Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Організація змісту навчального матеріалу
|
|
Частина 1
(Аварії на хімічно небезпечних об'єктах, їх медико-санітарні наслідки)
1. Конкретні цілі:
1.1 Пояснювати причини виникнення, шляхи попередження та подолання наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.
1.2. Класифікувати аварії на хімічно-небезпечних об’єктах.
1.3. Характеризувати медико-санітарні наслідки аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.
1.4. Оцінювати наслідки аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.
Базовий рівень підготовки.
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навики |
| Політологія | Володіти основними положеннями законодавства в сфері захисту прав людини. |
| Соціологія | Володіти знаннями з питань взаємодії людини та біосфери на всіх рівнях. |
| Анатомія людини | Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи ітканини. Визначати топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини. |
| Медична і біологічна фізика | Пояснювати фізичні основи та біофізичні механізми дії зовнішніх факторів на системи організму людини. Пояснювати фізичні основи діагностичних і фізіотерапевтичних (лікувальних) методів, що застосовуються у медичній апаратурі. Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини. |
| Медична хімія | Інтерпретувати типи хімічної рівноваги для формування цілісного фізико-хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму. Застосовувати хімічні методи кількісного та якісного аналізу. Класифікувати хімічні властивості та перетворення біонеорганічних речовин в процесі життєдіяльности організму. Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що є в основі процесів життєдіяльності людини. |
| Мікробіологія, вірусологія і імунологія | Інтерпретувати біологічні властивості патогенних та непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем. |
| Фізіологія | Аналізувати стан здоров’я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв. |
Організація змісту навчального матеріалу
В результаті вивчення теми студент повинен:
Знати:
- правила оповіщення населення сигналом “Хімічна небезпека”;
- поняття “Хімічна обстановка”;
- методи оцінки хімічної обстановки;
- організацію хімічної розвідки та її технічні засоби;
- вихідні дані для оцінки хімічної обстановки методом прогнозування;
- зони хімічного забруднення місцевості сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР);
- висновки з оцінки хімічної обстановки шляхом прогнозування;
оснащення особового складу груп хімічної розвідки.
ВМІТИ:
- визначати якісний та кількисний склад СДОР в об’єктах довкілля;
- визначати ступінь небезпеки хімічногоб’єкту.
4. План і організаційна структура навчального заняття
| № з/п | Етапи заняття | Роз-поділ часу (хвилин) | Види контролю | Засоби навчання (об’єкти, які вико-ристовуються в нав-чальному процесі як носії інформації та інструменти діяльності викладача і студента) |
| 1. | Підготовчий етап | Письмове тес-тування, виконання практичних завдань, усне опитування за стандартизованими переліками питань. | Тести для оцінки рівня знань студентів. Посібники, довідники, методичні реко-мендації. | |
| 1.1 | Організаційні питання. | |||
| 1.2 | Формування мотивації. | |||
| 1.3 | Контроль початкового рівня підготовки. | |||
| 2. | Основний етап. Засвоєння теоретичних питань. Вирішення завдань. | |||
| 3. | Заключний етап | |||
| 3.1. | Перевірка протоколів. | |||
| 3.2. | Загальна оцінка навчальної діяльності студента. | |||
| 3.3 | Інформування студентів про тему наступного заняття. | Методичні реко-мендації. |
5. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.
5.1. Підготовчий етап.
На початку заняття визначається початковий рівень знань студентів за темою. Кожен студент одержує стандартизовані тестові завдання.
5.2. Основний етап – Студенти виконують індивідуальні завдання.
Перед студентом ставиться завдання пояснити причини виникнення, характеризувати медико-санітарні наслідки аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.
Виконання кожного завдання обговорюється зі студентами.
5.3. Заключний етап.
Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.
Інформування студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.
6. Додатки. Засоби для контролю:
6.1. Контрольні питання:
1. Поняття про СДОР ХНО.
2. Алгоритм оповіщення населення сигналом “Хімічна небезпека”
3. Поняття про хімічну обстановку
4. Методи оцінки хімічної обстановки
5. Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки методом прогнозування
|
|