де Рм – кількість робітників, що зайняті на механізованих роботах, чол.

Рр – кількість робітників, що виконують ручні операції, чол.

Виробнича потужність провідного цеху, дільниці, або групи однотипного технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції визначається за формулою:

де Ф еф – ефективний фонд часу роботи одиниці обладнання, год.;

С – прийнята кількість верстатів, одиниць;

Квн – коефіцієнт виконання норм;

Тшт – норма часу на обробку одиниці продукції, за якою визначається потужність, н-год., год.

Ефективний фонд часу (Феф) визначається:

де Др – кількість робочих днів, дні;

nзм – кількість змін роботи на добу;

Тзм тривалість зміни, год;

К – коефіцієнт, що враховує витрати часу на ремонт.

Кількість (розрахункова) одиниць обладнання визна­чається за формулою:

Отримана в результаті розрахунків кількість одиниць устат­кування (розрахункова) округлюється до прийнятої кількості одиниць устаткування в більший бік.

Коефіцієнт завантаження обладнання (Кзм) можна визначити за формулою:

де Ср – розрахункова кількість верстатів, одиниць;

Спр – прийнята кількість верстатів, одиниць.

Вихідна виробнича потужність (тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) у вартісному виразі (Мвих) розраховується за формулою:

Мвих = Мвх + Мвв – Мвив, нат. або варт. одиниць,

де Мвх – виробнича потужність на початок періоду (вхідна), нат. або варт. одиниць;

Мвв – введена в плановому році виробнича потужність, нат. або варт. одиниць;

Мвив – виведена за плановий період виробнича потужність, нат. або варт. одиниць.

Середньорічна виробнича потужність підприємства, цеху за всією номенклатурою продукції, що випускається (Мср), визначається:

де Твв – період використання введеної виробничої потужності від моменту введення і до кінця року, місяців;

Твив – період, протягом якого потужність не вико­рис­то­ву­валася, визначається як час від моменту вибуття і до кінця року, місяців.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.