Робота з правовими актами

Основоположні правила (правові норми) поведінки господарюючого суб'єкта в ринкових умовах встановлюються законодавством, але значна частина документів, що безпосередньо забезпечують діяльність суб'єктів підприємництва, приймаються на самих підприємствах, в організаціях. З їх допомогою забезпечується конкретизація та інтерпретація загальних правових норм з урахуванням специфіки діяльності конкретних суб'єктів. Це так звані локальні правові акти, які виходять безпосередньо від керівника і становлять правову форму управління підприємством, організацією або правове оформлення різноманітних господарських операцій з метою досягнення найбільш ефективних результатів у господарській діяльності.

За своїм змістом локальні правові акти (документи) поділяються на: інформаційні (службові листи, телеграми); розпорядчі (накази, розпорядження); організаційні (статути, положення, інструкції); акти, що регулюють працю і заробітну плату працівників (накази з особового складу працівників, документи з контрактної форми трудового договору тощо); з господарсько-договірної діяльності (зразки договорів, документи, що характеризують процес виконання договорів); документування претензійно-позовної роботи (протоколи розбіжностей, комерційні акти, претензійні листи, позовні заяви); документування зовнішньоекономічної діяльності (з організації зовнішньоторговельних зв'язків, протоколи намірів, зовнішньоторговельні угоди). Нерідко такі документи готуються особами, що не мають правової підготовки, необхідної для складання юридично грамотного документа.Тому у вивченні студентами під час практики локальних організаційно-правових актів слід звертати особливу увагу на формулювання в їх тексті, на можливу невідповідність їх Конституції України та чинному законодавству. Рекомендуємо узагальнити виявлені недоліки у складанні зазначених документів та оформити це відповідним висновком. Звичайно, в організаціях, де створена юридична служба або є юрисконсульти, недоліків у підготовці локальних правових актів може бути значно менше, бо юрист відповідно до законодавства (див. Загальне положення про юридичну службу) перевіряє та візує проекти наказів, інструкцій, положень договорів, інших документів правового характеру і без попередньої перевірки їх прийняття не допускається. У разі невідповідності чинному законодавству зазначених проектів юрисконсульт не візуючи їх, має подати відповідний висновок керівникові організації з пропозицією про законний порядок вирішення розпорядкуваних питань. Юрисконсульт, який не вжив необхідних заходів до усунення порушень законодавства, несе відповідальність поряд з керівником підприємства або організації.

Юридична служба забезпечує облік і зберігання текстів законодавчих та інших нормативних актів, а також актів нормативного характеру, виданих організацією, підтримує їх у контрольному стані.

4.3. Договірна робота юридичної служби

Юристи організовують роботу з розроблення проектів цивільних та господарських договорів та їх укладення, а також контролюють виконання договірних зобов'язань. Ступінь участі правників у договірній діяльності господарського суб'єкта визначається наказом його керівника або інструкцією про порядок проведення цієї роботи.

У виробленні умов договорів повинні брати участь керівники підприємств чи організацій, а також працівники фінансової служби або бухгалтери, які роблять висновки про відповідність варіантів розрахунків, передбачених договорами, вимогам фінансових нормативних актів. Зобов'язання у договорах слід формулювати так, щоб вони забезпечували чітку і повну регламентацію взаємовідносин сторін з метою уникнення непорозумінь внаслідок різного тлумачення сторонами своїх зобов'язань. У той же час не рекомендуємо включати в текст договору пунктів, що повторюють текст нормативних актів (досить посилання на них).

Договірні документи візуються юридичною службою, після чого передаються на підпис керівникові підприємства, організації або його заступникові і скріпляються печаткою.

Вивчаючи практику укладення та виконання договорів, студенти повинні ознайомитися з роз'ясненнями Президії Вищого арбітражного суду України щодо порядку укладення, зміни, розірвання господарських договорів; проаналізувати зміст деяких договорів (за своїм вибором); взяти, при можливості, участь у переговорах зі встановлення договірних зв'язків і самостійно розробити кілька проектів договорів.

4.4. Претензійно-позовна робота

Юридична служба організовує претензійну і веде позовну роботу, представляє у встановленому законодавством порядку інтереси підприємств, організацій у судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів, дає правову оцінку претензіям, що пред'являються підприємству чи підприємством у зв'язку з порушеннями його майнових прав та інтересів. Під час проходження практики студенти повинні звернути особливу увагу на документи, якими підтверджуються претензійні і позовні вимоги. В залежності від характеру господарського спору визначається і зміст документів, що засвідчують певні юридичні фати в розглядуваному спорі. Це можуть бути листи, довіреності, накладні, рахунки-фактури, акти приймання продукції за кількістю і якістю, про відсутність товару на складі, комерційні акти і акти загальної форми, вантажні квитанції, розрахункові документи (платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселі), калькуляції витрат, пов'язаних з недопоставкою або неякісною поставкою продукції, її простроченням, розрахунки стягуваних збитків тощо. Єдиним критерієм застосування таких документів є те, що вони повинні містити відомості про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Для контролю за рухом і своєчасним розглядом претензій і позовів з метою кращої організації аналізу та узагальнення матеріалів претензійно-позовної роботи всі документи, що пред'являються підприємством і до нього, повинні реєструватися і зберігатися юридичною службою або юрисконсультом. Необхідність чіткого порядку реєстрації, обліку та зберігання документів прямо передбачається Положенням «Про юридичну службу» та випливає зі змісту АПК України. На практиці оптимальним є порядок, за яким реєстрація претензій і позовів ведеться у двох журналах: тих, що пред’являються підприємствам, і тих, що пред'являються підприємству. Журнали можуть мати різні форми, тому студенти мають оцінити, яка з них, на їхній погляд, найбільш відповідає завданням контролю та повноті інформації.

Аналізуючи стан претензійно-позовної роботи на підприємстві, студенти мають звернути особливу увагу на причини і умови, які сприяють виникненню претензій і позовів, призводять до матеріальних витрат та збитків; зібрати інформацію про суми, у стягненні яких було відмовлено, та заходи суб'єктів підприємництва щодо відшкодування шкоди за рахунок винних у цьому осіб. Крім того, рекомендуємо студентам зробити спробу самим розробити пропозиції з усунення виявлених недоліків; підготувати проекти претензій і позовів у конкретних спорах; виникнути в організаційні проблеми претензійно-позовної діяльності.

5.Підведення підсумків практики.

5.1 Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми практики та індивідуального завдання. Письмовий звіт, підписаний та оцінений керівником від бази практики разом із щоденником подається на рецензування керівнику практики від кафедри.

Звіт має містити відомості про виконання студентом усіх розділів робочої програми та індивідуального завдання, висновки і пропозиції, розділи з питання охорони праці, список використаної літератури, відповідати встановленим вимогам.

5.2 Звіт практики захищається студентом з диференційованою оцінкою в комісії, призначеній завідувачем кафедри. До складу комісії входять 3 особи: курівники практики-від університету і, по можливості, від бази практики, а також викладачі спеціальних дисциплін.

5.3 Комісія приймає залік у студентів у вищому навчальному закладі протягом перших 14 днів навчальних занять, які починаються після завершення практики. Оцінка за практику вноситься в залікову відомість і в залікову книжку студента за підписами членів комісії.

5.4 Студенту, який не виконав програми практики з поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно за умов, визначених університетом.

5.5 Студент, який не виконав програми практики без поважних причин, або отримав негативну оцінку за практику на комісії, відраховується з університету за неуспішність.

5.6 Підсумки кожної практики обговорюється на засіданні кафедри, а загальні результати практичної підготовки студентів розглядаються на Вчених радах інститутів не менше одного разу протягом навчального року.

5.7 Кафедра подає звіт про проведення практики, затверджений на засіданні кафедри, у відділ працевлаштування та зв’язків з протягом місяця навчальних занять, які починаються після закінчення практики.

5.8 Розрахунок годин на проведення практики студентів проводиться на підставі наказу Міністерства освіти і науки України № 450 від 7.08.2002 року «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової, організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів», в обсягах:

Індивідуальне керівництво (практика за темою дипломного проекту

(роботи) - 2 години в тиждень на 1-го студента.

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “Львівська політехніка”

інститут права і психології

КАФЕДРА АДМІНІСТРАТИВНОГО ТА ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА

ЗВІТ З ПРАКТИКИ

за темою дипломної роботи магістра

1 курс

спеціальність 8.03040101 «Правознавство»

ОКР «Магістр»

Львів 2012

Список використаної літератури:

1. Конституція України. – К., 1996. – 27 с.

2. Закон України „Про нотаріат” // ВВРУ. – 1993. – №39.

3. Указ Президента України „Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій” // Офіційний вісник України. – 1998. – №28. – С.2.

4. Інструкція „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”. Затверджено наказом Міністерства юстиції від 18.06.1994 р. // Зб. офіційних документів Вищого арбітражного суду України. – К.: Козаки, 1997.

5. Законодавство України про нотаріат // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1998. – №5. – 355 с.

6. Білоус В.Т., Захарова О.С., Карабань В.Я., Ковальський В.С., Лукомський В.С. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / В.Т. Маляренко (відп.ред.). – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 375 с.

7. Іваницький Сергій Олександрович. Судова влада та правоохоронні органи України: практикум / Луганський держ. ун-т внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. – Луганськ: ЛДУВС, 2008. – 192 с.

8. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі (навч. посібник). – К.: Атіка, 2000. – 512 с.

9. Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посібник / За відп. ред. Л.К. Радзієвської. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 528 с.

10. Станік С. Реформування органів юстиції – нагальна потреба сьогодення // Право України. – 1999. – № 8. – С. 3-8.

11. Судові та правоохоронні органи України: збірник законодавчих і нормативних актів / А.В. Паливода (упоряд.). – К.: Видавець ПАЛИВОДА А.В., 2008. – 304 с. – (Закони України).

Т. 1 – 2008. – 304 с.

12. Судові та правоохоронні органи України: збірник законодавчих і нормативних актів / А.В. Паливода (упоряд.). – К.: Видавець ПАЛИВОДА А.В., 2008. – 316 с. – (Закони України).

Т. 2 – 2008. – 316 с.

13. Тюріна О.В. Сучасні системи судових і правоохоронних органів (порівняльно-правова характеристика): навч. посіб. / Київський національний ун-т внутрішніх справ. – К.: КНТ, 2008. – 96 с.

Додаткова література

1. Іваницький Сергій Олександрович. Судова влада та правоохоронні органи України: практикум / Луганський держ. ун-т внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. – Луганськ: ЛДУВС, 2008. – 192 с.

2. Козьяков Ю. Нотаріат у дзеркалі проблем // Право України. – 1998. – №6. – С.84-85.

3. Наєнко О. Депозитні операції нотаріусів (проблеми та перспективи) // Право України. – 2003. – №3 – С.100-102.

4. Фурса С. Чи можлива конкуренція серед нотаріусів? // Право України. – 2001. – №5. – С. 65-70.

5. Черниш В. Вдосконалення архівної справи в системі сучасного нотаріату України // Право України. – 2001. – №5. – С. 59-65.

6. Черниш В. Незалежний нотаріат – необхідна умова становлення громадянського суспільства в Україні // Право України. – 2000. – № 9. – С. 4-9.

7. Фурса С. Функції нотаріату і суду щодо захисту прав та охоронюваних законних інтересів громадян, юридичних осіб і держави // Вісник Верховного суду України. – 2001. – № 2. – С. 49-53.

8. Юзікова Н. С. Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Дніпропетровський національний ун-т. – 4.вид., перероб. і доп. – К.: Істина, 2006. – 320 с.