Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття, види і загальна характеристика джерел криміналістичної (процесуальної, доказової) інформації.






 

У криміналістичній літературі мало досліджені питання про джерела інформації, на основі яких будується криміналістична характеристика зло­чинів.

Джерело інформації - будь-яка система, що видає повідомлення або вміщує інформацію, призначену для її передавання, а також науковий доку­мент або видання. Джерела інформації поділяються на первинні і похідні.

Для побудови криміналістичних характеристик треба викорис­товувати такі джерела інформації:

 

І. Люди:

1) Працівники правоохоронних органів (слідчі, оперативні працівники кри­мінального розшуку тощо);

2) Спеціалісти (судмедексперти, експерти-криміналісти, лікарі-психіатри тощо);

3) Підозрювані, обвинувачувані, засуджені за вчинення злочинів;

4) Потерпілі від злочинів.

 

ІІ. Документи:

1) Письмові (кримінальні справи, книги, періодичні видання тощо);

2) Графічні (план місцевості, де проводився обшук, огляд місця події тощо);

3) Звукові, кіно-, фото-, відео (відеододатки до протоколів огляду місця події або трупа, аудіозаписи допитів тощо);

4) Статистичні (статистичні картки тощо).

 

З огляду на те, що для побудови криміналістичної характеристики важли­вими є письмові джерела інформації, можна запропонувати таку класифікацію вказаних джерел інформації:

Джерела первинної Інформаціі:

1. Кримінальні справи;

2. Матеріали підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

3. Книги: а) монографії; б) підручники і навчальні посібники; г) наукові праці і матеріали наукових конференцій;

4. Періодичні видання: а) журнали; б) газети;

5. Спеціальні видання: а) інформаційні бюлетені; б) інформаційні листки;

6. Проміжні види публікацій: а) попередні публікації (друкуються в по­рядку обговорення до появи основної публікації); б) автореферати дисер­тацій;

7. Неопубліковані документи: а) переклади; б) дисертації; в) звіти про результати науково-дослідних робіт.

Джерела вторинної інформації:

1. Довідкові видання: а) енциклопедії; б) довідники; в) тлумачні словники;

2. Огляди: а) аналітичні; б) реферативні;

3. Реферативні журнали;

4. Експрес-інформація.

З метою розробки криміналістичних характеристик видів (груп) або конк­ретних злочинів перспективним є використання кількісних даних. Вони можуть бути взяті з робіт, що належать до суміжних галузей юридичної науки. При відсутності необхідних відомостей криміналісти повинні проводити у цьому напрямі спеціальні дослідження.

Слід також вказати на методи, що використовуються для збору інформа­ції з метою побудови криміналістичних характеристик злочинів.

Найбільш корисними для проведення подібних досліджень є такі методи:

1. Документальний метод, що полягає у вивченні кримінальних справ та інших документальних джерел.

2. Біографічний метод, який полягає у збиранні і узагальненні відомостей біографічного характеру (при цьому інформаційними джерелами є автобіогра­фії злочинців, щоденники, довідки лікувальних, навчальних і виховних установ тощо).

3. Метод спостереження - найпоширеніший метод збору інформації шляхом безпосереднього сприйняття і реєстрації важливих з погляду дослід­ника явищ, процесів і подій. Полягає, наприклад, у цілеспрямованому сприй­нятті психічних явищ з метою вивчення злочинця (може використовуватися при перебуванні злочинця у виправно-трудових установах, під час проведен­ня слідчих дій тощо).

4. Метод аналізу результатів діяльності, що полягає у дослідженні суспіль­них результатів діяльності особи, що вивчається. За допомогою цього методу збирають інформацію про інтереси, здібності, вміння і навички злочинця, при цьому необхідно аналізувати письмові документи, залишені злочинцем, про­дукти його художньої творчості, виробничої діяльності тощо.

5. Метод експертних оцінок, який застосовують, для вирішення най­складніших завдань. При цьому велику допомогу надають судові психологи, психіатри та медики.

6. Метод вивчення груп і колективів, що застосовують, наприклад, для з'ясування умов, за яких у злочинця з'явилися певні нахили і психічні відхи­лення тощо.

7. Опитування - метод збору криміналістичних даних, який ґрунтується на зверненні особи, що опитує, до респондента із запитаннями. Найбільш значимим видом опитування є анкетування засуджених, працівників право­охоронних органів тощо.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.