Структура ланки передавання даних

Канали зв’язку у мережах складаються з ланок передавання даних, які за сучасного рівня розвитку технічних засобів мають наступну структуру (рис.3):

Рис.3. Структура ланки передавання даних

Призначення кожного елементу цієї структури повністю описується його назвою.

Дані ланкою можуть передаватись в обох напрямах.

В залежності від послідовності передавання даних в обох напрямах ланки розрізняють такі режими роботи: симплексний (почерговий) (simplex), напівдуплексний (duplex) та дуплексний (одночасний) (full duplex).

Канал зв’язку складається з ланок передавання даних та каналоуворюючого обладнання, причому у кожному сеансі склад ланок в каналі може бути різним в залежності від обраного маршруту зв’язку.

Канал зв’язку у телекомунікації - одно- або двонаправлений спосіб передавання даних між двома або більше точками зі спільним середовищем.

Кожний канал зв’язку організований за принципом часового (time division) або частотного (frequency division) поділу.

У випадку часового поділу через рівні проміжки часу лінією зв’язку посилається кадр (фрейм), розділений усередині на фіксоване число (за кількістю користувачів). Кожному користувачеві виділяється виділяється фіксований слот усередині кожного кадру.

Частотний поділ полягає у виділенні кожному користувачеві фіксованої частотної смуги пропускання всередині заданого діапазону частот.

Основним елементом ланки передавання даних є фізичний канал, характеристики і властивості якого залежать від середовища передавання.

Зараз в комп’ютерних мережах використовують наступні середовища передавання: ефір, мідні проводи, оптичні середовища.

Через ефір здійснюється радіозв’язок і лазерний зв’язок. До проводових середовищ відносяться телефонні проводи і кабелі, спеціалізовані кабелі (коаксіальний, " кручена пара", плаский кабель). Оптичні середовища передавання представлені різними типами волоконно- оптичних кабелів.

3.2 Ефірне середовище

В залежності від частоти несучого сигналу розрізняють наступні види каналів:

• радіоканал (несуча частота). Вартість обладнання - середня. Швидкість передавання від 20 до 150 Кбіт/с. Підлягає впливові усіх видів завад. Відстань зв’язку визначається радіо-досяжністю. Використовується в основному в пересувних об’єктах;

• інфрачервоний канал (несуча частота). Достатньо дешеве обладнання. Швидкість передавання від 2 до 4 Мбіт/с. Нечутливий до електромагнітних завад. Відстань зв’язку визначається прямою оптичною видимістю але не перевищує 3 км. Недоліком є недовговічність апаратури;

• ультрахвильовий канал (несуча частота). Швидкість передавання від 20 до 40 Мбіт/с. Нечутливий до завад. Відстань зв’язку визначається прямою оптичною видимістю і не перевищує 1, 5 км;

• мікрохвильовий канал (несуча частота). Обладнання дуже дороге. Швидкість передавання до 20 Гбіт/с. Відстань зв’язку визначається радіо-досяжністю але не перевищує 20 км. Недоліком є недосконалість апаратури.

3.3 Коаксіальний кабель

Досить дешеве і поширене в недалекому минулому середовище передавання. Завдяки своїй конструкції (рис.4) має велику механічну міцність. Їх можна прокладати відкрито будівельними конструкціями (стінами, стелями, підлогою) без додаткового механічного захисту.

Рис.4. Конструкція коаксіального кабелю

За електричними характеристиками бувають:

• широкосмугові. Швидкість передавання - від 300 до 500 Мбіт/с. Загасання сигналу на частоті 100 МГц - до 7 дб/100 м. Відстань передавання - до 75 м;

• вузькосмугові. Швидкість передавання - до 50 Мбіт/с. Загасання сигналу на частоті 10 МГц - до 4 дб/100 м. Відстань передавання - до 50 м.

Коаксіальні кабелі, які використовуються для створення комп’ютерних мереж, мають хвильовий опір 50 Ом (на відміну від телевізійних, які мають хвильовий опір 75 Ом).

В зв’язку з великим загасанням сигналу в них коаксіальні кабелі практично зовсім перестали використовуватись для створення сучасних комп’ютерних мереж, оскільки на великих відстанях (понад 50 м) вимагають додаткового підсилення сигналу. Термін служби коаксіальних кабелів також обмежений і складає 10-12 років.