Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Основні завдання і принципи обліку затрат на виробництво






При побудові обліку витрат на виробництво за основу слід приймати

змістовну характеристику виробництва, як суспільного явища.

Процес виробництва являє собою процес поєднання живої праці з засобами

виробництва. Так як цей процес відбувається безперервно, то він вимагає

і безперервних затрат засобів праці і предметів праці.

Використані у процесі виробництва різні речовини та сили природи для

виготовлення нового продукту праці формують таке поняття як “витрати”.

Витрати – це виражені в грошовій формі затрати, обумовлені витрачанням

різних видів економічних ресурсів (сировини, матеріалів, праці, основних

засобів) в процесі виробництва

Також використовують поняття затрати. Затрати – це спожиті в процесі

виробництва засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю

(сировина, матеріали і засоби праці, будівельні споруди, машини у формі

амортизації), що переносять свою вартість на заново створений продукт

В зарубіжній літературі поняття “затрат” часто поєднують з поняттям

“витрат”.

Вартість затрат є складовою частиною вартості продукції.

Грошовий вираз суми витрат на виробництво конкретного продукту визначає

поняття собівартості.

Собівартість – це грошовий вираз безпосередні витрат підприємства,

пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції, виконаних робіт і

наданих послуг.

Витрати виробництва – це сукупність затрат праці на виробництво

продукції, які утворюють її вартість, а собівартість продукції складає

частину цієї вартості (c+v).

В умовах товарного виробництва витрати виробництва виступають у

вартісній, грошовій формі. Загальні витрати на виробництво становлять

вартість виробничого товару.

Витрати виробництва (ціна витрат) – ціна витрати виробництва по змісту

ціни виробництва (c+v+p).

Ціна виробництва (ціна витрат) – ціна, яка необхідна, щоб товар поступав

на ринок. На практиці порад з терміном “витрати виробництва”

використовують поняття “затрати на виробництво”.

Затрати на виробництво відрізняються від витрат виробництва не тільки

практично, але й теоретично Затрати на виробництво мають

відношення до процесу виробництва в загальному, не залежно від його

закінчення і характеру зв’язку затрат з виробничою продукцією [10, с.50]

Витрати виробництва, як і собівартість означають завершення виробничого

процесу.

Витрати виробництва і собівартість продукції виражають ту частину

витрат, яка відноситься до готової продукції. В той же час, витрати

виробництва і особливості – різні рівні абстракції.

Витрати на виробництво як на макрорівні, так і на мікрорівні повинні

мати однакові утримання і тому зміна величини витрат виробництва

безпосередньо впливає на їх рівень.

Останнім часом виникає думка про те, що склад собівартості повинен

вирівнюватись: чим вищий рівень виробництва і управління, тим більше

затрат повинно включатись в собівартість.

Тому в собівартість, в першу чергу, слід включити затрати, які за своїм

економічним змістом є витратами виробництва. Сукупність витрат

суспільства на виробництво продукції визначається із своєї вартості

продукції.

Витрати виробництва на рівні підприємства є частиною суспільних витрат

виробництва

Від суспільних витрат слід відрізняти собівартість продукту, яка у

вартісному вираженні відображає лише ті витрати, які робить конкретна

господарська система: підприємство, цех, бригада.

В умовах ринкових відносин витрати виробництва дорівнюють вартості

виготовленого продукту. Вони є сумою вартості витрачених на виробництво

продукту засобів виробництва.

Ринкові відносини визначають важливе знання показника собівартості, як

економічної категорії. Цей показник є одним з найбільш важливих в

управлінні економічними параметрами господарства. В цьому показникові

знаходять відображення зростання продуктивності праці, економія

ресурсів, науково-технічний прогрес. Це один з найбільш важливих

інструментів ведення господарства.

Визначення собівартості в економічній літературі прийнято називати

“калькулюванням”. Собівартість характеризує всі сторони виробничої

діяльності господарської ланки. Також вона тісно пов’язана з рівнем цін

на використання сировини і матеріалів, палива, енергії, з рівнем цін на

випущену продукцію

Собівартість продукції – системний показник, який характеризує всі

сторони діяльності виробничих підприємств і, в кінцевому рахунку,

результати їх роботи, відображає не тільки процеси виробництва, а й

процеси розподілу продукції. Головна функція собівартості – це

встановлення затрат на виробництво.

Собівартість відображає виробничі відносини на підприємстві, а також

відображає в грошовій формі частину суспільних витрат і включає величину

затрат на витрачені матеріали, заробітну плату, паливо, енергію, знос

основних засобів. Значення показника собівартості в управлінні

господарством дозволяє визначити цільову функцію (мету) обліку витрат

виробництва

 

 

 

 

 

 

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.