Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лекція 4.3.




Питання 5. Взаємозв’язок між балансом і рахунками

Після відображення останньої господарської операції рахунки закривають, тобто підраховують обороти з рахунка й виводять кінцеве сальдо. На підставі кінцевого сальдо складають баланс на кінець звітного періоду. Дебетові залишки на рахунках – це актив балансу, кредитові залишки – це пасив балансу.

Взаємозв’язок між бухгалтерським балансом і рахунками полягає у наступному:

1. На підставі вступного балансу відкриваються в такий спосіб рахунки: статті активу записують як початкове дебетове сальдо активних рахунків, а статті пасиву – як початкове сальдо пасивних рахунків.

2. Упродовж звітного періоду на рахунках відображають господарські операції способом подвійного запису. Що зумовлює рівність дебетового та кредитового оборотів і збереження рівності Активу та Пасиву.

3. На підставі кінцевих залишків на рахунках складають баланс на кінець звітного періоду: рахунки з кінцевим дебетовим сальдо формують актив балансу, рахунки з кінцевим кредитовим сальдо формують пасив балансу.

Схематично взаємозв’язок між балансом і рахунками виглядає так:

Баланс РахункиБаланс

Питання 6. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку

Наприкінці звітного періоду дані поточного бухгалтерського обліку підлягають узагальненню, яке здійснюється шляхом складання оборотної відомості та балансу та має за мету перевірку правильності облікових записів.

Оборотна відомість є способом узагальнення залишків і оборотів за рахунками у звітному періоді (місяць), а також засобом взаємозв’язку між рахунками і балансом, що має важливе значення для контролю правильності облікових записів.

Оборотні відомості складаються як за синтетичними, так і аналітичними рахунками.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками - це зведення оборотів та залишків за всіма синтетичними рахунками за звітний період.

Види оборотних відомостей за синтетичними рахунками:

- проста (побудована за контокорентною формою);

- шахова (побудована за принципом шахової дошки, широко використовується при побудові облікових регістрів).

Форма простої оборотної відомості – контокорентна, яка включає послідовно (табл. 1):

- назву синтетичних рахунків;

- початкове сальдо за Д-т або К-т;

- обороти за дебетом;

- обороти за кредитом;

- кінцеве сальдо за Д-т або К-т;

- за кожною графою показують підсумки.

Оборотна відомість має контрольне значення, яке ґрунтується на трьох парах рівних підсумків:

1. Підсумок початкових дебетових сальдо з рахунків дорівнює підсумку початкових кредитових сальдо з рахунків, що зумовлено рівністю підсумків активу та пасиву балансу.



2. Підсумок дебетового обороту з усіх рахунків дорівнює підсумку кредитового обороту з усіх рахунків, що зумовлено застосуванням способу подвійного запису.

3. Підсумок кінцевих дебетових сальдо з рахунків дорівнює підсумку кінцевих кредитових сальдо з рахунків, що зумовлено двома попередніми рівностями.

Про наявність помилок в облікових записах свідчать порушення будь-якої з трьох пар рівностей.

Дані оборотної відомості за синтетичними рахунками про Д-т та К-т залишки є балансом – брутто, або оборотним балансом.

Проста оборотна відомість використовується для аналізу й оцінки загальних змін у складі майна, капіталу та зобов’язань підприємства.

Рахунки шахової оборотної відомості (табл. 2) записують двічі в одній і тій же послідовності: по вертикалі й горизонталі, за дебетом і за кредитом. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, а який кредитується. Обороти за кожним рахунком деталізуються відповідно до кореспонденції. Це порівняно з простою оборотною відомістю дає ширшу картину змін господарських засобів та процесів, що відбулися. У шаховій оборотній відомості можуть бути наведені залишки (сальдо) на початок і кінець місяця, що істотно поліпшує її обліково-аналітичні можливості.

 

Таблиця 1

ОБОРОТНА ВІДОМІСТЬ ЗА СИНТЕТИЧНИМИ

РАХУНКАМИ ЗА ІІІ КВАРТАЛ ц.р.

(проста)

 

Назва рахунка Сальдо на 01.07. ц.р. Оборот за квартал Сальдо на 01.10. ц.р.
Дебет Кредит Дебет Кредит Дебет Кредит
Основні засоби - - -
Каса - -
Кредити банків - -
Разом

Використання шахової оборотної відомості в практиці бухгалтерського обліку залежить від рівня автоматизації обліково-аналітичних робіт. За великої кількості рахунків і господарських операцій при ручній обробці даних вона стає громіздкою, погіршується її наочність і аналітичність. Істотно поліпшується якість і аналітичність шахової оборотної відомості при застосуванні ПЕОМ.



 

Таблиця 2

ОБОРОТНА ВІДОМІСТЬ ЗА СИНТЕТИЧНИМИ

РАХУНКАМИ ЗА ІІІ КВАРТАЛ ц.р.

(шахова)

К-т   Д-т Сальдо початкове Основні засоби Запаси НЗВ Оборот за дебетом Сальдо кінцеве
Д-т К-т Д-т К-т
Основні засоби            
Запаси          
НЗВ          
Каса            
         
Оборот за кредитом х х ….. ….. …… ….. х х
Сальдо х х х х х

Питання для самоконтролю за лекцією 4.3.

1. В чому полягає взаємозв’язок між бухгалтерським балансом і рахунками?

2. На яку дату дані поточного обліку підлягають узагальненню?

3. Яким чином здійснюється узагальнення даних поточного обліку?

4. Дайте визначення оборотної відомості.

5. За якими рахунками складаються оборотні відомості?

6. Дайте визначення оборотної відомості за синтетичними рахунками.

7. Назвіть види оборотних відомостей за синтетичними рахунками.

8. Охарактеризуйте форму простої оборотної відомості.

9. Яким чином визначається наявність помилок в облікових записах в оборотній відомості?

10. Чому просту оборотну відомість за синтетичними рахунками називають «баланс-брутто»?

11. Для яких цілей використовується проста оборотна відомість?

12. Якою є форма шахової оборотної відомості?

13. В чому полягають переваги і недоліки шахової оборотної відомості?

 

Вправи для самостійної роботи

Вправа 1. Серед перелічених рахунків виберіть активні й па­сивні: "Основні засоби", "Витрати на збут", "Короткострокові по­зики", "Знос основних засобів", "Статутний капітал, "Розрахунки з постачальниками, "Каса", "Виробничі запаси", "Відстрочені по­даткові активи", "Розрахунки за виданими авансами", "Розрахун­ки за податками", "Розрахунки з підзвітними особами", "Доходи майбутніх періодів", "Додатковий капітал", "Витрати майбутніх періодів", "Розрахунки за одержаними авансами".

Вправа 2.Початкове сальдо за рахунком "Виробничі запаси" ста­новить 50 грн. За звітний період було оприбутковано на склад запаси вартістю 200 грн. Відпущено у виробництво запаси на суму 230 грн.

Необхідно побудувати рахунок, відобразити початкове сальдо, проведені операції та кінцеве сальдо.

 

Вправа 3. Для наведених господарських операцій зазначте ко­респондуючі рахунки:

- придбано вантажний автомобіль за готівку;

- для виплати заробітної плати надійшла готівка в касу;

- виплачено заробітну плату працівникам;

- оприбутковано від постачальників матеріали;

- видано готівку підзвітній особі;

- одержано безоплатно малоцінні та швидкозношувані матеріали;

- нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва.

Тести для самоконтролю

1. Господарські операції безпосередньо відображаються:
а) на рахунках;

б) в балансі;

в) на рахунках і в балансі одночасно;

г) у звіті про фінансові результати.

2. Спосіб групування і поточного відображення за певними оз­наками наявності та руху засобів підприємства і їх джерел та гос­подарських процесів — це:

а) баланс;

б) подвійний запис;

в) рахунки;

г) інвентаризація.

3. Термін «кредит» латинською означає:

а) «він винен»;

б) «мінус»;

в) «він вірить»;

г) «баланс».

4. Ліва сторона рахунка має назву:

а) плюс;

б) дебет;

в) кредит;

г) немає правильної відповіді.

5. Процес відкриття рахунка — це:

а) запис початкового сальдо на підставі статей балансу;

б) запис оборотів за дебетом і кредитом;

в) надання рахунку назви;

г) немає правильної відповіді.

6. Кожен рахунок обов’язково має містити:
а) оборот;

б) початкове сальдо;

в) назву;

г) кінцеве сальдо.

7. Наявність на певний момент часу засобів, коштів і джерел — це:
а) оборот;

б) залишок;

в) сума;

г) немає правильної відповіді.

8. Накопичена інформація про рух об'єкта обліку, відображе­ного за дебетом і кредитом називається:

а) сальдо;

б) залишок;

в) оборот;

г) немає правильної відповіді.

9. Підсумки записів у правій частині рахунка називають:

а) дебетовим оборотом;

б) кредитовим оборотом;

в) початковим сальдо;

г) кінцевим сальдо.

10. Залежно від обліку активів чи джерел їх утворення бухгал­терські рахунки поділяють на:

а) балансові й позабалансові;

б) активні й пасивні;

в) активні, пасивні й контрактивні;

г) немає правильної відповіді.

11. За будовою активні і пасивні рахунки відрізняються:
а) початковим сальдо;

б) оборотами;

в) назвами;

г) сумами.

12. Сальдо в активних рахунках записується:

а) у дебеті;

б) у кредиті;

в) як у дебеті, так і в кредиті;

г) немає правильної відповіді.

13. Рахунки, які відображають джерела господарських засо­бів, є:

а) активними;

б) пасивними;

в) позабалансовими;

г) результатними.

14. Сума всіх кредитових залишків відображає:

а) власний капітал;

б) загальну вартість господарських засобів;

в) загальний обсяг джерел господарських засобів;

г) немає правильної відповіді.

15. На тій стороні рахунка, де показується залишок, відобра­жається його:

а) збільшення;

б) зменшення;
в оборот;

г) немає правильної відповіді.

16. Пасивні рахунки призначені для обліку:

а) капіталу;

б) дебіторської заборгованості;

в) обліку майна;

г) обліку основних засобів.

17. Активні рахунки призначені для обліку:

а) заборгованості підприємства перед підзвітними особами;

б) кредиторської заборгованості;

в) дебіторської заборгованості;

г) капіталу.

18. Дебетовий оборот за активним рахунком показує:
а) збільшення майна;

б) збільшення капіталу;

в) зменшення зобов'язань;

г) зменшення капіталу.

19. Дебетовий оборот за пасивним рахунком показує:

а) збільшення господарських засобів;

б) збільшення зобов'язань;

в) зменшення капіталу;

г) немає правильної відповіді.

20. Для визначення кінцевого сальдо за активним рахунком необхідно:

а) до початкового дебетового сальдо додати кредитовий оборот і відняти дебетовий;

б) до початкового дебетового сальдо додати дебетовий оборот і відняти кредитовий;

в) від початкового дебетового залишку відняти кредитовий обо­рот і відняти дебетовий;

г) немає правильної відповіді.

21. У пасивних рахунках для визначення кінцевого сальдо не­обхідно:

а) Ск = КО + Сп –ДО;

б) Ск = КО –ДО – Сп;

в) Ск = ДО + Сп – КО;

г) немає правильної відповіді.

22. Подвійним записом називають відображення кожної госпо­дарської операції двічі:

а) в активі й пасиві балансу;

б) за дебетом одного і кредитом іншого рахунка;

в) за дебетом і кредитом одного рахунка;

г) за дебетом одного і дебетом іншого рахунка.

23. Кореспонденція рахунків, за якої один рахунок дебетується, а другий кредитується на одну і ту ж суму, називається:

а) простою;

б) відкритою;

в) закритою;

г) складною.

24. Кореспонденція рахунків, за якої один рахунок дебетується, а декілька кредитуються на загальну суму або навпаки, називається:

а) позабалансовою;

 

б) простою;

в) складною;

г) немає правильної відповіді.

25. Запис операцій у календарній послідовності їх виникнення називається:

а) хронологічним записом;

б) систематичним записом;

в) простим записом;

г) немає правильної відповіді.

26. Запис, який здійснюється в спеціальних журналах з обов’язковим відображенням нумерації господарських операцій, їх
змісту, сум і кореспондуючих рахунків, є:

а) хронологічним;

б) систематичним;

в) журнальним;

г) спеціалізованим.

27. Прикладом систематичного обліку є:

а) Журнал реєстрації господарських операцій;

б) оборотна відомість за рахунком;

в) журнали-ордери;

г) немає правильної відповіді.

28. Залежно від обсягів інформації і рівня узагальнення рахун­ки поділяють:

а) активні й пасивні;

б) закриті й відкриті;

в) синтетичні й аналітичні;

г) немає правильної відповіді.

29. Рахунки, призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому ви­мірнику, називають:

а) синтетичними;

б) аналітичними;

в) синтетично-аналітичними;

г) відкритими.

30. Грошові, натуральні й трудові вимірники використовують у:
а) синтетичному обліку;

б) аналітичному обліку;

в) і в синтетичному, і в аналітичному обліку;

г) поточному обліку.

31. Взаємозв’язок між двома певними рахунками активів, капіталу, зобов’язань називається:

а) подвійним записом;

б) кореспонденцією рахунків;

в) простою проводкою;

г) складною проводкою.

32. Спосіб одночасного та взаємопов'язаного відображення господарських операцій на двох рахунках (у дебеті одного та кредиті іншого) на одну й ту саму сумуце:

а) бухгалтерські рахунки;

б) подвійний запис;

в) документація;

г) бухгалтерський баланс.

33. Рахунки, які призначені для детального обліку капіталу підприємства, його зобов'язань, називають:

а) активними;

б) пасивними;

в) синтетичними;

г) аналітичними.

34. Рахунки, на яких ведеться узагальнений облік запасів, гро­шових коштів підприємства називають:

а) активними;

б) пасивними;

в) синтетичними;

г) аналітичними.

35. Сума записів господарських операцій по дебету або кредиту рахунку за певний період називається:

а) сальдо;

б) залишок;

в) оборот;

г) видаток.

36. Сальдо на кінець звітного періоду на активному рахунку
розраховується як:

а) Сальдо на початок (Д) + Оборот (Д) за період — Оборот (К) за період;

б) Сальдо на початок (Д) — Оборот (Д) за період + Оборот (К) за період;

в) Сальдо на початок (К) + Оборот (Д) за період — Оборот (К) за період;

г) Сальдо на початок (К) — Оборот (Д) за період + Оборот (К) за період.

37. До активних рахунків належать:

а) "Основні засоби"; "Резерв сумнівних боргів";

б) "Розрахунки з оплати праці", "Розрахунки з підзвітними осо­бами"

в) "Каса"; "Розрахунки з покупцями та замовниками"; "Вироб­ничі запаси";

г) "Нематеріальні активи"; "Знос необоротних активів", "Вироб­ництво".

38. До пасивних рахунків належать:

а) "Статутний капітал"; "Резерв сумнівних боргів";

б) "Забезпечення майбутніх витрат і платежів";

в) "Каса"; "Нерозподілений прибуток"; "Виробничі запаси";

г) "Довгострокові позики"; "Знос необоротних активів".

39. Реєстрація господарських операцій на рахунках проводить­
ся на підставі:

а) рішення керівника;

б) рішення бухгалтера;

в) первинних документів;

г) усного розпорядження керівника.

40. Приведіть у відповідність кореспонденцію рахунків до змісту господарських операцій:

а) Д 23 К 65а) здійснили нарахування до соціальних фондів на нараховану зарплату основним робочим;

б) Д91 К 20 б) нараховані лікарняні за рахунок коштів соціального страхування;

в) Д 65 К 66 в) на банківський рахунок зараховано кредит з терміном погашення 5 років;

г) Д31 К 50 г) зі складу відпущені виробничі запаси на загальногосподарські потреби

42. До відмінних рис, які існують між синтетичними та аналітичними рахунками, відносяться такі:

а) в аналітичних рахунках використовується лише грошовий
вимірник, а в синтетичних — грошовий, натуральний, трудо­вий;

б) у синтетичних рахунках використовується лише грошовий
вимірник, а в аналітичних — грошовий, натуральний, трудо­вий;

в) синтетичні рахунки є узагальнюючими і деталізують показ­ники аналітичних рахунків;

г) аналітичні рахунки, на відміну від синтетичних, призначені для складання бухгалтерського балансу.

43. Інформація, представлена в синтетичному обліку, викори­стовується для:

а) складання фінансової звітності підприємства;

б) контролю розрахунків з конкретними дебіторами та кредито­рами;

в) проведення інвентаризації активів підприємств;

г) розрахунку амортизаційних відрахувань по необоротних ак­тивах.

44. Застосування в бухгалтерському обліку складних проводок зумовлюється такими причинами:

а) неможливістю відображати господарські операції простими
проводками;

б) можливістю скоротити кількість бухгалтерських записів;

в) необхідністю об'єднати декілька простих проводок в одну складну;

г) неможливістю відобразити прості проводки в схемах ра­хунків.

45. До рахунків другого порядку відносяться:

а) синтетичні рахунки;

б) активно-пасивні рахунки;

в) субрахунки;

г) аналітичні рахунки.

 

ТЕМА 5. ПЛАН РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

План лекції

1. Призначення та побудова Плану рахунків бухгалтерського обліку.

2. Методологічна основа Плану рахунків в Україні.

3. Види планів рахунків.

4. Структура Плану рахунків.

Ключові поняття:чиннийплан рахунків, види планів рахунків, синтетичні рахунки – рахунки першого порядку, субрахунки – рахунки другого порядку, коди рахунків, балансові рахунки, номінальні рахунки, транзитні рахунки, позабалансові рахунки, робочий план рахунків

Питання 1. Призначення та побудова Плану рахунків


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.033 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал