Поняття і правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність - як діяльність щодо розвитку співробітницт­ва з іншими державами у галузі торгівлі, економіки, техні­ки, культури, туризму.

Зовнішньоекономічна діяльність - це особ­лива форма здійснення суспільно-виробничих зв'язків між окремими державами, між державами і міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями у сфері міжнародного економічного співробітництва, яка є предме­том вивчення міжнародного економічного права як само­стійної галузі міжнародного публічного права.

Закон «Про зовнішньоеко­номічну діяльність» (ст. 1) під зовнішньоекономічною діяльністю розуміє будь-яку діяльність, в тому числі підприємницьку, пов'язану з виробництвом і обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступа­ють у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарю­вання є частиною зовнішньоекономічної діяльності Украї­ни і регулюється Конституція України та законами України. Зок­рема, в пункті 9 ст. 92 Конституції України зазначено, що виключно законами визначаються засади зовнішньоеко­номічної діяльності, а в п. 8 ст. 116 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Норми щодо правового регулюван­ня зовнішньоекономічної діяльності окремим розділом вміщені в ГК України.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює зов­нішньоекономічну діяльність, є ЗУ від 16 квітня 1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність», який визначає принципи зовнішньоекономічної діяль­ності, окреслює коло її суб'єктів, називає види зовнішньо­економічної діяльності, закріплює основи її регулювання, передбачає встановлення спеціальних правових режимів зовнішньоекономічної діяльності, містить норми щодо відповідальності учасників зовнішньоекономічної діяль­ності та захисту їх прав і інтересів.

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український пра­вопорядок, встановлює ЗУ від 23 червня 2005 р. «Про міжнародне приватне право».

Важливе значення для регулювання окремих видів зов­нішньоекономічної діяльності мають також Цивільний ко­декс України; Закони України від 24 лютого 1994 р. «Про міжнародний комерційний арбітраж», від 15 вересня 1995 р. «Про опе­рації з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», від 19 березня 1996 р. «Про режим іноземного інвестування» та від 23 грудня 1998 р. «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньо­економічної діяльності»; Декрет Кабінету Міністрів Украї­ни від 19 лютого 1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»; Укази Президента України від 4 жовтня 1994 р. «Про застосування Міжнародних пра­вил інтерпретації комерційних термінів» та від 7 листопада 1994 р. «Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні»; постанови Кабінету Міністрів (спільно з Національним банком України) від 21 червня 1995 р. «Про типові платіжні умови зовнішньоеко­номічних договорів (контрактів) та типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (кон­трактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті» та від 12 грудня 2002 р. „Про затвердження Порядку веден­ня Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності ”, а також нормативно-правові акти Міністерства економіки України.