Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Безособові дієслівні конструкції на -но, -то




В українській мові досить поширені невідмінювані дієслівні форми на -но, -то. Вони підкреслюють результат дії, а не саму дію, означають процес, який не пов’язується, як і в безособових дієсловах безпосередньо з певною особою (виконавцем дії).

Дієслівні форми на -но, -то утворюються від пасивних дієприкметників на -ний, -тий за допомогою суфікса -о: збудований – збудовано, закритий – закрито.

Дієслівні форми на -но, -то вживаються в значенні присудка самостійно або зі словами було, буде.

Безособовість викладу.

Особливість фахових текстів полягає в тому, що в них переважають безпідметові речення. У таких реченнях мовець, не називаючи суб'єкта, висуває на перший план процес.

Наприклад:

Односкладне безпідметове речення Двоскладне речення
На об'єкті з 01.06.2008 дозволено відновити роботу Будівельна інспекція дозволила з 01.06.2008 відновити роботи на об'єкті
На об'єкті з 01.06.2008 дозволили відновити роботу

Для безпідметових речень не важливо, хто конкретно дозволив відновити роботи. Головне, що на об'єкті можна працювати. Якщо ж суттєвим є особа-діяч, то треба вживати двоскладне речення з підметом, наведене в правому стовпчику.

Особливе місце у фахових текстах посідають двокомпонентні конструкції з присудком, вираженим дієслівною формою на -но, -то, і об'єктом - прямим додатком у знахідному (або родовому) відмінку без прийменника. Наприклад:

застосовано (що?) метод;

прочитано (що?) курс лекцій.

 

Форми на -но, -то надають реченню певного відтінку результативності й минулості: вони виражають недавно завершену дію. У зв'язку з цим їх зазвичай уживають без допоміжного дієслова було. Конструкції зі словом було використовують зрідка, щоб підкреслити те, що одна минула подія відбулася перед іншою подією в минулому часі, наприклад: деталь було нагріто в печі, а потім занурено у воду.

Конструкції з дієслівною формою на -но, -то семантично відрізняються від означено-особових речень.

  Форми на -но, -то Означено-особове речення
Приклад якість гарантовано якість гарантуємо
Уживають щоб поінформувати, що вже хтось ужив заходів, щоб забезпечити якість щоб підкреслити, що саме ми продовжуємо вживати потрібних заходів

Обидві конструкції не суперечать нормам української мови

  Форми на -но, -то Конструкція з пасивними дієприкметниками
Приклад книжку написано українською мовою матеріали зібрано докупи книжка написана українською мовою матеріали зібрані докупи
Уживають коли є потреба наголосити на присудкові, тобто на процесі якщо потрібно відтінити не дію, а ознаки, набуті підметом унаслідок процесу

Обидві конструкції не суперечать нормам української мови



Отже, у реченні Ухвалу прийнято одноголосно наголошено на події (прийнятті), а не на ознаках ухвали. Натомість у реченні Колеса були пошкоджені після далекої дороги не можна заміняти дієприкметник безособовою формою, бо тут указано саме властивість (пошкодженість) коліс.

Є дві типові помилки вживання дієслівних форму форм на -но, -то.

По-перше, їх не можна вживати, коли з логічних причин узагалі не може бути діяча Наприклад:

Неправильно Правильно
Дослідники збирали зразки диких рослин, якими вкрито цілинний степ Дослідники збирали зразки диких рослин, якими вкритий цілинний степ

Так, про цілинний степ не можна казати, що його хтось укрив рослинами. Проте правильним є вислів: поле вкрито житом, оскільки це жито хтось посіяв.

По-друге, поширеною стилістичною помилкою фахових текстів є введення в речення діяча у формі іменника чи займенника в орудному відмінку.

Наприклад: Закон прийнято Верховною радою. Орудний відмінок тут неможливий ані з логічних, ані з граматичних причин. Ці конструкції передають поняття "хтось зробив" і тому не можуть містити логічного діяча.

Дієслівні форми на -но, -то незмінні, вони не мають закінчення, яке б указувало на особу-діяча. З огляду на це речення з ними граматично безпідметові й у них не може бути діяча. Наведену вище помилкову конструкцію треба перебудувати в активну: Верховна рада прийняла Закон.



Але якщо ми хочемо наголосити саме на події, не вказуючи, хто це зробив, то можна, вилучивши діяча, залишити присудок у формі на -но, -то. Наприклад: Закон прийнято.

Усе викладене вище стосується особи-діяча, коли додаток відповідає на питання ким? В орудному відмінку може стояти іменник (займенник), що означає знаряддя (тобто відповідає на питання чим?) Порівняймо два речення:

Неправильно Правильно
Наказ підписано сьогодні (ким?) директором Наказ підписано (чим?) ручкою

Відмінність між цими реченнями полягає в тому, що ручка - це знаряддя, а директор - діяч. У цьому можна додатково пересвідчитися, перебудувавши обидва речення в активні.

Речення Директор підписав сьогодні наказ - природне і заміняє помилкову конструкцію.

А речення Ручка підписала наказ - неприродне, бо ручка не може сама підписувати, вона - знаряддя писання.

Помилкові конструкції з діячем у формі додатка в орудному відмінку можна виправити, замінивши додаток на неузгоджене означення:

Неправильно Правильно
Наказ підписано сьогодні (ким?) директором Наказ (кого?) директора підписано сьогодні

Отже, безособову дієслівну форму на -но, -то можна вживати лише в реченнях, де не вказано особу-діяча.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.018 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал