Розслідування шахрайства.

Найбільш загальні типові слідчі ситуації:

1) є дані про подію злочину і особу злочинця;

2) злочинець затриманий відразу після вчинення зло­чину;

3) є дані про подію злочину, спосіб його вчинення, осо­ба злочинця невідома;

4) є дані про подію злочину, але механізм вчинення шахрайства і особа злочинця невідомі.

Запропоновані типові ситуації передбачають висунен­ня і перевірку слідчих версій.

У процесі розслідування повинні бути доведені та­кі обставини: подія шахрайства (час, місце, спосіб вчинен­ня злочину та ін.); винність конкретної особи у шахрайстві і мотиви вчинення злочину; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; характер і розміри шкоди, заподіяної шахрайством; обставини, що сприяли вчиненню шахрайства.

Для перевірки версії про те, що шахрайства не було, необхідно встановити, чи мав заявник майно і цінності, на які він посилається як на предмет злочинного посягання, чи не міг він його розтратити.

У разі підтвердження заяви потерпілого порушується кримінальна справа.

Як свідків допитують осіб, у розпорядженні яких пере­бувало майно, незаконно отримане шахраєм, інших осіб, які бачили чи мали контакт зі злочинцем до шахрайства або під час його вчинення.

При допиті свідків необхідно з'ясувати обставини передачі майна, ознаки зовнішності злочинців, їх одяг, прикмети. Слід визначити, коли їх бачили, про що розмов­ляли; які дії вказували на те, що злочинці переслідували шахрайські цілі, та ін.

При допиті потерпілого необхідно з'ясувати: коли і за яких умов шахрай вчинив обман чи зловживання довір'ям і заволодів майном; чому потерпілий опинився в цьому місці; чи був він один або з ким-небудь з числа своїх знайомих; чи були якісь особи разом з шахраєм; як вони поводили себе; який спосіб шахрайства був застосований злочинцем; які предмети чи документи передано шахраю;

Огляд місця події проводиться у тих випадках, коли передбачається можливість виявлення слідів злочину, відо­ме місце, де було вчинено шахрайство.

Огляд предметів і документів (записок, візиток, грошових чи речових «ляльок», доручень, договорів та ін.), отриманих потерпілим від шахраїв, проводиться негайно при їх виявленні.

Затримання підозрюваного повинно бути старанно підготовленим і несподіваним. Його необхідно проводити таким чином, щоб шахрай не зміг непомітно викинути чи знищити ті чи інші предмети, речі, документи. Після за­тримання шахрая проводиться особистий обшук затрима­ного, а потім обшуки за місцем його проживання та за місцем роботи.

Допит підозрюваного повинен проводитись без зво­лікань. При цьому доцільно використовувати ефект рапто­вості.

Наступний етап розслідування розпочинається з аналізу і оцінки зібраних фактичних да­них, урахування нових слідчих ситуацій, визначення по­дальшого спрямування розслідування.

Типові слідчі ситуації:

1) встановлено конкретну особу та її причетність до вчиненого шахрайства, пред'явлено обвинувачення;

2) є підозрюваний, зібрані докази, але їх недостатньо для встановлення причетності підозрюваного до вчиненого шахрайства, обвинувачення не пред'явлено;

3) зібрано недостатньо доказів, немає підозрюваного, не встановлено особу злочинця;

4) зібрані докази свідчать про відсутність складу зло­чину (шахрайства) у діях підозрюваного.

Типовими слідчими діями на наступному етапі роз­слідування є: допит свідків, допит підозрюваного (обвину­ваченого), пред'явлення для впізнання, очна ставка, при­значення та проведення експертиз та ін. На цьому етапі як свідків допитують осіб, які не були допитані раніше, але щось бачили, чули про розслідуваний злочин, знайомі з шахраєм.

Проводиться до­пит підозрюваного (обвинуваченого).

Пред'явлення підозрюваного для впізнання.

Призначення і проведення експертиз пов'язано з необхідністю дослідження підроблених документів та ін­ших предметів, що використовував шахрай.