Розмови поза інтерв’ю - також частина інтерв'ю

Інтерв'ю, власне кажучи, починається коли журналіст заходить до кімнати і закінчується, коли він виходить. Як правило, на старті (привітання, початок розмови) не виникає багато проблем, навпаки, саме завершення бесіди містить реальну загрозу - спровокувати Вас сказати те, чого б Ви казати не хотіли.

Нерідко виникає ситуація, коли наприкінці інтерв'ю журналіст відкладає вбік ручку і папір, даючи Вам зрозуміти, що інтерв'ю закінчено і Ви можете розслабившись, поговорити з приводу того, " які ще фактори можуть вплинути на вирішення даної проблеми". Шок є досить сильним, коли журналіст знову бере ручку і записує за Вами все, що ви щойно сказали. Тому будьте свідомі того, що інтерв'ю закінчується лише тоді, коли журналіст зачинить за собою двері. Протягом коротких розмов до і після інтерв'ю Ви також повинні усвідомлювати, що маєте справу з журналістом, чия робота оприлюднення інформації і передача її на розсуд громадської думки.

11. 1. Класичним«Мозковим штурмом» називають спільне розв'язання проблем, яке забезпечується особливими прийо­мами.

Ця форма спілкування виникла наприкінці 30-х років XX ст. з метою активізації творчої думки (використовувалися засоби для зниження критичності і самокритичності людини. Це сприяло під­вищенню її впевненості в собі й готовності до творчого пошуку).

«Мозковий штурм» умовно поділяють на декілька етапів:

— генерація ідей;

— відбір кращої ідеї;

— її аналіз.

Під час першого етапу «мозкового штурму» — генерації ідей — усі учасники мають право висувати свої пропозиції щодо ви­рішення поставленого завдання. Критику ідей заборонено. Усі учасники мають право спокійно висловлювати свої думки.

Наступний етап — відбір кращої ідеї. Під час цього етапу не прийнято наголошувати на авторстві тієї чи іншої ідеї. Вважають, що кращі ідеї є результатом колективної творчості.

Останній етап — аналіз ідей (учасники розподіляються на дві групи — прибічників і супротивників. Ними мають бути проана­лізовані всі аргументи «за» й «проти» кожної ідеї).

З метою більшої ефективності роботи учасники мають дотри­муватися певних правил:

1) слідкувати, щоб на розгляд виносилася лише одна проблема;

2) в обговоренні мають брати участь не більше ніж 12 осіб;

3) учасників треба розмістити по колу, щоб вони бачили одне одного і були рівноправними;

4)обмежити час обговорення до 30 хв. (доведено, що дефіцит часу породжує стрес і стимулює діяльність мозку).

5) процес мозкового штурму, як правило, триває 2-3 години, із яких більша частина часу припадає на останню стадію – побудову діючих рішень.

У результативності «мозкового штурму» велику роль відво­дять лідерові (від нього залежить моральна і психологічна атмо­сфера групи, уміння організувати роботу так, щоб жодна пропозиція не була втрачена, щоб усі ідеї було обговорено, щоб висло­влювання були не оціночними, а змістовними).

Усе це стимулює зацікавленість учасників «мозкового штурму» процесом пізнання, сприяє підвищенню активності людини, роз­виткові її творчого потенціалу, сприяє встановленню взаєморозу­міння, високої моральної культури спілкування, адже учасникам довіряли керувати іншими і виступати перед ними публічно.

1.2 Анонімний мозковий штурм

При анонімному мозковому штурмі проводиться збір пропозицій та ідей до засідання, яке присвячене вирішенню проблеми. Учас­ників просять сформувати та записати всі ідеї, які допомагають вирішенню проблеми на папері, а потім передати їх головуючому.

Головуючий презентує одну ідею за іншою (не називаючи при цьому її автора), а група розвиває ці пропозиції далі до їх удоско­налення.

На відміну від класичного мозкового штурму, при анонімному мозковому штурмі у початковій фазі відсутній стимулюючий еле­мент взаємного обміну думками.

1.3 Дидактичний мозковий штурм («техніка Літта»)

При дидактичному мозковому штурмі на початку засідання (або засідань) про точну постановку проблеми відомо тільки головуючому. Він лише поступово веде учасників до проблеми, ознайомлює їх спочатку лише із загальними аспектами проблеми та послідовно вказує на особливі умови, що характерні для проблеми. Це проходить, як правило, в ході декількох засідань. Лише до кінця серії засідань на основі зростаючої інформації перед учасниками починає окреслюватися вся проблема повністю. Таким чином, проблема вимальовується більш обґрунтовано, а учасники утримуються від прийняття рішень без врахування всіх аспектів.

1.4. Деструктивно-конструктивний мозковий штурм

Цей метод на першій фазі у процесі мозкового штурму висвіт­лює всі явні та приховані недоліки нинішнього розв'язування про­блеми. У другій фазі (також за правилами мозкового штурму) ве­деться пошук нових та кращих пропозицій щодо усунення виявлених недоліків.

1.5. Метод «а також»

Тут мова йде про варіант мозкового штурму, в якому будь-яка ідея, що висловлюється, обґрунтовано обговорюється групою, перед тим як її висунути. Дискусії повинні виявляти, перш за все, позитивні аспекти ідей.

1.6. Техніка взаємного співробітництва

Ця техніка характеризується зміною групової та індивідуаль­ної роботи. Після відносно короткого (від 10 до 15 хвилин) групового мозкового штурму учасники розходяться, щоб індивідуально поміркувати над проблемою ще деякий час (від 5 до 10 хвилин), записати додаткові ідеї, модифікувати або розширити пропозиції, які вже є.