Розрахунок виробничої програми АТП по ТО і ремонту рухомого складу

Виробнича програма по ТО і ПР рухомого складу встановлює кількість ТО

(за видами) і капітальних ремонтів (КР), а також трудові витрати на їх виконання за розрахунковий період (добу, рік) по всьому парку автомобілів. Розрахунки виконуються окремо по автомобілях кожної марочної групи, або за середньозваженими величинами (приведеною кількістю автомобілів). Вихідними даними для розрахунків служать:

· тип і марка рухомого складу (задається наперед або вибирається на основі техніко економічного обґрунтування);

· спискова кількість одиниць рухомого складу – автомобілів, причепів, напівпричепів (задається або також обґрунтовується);

· середньодобовий пробіг автомобілів (задається або розраховується за відомими вимірниками транспортної роботи, може встановлюватись за даними звітів);

· технічний стан автомобілів, що характеризується їх пробігом з початку експлуатації;

· дорожні умови експлуатації автомобілів, що характеризуються типом дорожнього покриття, рельєфом місцевості і умовами руху (у відповідності до Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомо–більного транспорту ділиться на п'ять категорій у додатку, таблиця

· режим ТО і ремонту рухомого складу, що визначається за видами ТО, діагностування і ремонту їх періодичністю, тривалістю простою автомобілів в ТО і ремонті.

Види технологічних дій встановлені Положенням про технічне обслуго–вування і ремонт дорожньо–транспортних засобів автомобільного транспорту і періодичність приймається у відповідності до ОНТП–ОІ–86,

таблиця 1.1

Вихідними нормативами для технологічного розрахунку АТП служать: пробіг автомобілів до КР, періодичності ТО, трудомісткості ТО і ПР рухомого складу, тривалості простою рухомого складу в КР, ТО–1, ТО–2 і ПР.

Там же окремим показником наведена кількість СО протягом року для кожної моделі автомобіля з урахуванням рекомендацій заводів–виробників автомобільної техніки. Норми трудомісткості ТО і ПР рухомого складу приведені у додатку 1, таблиця 1, де враховано виконання робіт з ЩО за допомогою механізованого устаткування. При кількості автомобілів в АТП менше 50 прибирально – мийні роботи виконуються вручну.

Наведені нормативи характеризують режими ТО і ПР рухомого складу в найбільш сприятливих умовах експлуатації. Для визначення режимів ТО і ПР в реальних умовах експлуатації дорожніх транспортних засобів вихідні нормативи періодичностей впливів і трудомісткості коректуються за допомогою коефіцієнтів залежно від таких факторів:

– категорія умов експлуатації;

– модифікація рухомого складу та організація його роботи;

– природно – кліматичні умови;

– кількість технологічного – сумісного рухомого складу;

– пробіг з початку експлуатації.

Нормативи трудомісткості щоденного обслуговування, технічного обслуговуван­ня № 1, технічного обслуговування № 2 та поточного ремонту наведено у додатку 1 таблиця 1. Користуючись нормативами цієї таблиці, треба мати на увазі, що вони розраховані на типові умови експлуатації ДТЗ наведе­них типів і класів.

Заправні операції, постановку автомо­білів на стоянку, а також перевірку техніч­ного стану виконують водії у підготовчо заключний час разом з механіком контрольно–технічного пункту (КТП). Трудомісткість додаткових робіт СО відносно трудоміст­кості ТО–2 при експлуатації автомобілів в умовах України становить 20 %. Норма­тиви, наведені в таблиці 1 додаток 1, не враховують трудових затрат на допоміжні роботи, які встановлюють у межах не більше ніж 30 % сумарної трудомісткості ТО і ПР авто­транспортного підприємства.

До складу допоміжних належать такі ро­боти: обслуговування устаткування, склад­ські, прибиральні та інші роботи, пов'яза­ні з ТО і ремонтом рухомого складу.

Таблиця 1.2 Вихідні дані виробничої програми

При розрахунках приймаємо наступні позначення:

А_і – спискова (інвентарна) кількість автомобілів;

L_сд – середньодобовий пробіг одиниці рухомого складу;

КУЕ – коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації;

– дні роботи підрозділу в році;

L– пробіг до ремонту або ТО одиниці рухомого складу;

N – кількість ремонтів або ТО на одиницю рухомого складу за цикл або за рік;

Д – число днів простою одиниці рухомого складу в ТО або ремонті.

Для величин L, N і Д використовуються індекси, які характеризують вид

ремонту і ТО:

КР – капітальний ремонт;

ПР – поточний ремонт

ЩО – щоденне технічне обслуговування;

ТО–1 – перше технічне обслуговування;

ТО–2 – друге технічне обслуговування;

СО – сезонне обслуговування.