Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розслідування крадіжок.




 

Вихідними даними для порушення кримінальної спра­ви про вчинення крадіжок є такі: а) заяви громадян чи по­садових осіб; б) заяви очевидців чи інших осіб, які дізнали­ся про крадіжку; в) заяви громадян про злочинну діяль­ність конкретних осіб; г) затримання з краденим; ґ) інші джерела.

Найбільш типовими слідчими ситуаціями початкового ета­пу розслідування крадіжок є такі:

1. Факт крадіжки виявлено і підозрюваного затрима­но з речовими доказами або по «гарячих слідах».

2. Факт крадіжки встановлено, є відомості про гада­ного злочинця (групу осіб), проте нікого не затримано.

3. Факт крадіжки встановлено (зламані вхідні двері, своєрідний безлад у приміщенні, відсутнє певне майно), але дані про суб'єкта злочину відсутні.

Для початкового етапу розслідування крадіжок харак­терні певні типові слідчі версії.

1) крадіжку вчинила стороння особа;

2) крадіжку вчинила стороння особа за участю або при сприянні працівника об'єкта, який не є (у цьому випадку) матеріально відповідальною особою;

3) крадіжку вчинив працівник даного об'єкта, який не є (у цьому випадку) матеріально відповідальною особою, або особа, яка охороняла даний об'єкт;

4) крадіжку вчинила стороння особа, але факт крадіж­ки використано матеріально відповідальною особою для приховання недостачі або присвоєння інших цінностей, що є у її розпорядженні;

5) крадіжку вчинила стороння особа при сприянні ма­теріально відповідальної особи, яка намагається прихова­ти недостачу;

6) крадіжку зі зломом інсценувала матеріально відпо­відальна особа метою приховання недостачі або ухилення від сплати податків (нібито викрадене майно списується на збитки і тим самим знижується реальний прибуток, який підлягає оподаткуванню).

Для розслідування крадіжок особистого майна грома­дян, які вчинено з квартир, будинків, дач, характерні такі типові версії:

а) щодо події злочину:

— крадіжка дійсно мала місце;

— крадіжки фактично не було, а заявник помиляється стосовно події злочину, або крадіжка інсценована ним са­мим з метою приховання факту загублення чи розтрати довірених власнику приміщення документів, коштовнос­тей, зброї тощо;

б) щодо осіб, причетних до вчинення крадіжки, то вона вчинена:

— однією особою чи злодійською групою;

— особою з числа родичів потерпілого;

— особою, обізнаною про місця знаходження викраде­ного;

— особою, яка має певні навички;

— особою, яка раніше проводила якісь роботи у потер­пілого або побувала в його квартирі з іншого приводу;

в) щодо місць можливого перебування злочинця: квар­тири; заміські дачі родичів, знайомих; готелі, вокзали та ін.;

г) щодо місць знаходження викраденого майна:



— сховано за місцем мешкання, роботи злодія, його знайомих, родичів;

— здано в комісійні крамниці, ломбарди;

— реалізовано;

— вивезено за межі даного населеного пункту;

— відправлено поштовою посилкою та ін.

Висунення робочих версій у конкретному випадку роз­слідування залежить від обсягу зібраної первісної інфор­мації та слідчої ситуації, що склалася. Так, при висуненні версій про осіб, причетних до вчинення крадіжки, беруть­ся до уваги спосіб учинення злочину, вид і кількість ви­крадених цінностей, а також відомості, отримані в резуль­таті дослідження слідів та інших речових доказів, виявле­них на місці злочину.

Ефективність розслідування крадіжок багато в чому обумовлена наявністю погоджених планів слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Планами розслідування передбачаються заходи щодо встановлення і затримання злочинця, виявлення співучасників, виявлення і вилучен­ня викраденого, відшкодування шкоди, розпізнання інсце­нування тощо. Організуюча роль у цій діяльності нале­жить слідчому, який визначає пріоритетні напрями роз­слідування, дає окремі доручення органу дізнання щодо проведення оперативно-розшукових заходів.

 

Наступний етап розслідування крадіжок характеризується вирішенням завдань, спрямованих на розширення доказо­вої бази та підтвердження раніше зібраних фактів щодо винності обвинуваченого.

Можуть скластися такі типові слідчі ситуації:

1. Подія злочину не мала місця.

Розпізнання інсценування крадіжки проводиться на під­ставі вивчення:

а) негативних обставин під час розслідування події;



б) результатів слідчого експерименту по перевірці пев­ного факту;

2. Факт крадіжки й особа, яка її вчинила, встановле­ні, злочинець затриманий і визнає себе винним у повному обсязі пред'явленого обвинувачення, його показання не су­перечать зібраним по справі доказам, викрадене майно виявлено.

3. Факт крадіжки встановлено, зібрано докази про винність особи, яка її вчинила, однак обвинувачений ви­знає свою вину частково

4. Факт крадіжки встановлено, зібрано докази винно­сті обвинуваченого у її вчиненні, але він пред'явленого об­винувачення не визнає, посилаючись на алібі (називає міс­це перебування на момент крадіжки й осіб, які можуть це підтвердити), викрадене майно не знайдено.

 

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал