Ставки рентної плати спеціальне використання підземних вод

Податковим законодавством окремо визначені розміри ставок за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту, а також за спеціальне використання води для потреб рибництва. Так, зокрема, для вантажного флоту, що експлуатується, ставка визначена в розмірі 0, 1188 грн. за 1 тоннаж-добу експлуатації, а для пасажирського флоту ‒ 0, 0132 грн. за 1 місце-добу експлуатації.

Для компенсації можливих бюджетних втрат з надходжень водяної ренти до державного бюджету, КМУ зобов’язаний щорічно до 1 червня поточного року вносити до Верховної Ради України проект закону про збільшення зазначених в табл. 9.4, 9.5 абсолютних ставок рентної плати з метою приведення їх до реальних значень, що унеможливлювало б їх знецінення під впливом інфляції.

Базовий податковий період для розрахунку рентної плати та її сплати дорівнює календарному кварталу. Платники водяної ренти самостійно обчислюють її розмір наростаючим підсумком з початку року та подають відповідні податкові декларації:

- податкову декларацію рентної плати: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води;

- податкову декларацію рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;

- податкову декларацію рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових та службово-допоміжних суден).

Зазначені декларації водокористувачі подають до податкових органів за місцезнаходженням платника водяної ренти щоквартально наростаючим підсумком впродовж 40 днів після закінчення звітного кварталу. Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається, а рентна плата за цей період не сплачується.

Сплата водяної ренти за спеціальне водокористування здійснюється платниками в 10-денний термін після закінчення граничних строків подання розрахунку.

З метою забезпечення повноти контролю за сплатою рентної плати за спеціальне використання поверхневих та підземних вод, державні органи, що видають дозволи на таке використання води, щороку до 20 січня подають податковим органам та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи. А водокористувачі, які отримали такі дозволи, в свою чергу формують перелік водокористувачів - абонентів, який також подається податковим органам та органам водного господарства в аналогічні строки.

Одночасно з податковими деклараціями такі платники зобов’язані подавати копії отриманих дозволів, а також статистичну звітність про фактичне використання води. У межах встановленого в дозволі ліміту рентну плату за використання поверхневих та підземних вод дозволено включати до складу виробничих витрат, а за понадлімітне використання - справляється у п’ятикратному розмірі.

У разі несплати водяної ренти або сплати її частково податкові органи впродовж 6 місяців подають інформацію про таких платників до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття стосовно них заходів згідно закону.

Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України (ст. 254 ПКУ)

У відповідності з нормами міжнародного права радіочастоти є обмеженими природними ресурсами. Радіочастотний ресурс України є об’єктом власності українського народу. Правові, організаційні та економічні засади управління і використання радіочастотного ресурсу визначаються Законом України №1770-III від 01.06.00 р. «Про радіочастотний ресурс України».

Радіочастотний ресурс - це безперервний інтервал радіочастот, придатний для передавання та приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати для поширення будь-якої інформації на території України та за її межами, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях.

Радіочастотний ресурс в Україні використовується на платній основі у вигляді рентної плати, яка зараховується до Державного бюджету.

Платниками радіочастотної ренти є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

- ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

- ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Не є платниками радіочастотної ренти спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.

Об’єктом оподаткування рентною платою є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом або дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Розрахунок рентної плати платники здійснюють виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо за формулою:

,

де, РР - сума рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, грн;

ДР - характеристика використання діапазону радіочастот;

С - ставка рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, грн / міс.

В табл. 9.6 наведені приклади застосування ставок плати за користування надрами, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Таблиця 9.6