Міжнародні розрахунки та їх основні форми

Основною формою валютних відносин є міжнародні розрахунки, які здійснюються по міжнародних операціях і відображаються в узагальненому вигляді в платіжних балансах всіх країн світу.

Міжнародні розрахунки — це:

а) комерційні платежі — по грошових вимогах і зобов'язаннях, що виникають між підприємствами, банками, установами та окремими особами різних країн, які пов'язані із світовою торгівлею, міжнародним кредитом і прямими зарубіжними інвестиціями;

б) некомерційні платежі, зв'язані з перевезенням пасажирів, страхуванням, туризмом, переказом грошей за кордон та ін.

Міжнародні розрахунки бувають двосторонніми, коли вони здійснюються між двома країнами, або багатосторонніми, коли суми, виручені від реалізації товарів в одній країні, використовуються для платежів третім країнам.

Переважна частина міжнародних розрахунків здійснюється в порядку безготівкових розрахунків, через банки різних країн, котрі підтримують взаємні кореспондентські зв'язки, тобто відкривають один одному рахунки, зберігають на них грошові кошти у відповідній валюті і виконують платіжні та інші доручення на засадах взаємності. Здійснюється це так: банк в країні імпортера списує суму платежу з рахунку свого клієнта і зараховує їй (або її еквівалент в іноземній валюті) на рахунок іноземного банка-ко-респондента, а банк в країні експортера списує цю ж суму з рахунку кореспондента і зараховує її на рахунок свого клієнта, що експортував товар.

Платежі готівковими грішми по міжнародних розрахунках здійснюються в основному при поїздках за кордон делегацій, туристів або приватних осіб, котрі обмінюють в банках валюту своєї країни на відповідну іноземну валюту.

В сучасній практиці розрахунки між банками різних країн за борговими вимогами і зобов'язаннями здійснюються в основному у ВКВ, котра замінила валютний кліринг кінця 50-х років.

Міжнародні розрахунки по руху капіталу пов'язані з функціонуванням фінансових ринків, з рухом цінних паперів у - формі прямих і портфельних інвестицій.

Основними формами міжнародних розрахунків по міжнародній торгівлі є товарний акредитив і акцепт документів, переданих банку на інкасо.

Інкасо — це банківська операція, за допомогою якої банк аа дорученням свого клієнта одержує на підставі розрахункових документів належні йому (клієнту) грошові кошти від підприємств, організацій, установ за відвантажені на їх адресу товарно-матеріальні цінності або надані послуги і зараховує ці кошти на його рахунок в банку.

Акредитив — це розрахунковий або грошовий документ, який являє собою доручення однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар або виплатити пред'явникові акредитиву певну суму грошей.

Акредитив може бути безвідзивний, відзивний та переказний.

Безвідзивний акредитив — це тверде зобов'язання банка-емітента не змінювати і не анульовувати його без згоди зацікавлених сторін.

Відзивний акредитив може бути змінений або анульований в будь-який момент без попереднього повідомлення продавця. За відсутності відповідної вказівки акредитив вважається відзивним. Акредитивна форма розрахунків в найбільшій мірі забезпечує інтереси імпортера, особливо якщо акредитив безвідзивний.

Переказний акредитив застосовується за домовленістю з покупцем у тому випадку, якщо продавець має субпостачальників, яким він переказує частину цього акредитиву. Переказний акредитив дешевший, ніж відкриття окремих акредитивів субпідрядчиків.

Особливістю платежів за міжнародними розрахунками є необхідність обміну, тобто продажу-купівлі одних валют на інші,, незалежно від того, в якій валюті і в якій формі здійснюється платіж. Наприклад, імпортер з країни А, закупивши товар у експортера країни Б, може оплатити товар у валюті своєї країни, у валюті країни-експортера або у валюті третьої країни. В першому випадку експортер обмінює (продає) отриману іноземну валюту на валюту своєї країни, в другому — імпортер обмінює (купує) на свою валюту, валюту країни-експортера, а в третьому випадку операція зв'язана з обміном валюти як для імпортера, так і для експортера. Відтак валютний курс, за яким здійснюється продаж-купівля валют, відіграє істотну роль в міжнародних розрахунках: від його рівня багато в чому залежать наслідки господарської діяльності міжнародних фірм.

Всі операції, пов'язані з міжнародними розрахунками, відображаються у платіжному балансі країни.