Ставки рентної плати за використання радіочастотного ресурсу

Для компенсації можливих бюджетних втрат з надходжень радіочастотної ренти до державного бюджету, КМУ зобов’язаний щорічно до 1 червня поточного року вносити до Верховної Ради України проект закону про збільшення зазначених в табл. 9.6 абсолютних ставок з метою приведення їх до реальних значень, що унеможливлювало б їх знецінення під впливом інфляції.

Базовий звітний податковий період для рентної плати дорівнює календарному кварталу. Звітним податковим документом є податкова декларація за користування радіочастотним ресурсом України, яку платники зобов’язані подавати до податкових органів впродовж 40 календарних днів, наступних за звітним місяцем. Одночасно з податковою декларацією платники зобов’язані подавати також копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв.

У звітному періоді платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом сплачують авансові внески з рентної плати до 30 числа кожного місяця (у лютому ‒ до 28 або 29 числа). Розмір таких авансових внесків складається з 1/3 суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній звітний період. Загальна сума рентної плати погашається впродовж 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання декларації.

Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю сплати радіочастотної ренти двічі на рік: до 1 березня та до 1 вересня поточного року, станом на 1 січня та 1 липня відповідно, центральний орган з регулювання діяльності у сфері використання радіочастотного ресурсу подає до податкових органів перелік користувачів радіочастотного ресурсу - платників. Податкові органи, отримавши таку інформацію, мають можливість оперативно реагувати на зміни, що відбулися у використанні радіочастотного ресурсу, та активно впливати на дотримання податкової дисципліни.

У разі несплати радіочастотної ренти або сплати її в неповному обсязі впродовж 6 місяців органи ДПС інформують про таких платників центральний орган з регулювання діяльності у сфері використання радіочастотного ресурсу для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин(ст. 252 ПКУ)

За термінологічним визначенням, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та водним басейном і простягається до глибин, доступних для її вивчення та геологічного освоєння.

Україна входить в число провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових структурних елементів, що сформувалися внаслідок вияву всіх властивих становленню земної кори процесів, обумовило широкий діапазон корисних копалин, що складають мінерально-сировинну базу країни. Україна, яка займає всього 0, 4% земної суші і де проживає 0, 8% населення планети, має в своїх надрах 5% світового мінерально-сировинного потенціалу.

В Україні розвідано 20 тис. родовищ та проявів 111 видів корисних копалин. З них на 7807 родовищах виявлено 94 видів корисних копалин, які мають промислове значення і обліковуються за Державним балансом запасів. Найбільше економічне значення для національної економіки мають поклади кам’яного вугілля, нафти і газу, залізних і марганцевих руд, самородної сірки, кам’яної і калійної солі, нерудних будівельних матеріалів, мінеральних вод. Їх родовища розташовані у різних геологічних регіонах України.

За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає РФ, США, Великобританію, Францію, ФРН, Канаду та ін. Зокрема, за запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна на початок ХХI ст. займала провідне місце серед європейських країн і країн СНД.

За своїм призначенням та функціональними характеристиками всі корисні копалини, що територіально розташовані в межах державного кордону України, поділяються на загальнодержавні і місцеві корисні копалини.

До переліку корисних копалин загальнодержавного значення належать:

- горючі корисні копалини (природний газ, конденсат, нафта, буре та кам’яне вугілля);

- металургійні руди чорних, кольорових, благородних, рідкіснометалевих і рідкісноземельних металів;

- не металічні руди (дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння, сировина хімічна, абразивна, скляна, фарфоро-фаянсова, цементна, радіотехнічна та ін.);

- поверхові та підземні води;

- грязі лікувальні;

- інертні гази.

До корисних копалин місцевого значення відносять:

- сировину для хімічних меліорантів ґрунтів;

- сировину для будівельного вапна та гіпсу;

- сировину для бутового каменю;

- сировина піщано-гравійна;

- сировина цегельно-черепична.

Надра України є виключною власністю її народу і надаються суб’єктам господарювання тільки у користування, яке може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 20 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами можуть бути продовжені.

Користування надрами є платним і дозволяється на підставі спеціального дозволу, який видається уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення і забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів України.

Рентна плата за користування надрами - це загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а також плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з їх видобуванням.

За користування надрами для видобування корисних копалин платниками визнають суб’єкти господарювання, у т. ч. фізичних осіб - підприємців, які набули права користування надрами на підставі отриманих спеціальних дозволів з метою видобування корисних копалин в межах визначених нормативів.

Для цілей оподаткування платники зобов’язані здійснювати окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини, на видобування якої надано спеціальний дозвіл.

Об’єктом оподаткування за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяги видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з надр, а також з відходів гірничого виробництва (втрат, хвостів тощо).

До даного об’єкта оподаткування не належать:

а) не включені до державного балансу запасів корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання;

б) видобуті мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди;

в) корисні копалини, видобуті з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об’єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди;

г) видобуті корисні копалини, які без набуття та збереження платником права власності на такі корисні копалини спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;

ґ) обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території та ін.

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у звітному податковому періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Зазначена вартість визначається за правилом більшої вартості:

- або за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

- або за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Обчислення вартості видобутих корисних копалин за фактичними цінами реалізації ціну одиниці видобутих корисних копалин платники зобов’язані визначати з урахуванням суми доходу, отриманого від реалізації таких корисних копалин за звітний період.

,

де: Р – ціна реалізації одиниці корисних копалин, грн;

Д – загальна сума доходу від реалізації корисних копалин, грн;

Q - обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за звітний податковий період, що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника, куб. м, т.

Сума доходу, отримана від реалізації корисних копалин в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом НБУ, встановленим на дату реалізації таких корисних копалин.

При цьому, платникам дозволено зменшувати суму доходу від реалізації видобутих корисних копалин на суму витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) корисних копалин споживачу, а саме:

а) витрат, пов’язаних з доставкою корисних копалин зі складу готової продукції платника магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом;

б) витрат з обов’язкового страхування вантажів;

в) митних платежів під час реалізації за межі митної території України.

Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини визначається платником плати самостійно відповідно до вимог затверджених схем руху видобутої корисної копалини на виробничих дільницях, місцях зберігання, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об’єму.

У разі обчислення вартості видобутих корисних копалин за їх розрахунковою вартістю ціна реалізації одиниці видобутих корисних копалин платники зобов’язані обчислювати за такою формулою:

,

де: Р – ціна реалізації одиниці корисних копалин, грн;

В_мп – витрати, пов’язані з видобуванням корисних копалин, грн;

Q - обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за звітний податковий період, що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника, куб. м, т;

К_R – коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб).

За таких розрахунків платникам також дозволено зменшувати суму доходу від реалізації видобутих корисних копалин на суму витрат платника. До складу таких витрат відносять:

- матеріальні витрати, що пов’язані з виконанням господарських договорів, за винятком витрат, понесених на зберігання, транспортування і пакування корисних копалин;

- витрати на оплату праці, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті на видобутку відповідного виду корисних копалин;

- витрати з ремонту основних засобів, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов’язаних технічно та технологічно з видобутком корисних копалин;

- суми нарахованої амортизації на основні фонди, нематеріальні активи, а також на витрати, що пов’язані з їх поліпшенням, крім суми нарахованої амортизації, яка технічно та технологічно не пов’язана з видобутком відповідного виду корисних копалин.

Податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства ‒ видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в межах однієї ділянки надр за звітний податковий період обчислюються за такою формулою:

_,

де, П_к.н. - сума податкового платежу за користування надрами, грн.;

Q - обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за звітний податковий період, що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника, куб. м, т;

Р - вартість одиниці видобутих корисних копалин, грн.;

С_в - величина ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, %;

К_пп - коригувальний коефіцієнт.

Коригувальний коефіцієнт, що присутній в цих розрахунках, призначений для збалансування податкового навантаження на платників в залежності від геологічних особливостей родовищ корисних копалин, а також умов їх видобування. Порядок його застосування наведено в табл. 9.7.

Таблиця 9.7