Загальні проблеми сучасних МЕВ

План лекції

1. Соціально–економічні та політичні особливості розвитку МЕВ сучасного періоду: від конфронтації до співробітництва.

2. Проблеми зовнішньої заборгованості в МЕВ.

3. Лібералізація зовнішньої торгівлі – загальна проблема сучасних МЕВ.

4. Розвиток транснаціонального бізнесу та необхідність контролю за діяльністю ТНК.

1.На сучасному етапі розвиток міжнародних економічних відносин характеризуються наступним:

- суттєві зрушення в структурі торгівлі з випереджаючим розвитком торгівлі послугами, насамперед, інформаційними;

- інтенсифікація міграції капіталів;

- зростання масштабів міграції робочої сили;

- прискорення і розширення інтеграції країн і регіонів; розширення ролі міжнародних організацій, зокрема, недержавних.

2.Державний борг – це сума накопичених бюджетних дефіцитів, що підрозділяються на внутрішній і зовнішній борг.

Негативні наслідки державного боргу:

- виплата по боргах збільшує нерівність у доходах через однакове навантаження на осіб з різними доходами;

- виплата боргу провокує збільшення податкового тягаря;

- відбувається витік потенційних капіталів;

- виплата поточних боргів відбувається, у тому числі через нові позики, що збільшують попит на додаткові гроші, збільшуючи процентну ставку в країні, і ведуть до ефектів витиснення і чистого експорту.

Суб'єкти зовнішнього запозичення:

- іноземні держави;

- недержавні економічні суб'єкти за рубежем;

- міжнародні фінансові організації, у т.ч.:

1) МВФ, що представляє коротко і середньострокові позики для подолання платіжно-фінансових диспропорцій;

2) група Світового Банку надає середньо і довгострокові позики для структурної перебудови економіки;

3) Європейський банк реконструкції і розвитку (ЕБРР) представляє позики країнам з перехідною економікою для структурної перебудови і часто на екологічній меті;

4) Паризький клуб кредиторів – неформальне об'єднання державних кредиторів, що надає позики і здійснює взаємозалік боргів;

5) Лондонський клуб кредиторів - неформальне об'єднання недержавних кредиторів, що надає позики і здійснює взаємозалік боргів.

3.Розвитокміжнародних економічнихвідносин за сучасних умов спирається на вирішення проблеми зменшення обмежень у торгівлі, тобто лібералізації торговельних відносин. Це передбачає формування зовнішньоекономічної політики відповідно до багатосторонніх правил членства в СОТ.

Світова Організація Торгівлі (WTO) є правонаступником Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (GATT), яка існувала з 1947 по 1994 р. р. СОТ була заснована 1 січня 1995 року в підсумку Уругвайського раунду переговорів (1986-1994 р.р.). На сьогодні організація нараховує 145 членів, які забезпечують 95% світової торгівлі та понад 85% населення світу. Основним видом діяльності є проведення тривалих багатосторонніх торговельних переговорів, які мають назву “раунди”. Протягом історії існування ГАТТ-СОТ пройшло 8 раундів. Результатом роботи перших семи раундів стало, зокрема, зниження середньої величини митного оподаткування до 4, 7% для розвинутих країн і 7, 1% для слаборозвинутих країн.

СОТ об’єднала ГАТТ, ГАТС і угоду з торговельних проблем права на інтелектуальну власність.

Наша держава розпочала переговорний процес у 1993 р.

Визначимо основні позитивні наслідки потенційного приєднання до СОТ:

- зменшення тарифних і нетарифних бар’єрів для українських товарів на світових риках;

- зменшення транспортних витрат;

- кращі умови захисту українських експортерів через справедливе вирішення спорів, а також скорочення дискримінаційних заходів, наприклад, антидемпінгових;

- більш стабільні і передбачувані умови зовнішньоекономічної діяльності;

- застосування антидемпінгових і компенсаційних заходів захисту внутрішнього ринку від субсидованого експорту і введення тимчасових обмежень імпорту з метою збалансування платіжного балансу;

- полегшення доступу на світові ринки товарів, послуг і факторів виробництва;

- членство в СОТ – необхідний практичний крок до членства в ЄС, а також поліпшення відносин з іншими країнами.

Відзначимо головні негативні наслідки приєднання до СОТ:

- відкриття внутрішнього ринку для імпортних товарів може зруйнувати національне виробництво;

- зменшаться надходження до бюджету за рахунок зниження мита;

- збільшиться залежність національної економіки від несталості зовнішніх ринків.

Необхідними кроками є підписання угод про відсутність претензій з кожною з держав-членів СОТ, а також гармонізація національного законодавства згідно з вимогами організації. За деякими оцінками, цифра правових актів в Україні, яка потребує змін, перевищує 2000. У процесі гармонізації законодавства кожна країна-претендент повинна дотримуватися певних правил, насамперед, 4 ключових:

1) захист національних галузей тільки за допомогою тарифних обмежень;

2) зменшення і скасування тарифів шляхом проведення багатосторонніх переговорів;

3) дотримання правила єдиного національного режиму для вітчизняних та іноземних агентів на внутрішньому ринку після виконання останніми обов’язкових митних процедур;

4) дотримання принципу найбільшого сприяння для усіх країн членів СОТ.

4.На межі ХХ і ХХІ століть треба підкреслити зростаючу роль транснаціональних утворень з мережами філій та дочірніх компаній, насамперед, ТНК і МНК.

Транснаціональні корпорації (ТНК) управляються головним акціонером-резидентом однієї країни. Найбільша ТНК світу за обсягом продаж – американська “ Екссон-Мобіл”, яка у випадку існування в якості окремої країни займала б місце в першій сотні світових держав.

Мультинаціональні (багатонаціональні) корпорації (МНК) не мають акціонера з однієї країни, який фактично контролює діяльність, Йдеться про наявність двох або більшої кількості ключових власників з різних країн. Найбільша МНК світу – голландсько-британська корпорація “Ройал- Датч-Шелл”. При цьому голландський учасник “Ройял” має близько 60% акцій, а британська “Шелл” – відповідно 40%.

Тема 5

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ (МЕІ)

План лекції

1. Сутність та головні ознаки МЕІ.

2. Форми МЕІ.

3. Основні сучасні інтеграційні угрупування країн та особливості розвитку європейської інтеграції.

4. Проблеми європейської економічної інтеграції України.

1. Витоки інтернаціоналізації господарського життя пов’язані з:

· первісним нагромадженням капіталу;

· великими географічними відкриттями кінця XV та початку XVI століть;

· розширенням національних ринків;

· формуванням світового ринку.

Інтеграція (з латини: integratio) – перекладається як поновлення, доповнювання, або об’єднання в єдине ціле окремих елементів.

Поняття протилежне «інтеграції» - дезінтеграція.

Розвиток продуктивних сил країни неминуче веде їх до виходу на зовнішні ринки. Внаслідок цього відбуваються зростання міжнародних зв’язків і взаємопереплетення національних економік. Все це й сприяє інтернаціоналізації господарського життя. На певному її етапі відбувається зближення національних економічних й політичних структур окремих країн, формуються певні форми взаємодії між ними на основі МЕІ.

Теоретичне осмислення МЕІ здійснювали зарубіжні вчені протягом десятиліть:

· ринкова теорія МЕІ (автори: Кассель, Арон, Репке);

· неоліберальна теорія (Вайлер, Алле, Майер);

· структурна теорія (Мюрдаль, Маршал, Майлз);

· неокейнсіанська теорія (Купер, Тінберген, Штоллер);

· функціональна теорія (Хаас, Най, Шуман та ін.)

У своїх працях вони довели, що МЕІ – процес економічної взаємодії національних господарств різних країн, який проявляється у наступному:

· розширенні і поглибленні виробничо-технологічних зв’язків;

· спільному використанні ресурсів;

· об’єднанні капіталів;

· створенні загальних сприятливих умов економічної діяльності;

· усуненні взаємних бар’єрів.