Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Визначення виду, масштабу і характеру пожежі




Пожежа характеризується видом, масштабом або щільністю, розвитком і швидкістю поширення, тепловою радіацією, тривалістю горіння, температурою повітря, зоною задимлення й ін.

Види пожеж: окремі, масові, суцільні, вогняний шторм, лісові, степові, торф'яні, тління, горіння в завалах.

Окремі пожежі виникають в окремих будинках, розосереджених по району при невисокій густоті забудови (менше 15-20%), можливе виведення потерпілих через район пожеж. Окремі пожежі можна ефективно гасити в перші 10-20 хв. після появи вогню.

Суцільні пожежі охоплюють значну територію (понад 90%) при густоті забудови понад 20-30%, прохід через район пожеж виключений. Рятувальні й інші невідкладні роботи можна проводити через 4-10 год. Головне завдання - локалізація району суцільних пожеж.

Масові пожежі - сукупність усіх видів пожеж.

Суцільні пожежі можуть перетворитися на вогняний шторм, при суцільній міській забудові, відсутності приземного вітру і малої вологості при одночасному їх виникненні в декількох місцях. У цьому випадку утвориться потужний стовп полум'я, що формується повітряними потоками зі швидкістю 50 км/год., які рухаються до центра палаючого району. Можна, увійти в район пожежі через 2 доби після загасання. У нових міських районах, забудованих будинками I і II ступеня вогнестійкості, виникнення вогняних штормів практично виключене.

Масштаб пожеж визначається видом пожеж і залежить від конкретної обстановки (кліматичних умов, характеру забудови, протипожежних можливостей тощо). Кількісно масштаби оцінюються щільністю пожеж

Pn =

 

Де Nn— кількість палаючих будинків;

N— загальна кількість будинків у районі пожеж, а також довжиною фронту пожежі. Розвиток і швидкість поширення пожеж визначається ступенем вогнестійкості будинку, відстанню між ними, щільністю забудови, метеоумовами і порою року.

Розвиток пожеж незалежно від їх розмірів і місця виникнення відбувається за однією загальною закономірністю і поділяється на три фази.

I фаза — поширення полум'я від початкового загоряння до охоплення великої частини горючих матеріалів. Ця фаза характеризується спочатку порівняно невеликою температурою і швидкістю поширення вогню, тому пожежа може бути ліквідована у перші 15-20 хв. за короткий час обмеженими засобами. Тривалість фази залежить від вогнестійкості будинків, вона становить 2 год. (для будинків І і IІ ступеня), 1,5 год. (для будинків III ступеня), 1 год. (для будинків IV ступеня).

II фаза — стале горіння до моменту обвалення конструкцій, тривалістю від 1 до 4 год.

III фаза—вигоряння матеріалів завалених конструкцій при невеликих швидкостях згоряння і теплової радіації, тривалість від 2 до 5 годин.



Масові пожежі можуть бути такими, що не поширюються, і такими, що поширюються. Ті, що не поширюються, виникають без вітру чи при слабкому приземному вітру до 5-8 м/с за умови одночасного спалахування більшості будинків. Тоді пожежі не поширюються внаслідок припливу повітря до периметра пожежі.

Пожежі, що поширюються, виникають, як правило, при наявності приземного вітру зі швидкістю понад 5-7 м/с. Вітер, переносячи іскри і головешки на 200-500 м, створює нові осередки горіння. ІІро вплив відстані між будинками на імовірність поширення пожежі від будинку до будинку можна судити за орієнтовними даними, наведеними у табл. 3.

Таблиця 3. Залежність імовірності поширення пожежі

Відстань між будинками, м
Імовірність поширення, %

Поширення пожеж і перетворення їх у суцільні за інших рівних умов визначається густотою забудови території об'єкта. Залежність імовірності поширення пожежі від густоти забудови представлена на рис. 1.

Температура повітря при пожежах може бути дуже високою. Повітряні маси, нагріті до 60-70°С, особливо в умовах підвищеної вологості, можуть призвести до теплового удару, а при затримці з евакуацією — до смерті. Встановлено, що людина при 80-100°С в сухому повітрі і при 50-60°С у вологому може перебувати без засобів спеціального захисту нетривалий час.

Зона задимлення на пожежі різко ускладнює обстановку.



 

Густота забудови Небезпечна зона поширення пожеж
Імовірність поширення пожеж

Рис. 1

Площі задимлення залежать в основному від розмірів пожеж і метеоумов. Якпоказав досвід, найбільші обсяг і щільність зони задимлення великих пожеж бувають при швидкостях вітру до 10 км/год. Вітер зі швидкістю менше 8 км/год майже не притискає дим до землі, і він піднімається вгору.

Небезпечні для людей межі зон задимлення визначаються за одним з таких показників;

- за щільністю і температурою диму, які дозволяють працювати на пожежі. Вдихання продуктів згоряння, нагрітих до 60°С, навіть при невеликому вмісті окису вуглецю, як правило, призводить до летального результату. Характеристика щільності диму за видимістю в ньому предметів подана в табл. 4.

 

Ступінь щільності диму Вміст часток, г/м3 Видимість предметів, освітлених лампою в 21 св., м
Щільний Понад 1,5 ДоЗ
Середньої щільності 0,6-1,5 3-6
Слабкої щільності 0,1-0,6 6 - 12

Входити в дим з видимістю до 10 м небезпечно. Треба враховувати:

- найменші небезпечні концентрації — 0,5-0,2% окису вуглецю;

- концентрацію кисню в димі, яка не повинна бути нижча 16%; об'єму повітря (у звичайному стані 20,95%).

При масових пожежах у зонах задимлення виникає небезпека отруєння людей, що перебувають як в укриттях, так і на території об'єктів при густоті дерев'яної забудови понад 20%, кам'яної — понад 30%.

Вихідні дані для прогнозування пожежної обстановки:

- відомості про найбільш ймовірні стихійні лиха, аварії, катастрофи;

- дані про пожежонебезпеку та вибухонебезпечність об'єкта і його елементів, навколишнього середовища, особливо лісів і населених пунктів;

- метеоумови і рельєф місцевості;

- наявність різних перешкод, водойм тощо;

3. Порядок роботи керівника, спеціаліста з організації захисту населення і території від НС*

Керівники об'єктів повинні передбачити управління надзвичайними ситуаціями (рис. 2.). Для завдання забезпечення безпеки людини в НС* стратегія управління повинна включати здійснення 3-х цілей:

1. запобігання причин виникнення;

2. запобігання самих екстремальних ситуацій;

3. пом'якшення, максимальне ослаблення наслідків НС* .

Стратегія запобігання причин виникнення НС* передбачає не­допущення таких дій чи процесів, які несуть загрозу населенню. Дана стратегія здійснюється або відмовою від будівництва небезпечних об'єктів, або знищенням чи перепрофілюванням виробництв — джерел підвищеної небезпеки.

Друга стратегія — запобігання самої НС* — передбачає недопущення виходу небезпечного процесу з-під контролю шляхом використання надійних аварійних систем, сигналізації, автоматики й інших заходів з підвищення надійності і стійкості роботи підприємств, а також шляхом, заходів превентивної евакуації тощо. ч

Третя стратегія — пом'якшення наслідків - передбачає орієнтацію на ослаблення, локалізацію наслідків НС* . Ця стратегія має пріоритет у керуванні стихійними лихами і ситуаціями «комбінованого» типу.

У практиці управління найбільший ефект дає спільне використання всіх трьох стратегій, особливо при промислових аваріях. У НС*, викликаних стихійними лихами, пріоритет надається другій і третій стратегіям. Для реалізації кожної зі стратегій управління необхідно розробляти і приймати комплекс превентивних та оперативних заходів.

Превентивні:

- аналіз і встановлення зовнішніх та внутрішніх причин, які ведуть до катастрофи;

- прогнозування осередків ураження, втрат і збитків на підприємстві;

- заходи з підвищення стійкості;

- обгрунтування сил і засобів для проведення дій з локалізації вогнищ поразки і пошуково-рятувальних робіт;

- навчання формувань і громадян способам захисту;

- підготовка надійного КП управління.

 

 

      Прогноз можливих НС*      
Своєчасне оповіщення і організація забезпечення в НС* предметами першої необхідності   Планування заходів з попередження і ліквідації наслідків НС*
      Керівник      
         
  Організація управління під час виконання цих заходів       Підтримання стану постійної готовності до дій в НС* органів управління, сил ЦЗ* і населення

 

 

Рис. 2.


Оперативні:

- оповіщення про НС* ;

- проведення всіх видів розвідки й оцінка обстановки;

- проведення екстрених захисних заходів (укриття в ЗС* , евакуація, використання ЗІЗ*);

- використання сил постійної готовності для локалізації катастрофи;

- надання долікарської допомоги:

- нарощування сил і засобів в ОП за рахунок залучення формувань підвищеної готовності;

- термінове постачання потерпілих продовольством та іншими життєво необхідними засобами;

- ведення аварійно-відбудовних робіт.

При виникненні НС* організовується надзвичайне управління, яке складається з чотирьох стадій ліквідації наслідків.

1. Стадія вжиття екстрених заходів.

2. Стадія оволодіння ситуацією й організації механізму надзвичайного управління в зоні лиха, у плануванні і проведенні рятувальної операції відповідного масштабу.

3. Основна і визначальна стадія. Мета — перебороти надзвичайний характер ситуації: відновити безпеку населення в зоні лиха, ліквідувати загрозу життю і здоров'ю всім потерпілим, створити мінімально необхідні умови для життєдіяльності населення, що залишилося.

4. Стадія відновлення, тобто економічна, соціальна, культурна й екологічна реабілітація зони лиха. Органи надзвичайного управління вичерпали свою роль і передають функції постійної дії місцевим органам управління. Розробляється спеціальна програма з черговістю комплексу заходів для реабілітації зони нещастя.

 

Практичне завдання №1

Тема : Прогнозування інженерної обстановки на вибухонебезпечному об’єкті.

Вихідні дані:

1. Загальна площа Sзаг. = 108890=108000 м2.

2. Площа забудови Sзб. = 29000 м2.

3. Шкідливі речовини: Q = 50т.аміак+50тінші

4. Надлишковий тиск руйнувань:

5. Щільність населення району: с = 0,8

 

 

Потрібно визначити:

1. Щільність забудови (норма – 1/3):

αщ =

2. Кількість загиблих:

N = ck

де ккоефіцієнт вибуховості речовини.

(Якщо N > 5чол., то даний об’єкт є потенційно небезпечним).

 

3. Район зруйнувань:

R = k∆P3 .

Район пожеж:

Rn=

Де М - міцність вибуху,

І - світловий коефіцієнт.

Завдання:

1. Визначити напрям евакуації, якщо відомо швидкість поширення шкідливих газів: v = 1 m/c, або v = 1 км/год. та напрям вітру.

2. Якщо аміак ↑ - необхідна евакуація верхніх поверхів,

Якщо хлор ↓ необхідна евакуація нижніх поверхів.

 

Таблиця 5. Середня кількість загиблих при вибусі вибухових речовин.

 

Qвт, т Р, тис. чол/км2
0.2 0,4 0,6 0.8 1.0 1.5 2.0 2,5 3,0 4,0
0.1
0,5
б
б

Таблиця 6. Радіус смертельного ураження при вибусі ВР.

Qвв 0,1 0,5
Rвв, Т

Таблиця 7. Середня кількість загиблих при вибухові хмари ППС (паливно-

повітряної суміші)

Qвр Р, тис. чол/км2
0,2 0,4 0,6 0,8 1.0 1.5 2,0 2,5 3,0 4,0
0.1
0,5
                         

Таблиця 7. Радіус смертельного ураження при вибухові хмари ГІПС (паливно- повітряної суміші)

 

Q,т 0,1 0,5
Rппс, М (Qппс =Q)
Rппс, M (Qппс =0,5Q)

 

Питання для контролю та самоконтролю

1. Дати визначення НС.

2. Яких заходів треба вжити для виявлення ІОНС*?

3. Як здійснюється оцінка пожежної обстановки?

4. Назвіть п’ять категорій будівель за вибухо- пожежонебезпечністю.

5. Який порядок роботи керівника в організації захисту населення в НС*?

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.071 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал