Особливості функціонування системи травлення дітей дошкільного віку.

Шлунок у дитини 1 року збільшується в 3 рази, у 5 років — у 6 разів, у 10 років — у 10 разів, у 20 років — у 24 рази. З віком збільшується і площа поверхні слизової оболонки. Уже в 3 міс площа слизової оболонки збільшується в 3 рази, у 6 міс — у 4 рази, у 2 роки — у 5 разів, у 16 років — у 120 разів.

У людини час поновлення клітин епітелію слизової оболонки шлунка становить 12—24 год. Фізіологічний об’єм шлунка до 10-го дня життя дитини збільшується до 80 мл. У подальшому за кожен місяць життя шлунок збільшується на 25 мл. В 1 рік життя об’єм шлунка в середньому — 250 мл, у 3 роки — 400 мл, у 7 років — 600 мл, у 10 років — 1000 мл, у 16 років — 1500 мл.

Змінюється і положення шлунка, на 2-му році життя воно стає вертикальним. Поступово розвивається кардіальна части­на шлунка і його дно. Усі частини шлунка повністю закінчують розвиватися у 8 років.

4—7 8—11 12—14 Вік, роки

Мал. 1 Об’єм шлункового соку

Товста кишка анатомічно завершує свою будову у віці 3—4 роки. У 5—7 років кишки втрачають свою рухомість, удоскона­люється їх моторика, механізм нервової регуляції.

Підшлункова залоза найінтенсивніше росте в перші 3 роки і в період статевого до­зрівання.

З посиленням харчування і отриманням різних продуктів у ді­тей посилюється секреторна і моторна діяльність травної систе­ми. Єдиним типом травлення стає власне травлення під впли­вом ферментів у порожнині травного тракту.

З переходом на тверду їжу стає важливим механічне обро­блення харчових продуктів і формування харчової грудки. Для жування стає важливим розвиток зубів.

У перші місяці після народження зуби містяться під слизо­вою оболонкою ясен. Прорізування зубів починається з 6 міс, і цей процес може відбуватися з відхиленнями в загальному стані дитини. З’являється підвищена збудливість, дитина ве­редує, порушується сон, апетит, починається посилене слино­виділення, рефлекторно виникають риніт, подразливість сли­зової оболонки горла, підвищується температура тіла. Після прорізування зубів усі негативні явища зникають, дитина за­спокоюється.

На кожній половині щелепи одночасно прорізуються зуби лівої та правої половини ротової порожнини. Здебільшого спо­чатку прорізуються нижні зуби, а потім – верхні. Винятком із цього правила є поява бічних верхніх різців, а потім – бічних нижніх.

Молочні зуби прорізуються з такою послідовністю: нижні центральні різці (6-8 міс), верхні центральні зубці (8-9 міс), бічні верхні різці (10 міс), бічні нижні різці (12 міс), перша пара великих кутніх зуббів (12-15 міс), ікла (18-20 міс), друга пара великих кутніх зубів (20-30 міс).

Із 5-6 років починається заміна молочних зубів на постійні. Перші постійні зуби – це перші великі кутні зуби. Заміна молочних зубів відбувається в такій послідовності, в якій про­різувалися молочні зуби.

Для розрахунку кількості молочних зубів можна користу­ватись такою формулою:

n – 4 (де n – вік дитини в місяцях).

Для розрахунку кількості постійних зубів можна користу­ватися формулою:

4 n – 20 (де n – кількість років, які виповнилися дитині).

Після прорізування перших молочних зубів жувальні рухи слабкі, вони аритмічні й чергуються зі смоктальними рухами.

Із збільшенням кількості зубів жувальні рухи стають ритміч­ними, вони залежать від якості їжі, яка пережовується. Після заміни молочних зубів на постійні встановлюється нормальний прикус (12-13 років) і акт жування набуває усіх властивостей, які характерні для дорослої людини.

Секреція слинних залоз підвищується до 10 років, поліпшу­ється амілолітична активність слини. Найбільшою активність слини буває у віці 1-4 роки.

У порожнинному травленні кишок велику роль відіграє під­шлункова залоза, яка у віці 15 років має масу близько 50 г. У 4-5 років великий вміст протеаз (ферменти, які розщеплюють білки) у підшлунковому секреті зумов­лює підвищення його активності.