Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Продукція побічного користування лісом.






Оскільки виробничі здатності лісових земель визначаються кліматичними і грунтовими факторами родючості, оцінки диференціюються за природними (лісорослинними) даними і типами лісорослинних умов.

Потенційна продуктивність лісових земель по деревині приймається за даними продуктивності еталонних лісонасаджень. Їх продуктивність може прийматися за даними з таблиць ходу росту деревостанів, складених на лісотопологічній основі, таблиць природної продуктивності корінних деревостанів, які сформувалися в конкретних типах лісорослинних умов (складені в УкрНДІЛГА), або нормативів продуктивності програмних штучних деревостанів (складених в УСГА). При цьому перевага надається тим еталонам, які найбільш повно відображають продуктивні можливості лісових земель і дозволяють врахувати весь об'єм деревини, що одержана за період обороту рубки з урахуванням цільового призначення лісів.

Потенційний економічний ефект від лісовирощування розраховується як різниця між оцінкою деревини, яку можна заготовити в еталонному насадженні в процесі рубок головного користування (РГК) та рубок догляду (РД) за лісом, і сумою нормативних затрат на лісовирощування за період обороту рубки. Середньорічна величина потенційного економічного ефекту (поточна економічна оцінка) визначається шляхом ділення одержаної величини на тривалість періоду обороту рубки.

На відміну від оптових цін на лісоматеріали, які встановлюються згідно єдиних середньогалузевих (регіональних) затрат на заготівлю 1м3 деревини певного сортименту, пропонується ресурси деревини оцінювати з використанням цін, які об'єктивно відповідають гіршим умовам виробництва. При ринковій економіці такі ціни формуються в результаті балансу попиту і пропозиції. В умовах, коли ринкові відносини ще не будуть функціонувати в повній мірі, ці ціни слід визначати шляхом спеціальних розрахунків. Такі ціни одержали назву «регулюючих», «цін рівноваги» або кадастрових цін. Оцінним показником при цьому виступає коренева ціна, яка визначається як різниця між суспільно необхідними витратами на виробництво одиниці продукції (суспільна, тобто ринкова або «регулююча» ціна) і індивідуальними витратами на вирощування та заготівлю одиниці такої ж продукції (індивідуальна ціна). Для оцінки лісових ресурсів за цими цінами достатньо знати ринкові (регулюючі) ціни і нормативні витрати з виробництва продукції, які характерні для ділянки лісу, що оцінюється.

Ціни на круглі лісові матеріали складаються з витрат на їх заготівлю та транспортування до споживача і майбутніх витрат на відтворення ресурсів деревини. Для обчислення цін на таку лісову продукцію використовується розрахунково-нормативний метод, який дозволяє враховувати вплив всіх об'єктивних факторів на формування витрат на всіх стадіях виробничого процесу по використанню і відтворенню лісових ресурсів. Внаслідок тривалості строку і відсутності об'єктивного обліку собівартості лісовирощування, витрати на відтворення лісових ресурсів визначаються за методом відновлювальної вартості, сутність якого полягає в підсумовуванні витрат на виконання всього комплексу заходів по лісовирощуванню.

До прямих витрат додаються загальновиробничі витрати, амортизаційні відрахування і прибуток лісогосподарського виробництва, який забезпечує нормальне функціонування підприємства. Шляхом ділення індивідуальної ціни відтворення 1га стиглого лісу на середній запас насаджень у зрілому віці отримаємо ціну відтворення 1м3 стиглого лісу. Величина цієї ціни при гірших умовах виробництва включається в оптову (регулюючу) ціну на круглі лісоматеріали.

Об'єми другорядних лісових матеріалів, продукції побічного і прижиттєвого користувань лісом, які можна одержати в еталонних насадженнях, використовуються за розрахунками науково-дослідних інститутів, проектних, виробничих і заготівельних організацій та підприємств. Оцінка продукції здійснюється в кореневих цінах. При їх визначенні враховуються тільки додаткові витрати, пов'язані з одержанням даного виду продукції. За суспільні ціни можуть прийматися ринкові або закупівельні ціни.

На основі нормативів середньорічного потенційного економічного ефекту від використання ресурсів деревини, другорядних лісових матеріалів, продукції побічного і прижиттєвого користувань лісом складаються таблиці економічної оцінки 1га лісових земель як суми середньорічного потенційного економічного ефекту від використання ресурсів всіх видів продукції, які можуть бути одержані при раціональному веденні комплексного лісового господарства в лісах різних категорій захищеності.

Зважаючи на малочисельність і невисоку ступінь об'єктивності вихідної інформації щодо продукції другорядних лісових матеріалів, побічного і прижиттєвого користувань лісом, при розрахунку величин потенційного економічного ефекту ці ресурси враховуються тільки в тому випадку, якщо їх сумарна оцінка становить не менше 10% оцінки ресурсів деревини.

Нормативи витрат на всі види робіт, пов'язаних із заготівлею і транспортуванням до споживача круглих лісоматеріалів, а також з лісовирощуванням (лісокультурних, лісогосподарських, лісозахисних і ін.), розраховуються за діючими нормами і розцінками на виконувані роботи в лісовому господарстві по методу відновлювальної вартості на підставі впроваджених прогресивних технологій виконання робіт.

Нормативні витрати приймаються для середніх показників (середня відстань вивезення деревини, середній об'єм хлиста, середня площа ділянки, середня довжина гону і т. п.) в гірших умовах виробництва.

Оцінки, які розраховані для середніх умов виробництва і ґрунтуються на ціні знеособленого 1м3 деревини, застосовуються для укрупнених оцінок лісових земель лісогосподарських підприємств і їх підрозділів. При оцінюванні окремих таксаційних ділянок в оцінку вводяться поправки на якість деревини і інші фактори, що впливають на величину середньорічного потенційного економічного ефекту. З цією метою розробляється система спеціальних корегуючих коефіцієнтів. Поправки вводяться лише в тому випадку, коли їх введення впливає на величину середньорічного потенційного економічного ефекту не менше, ніж на 10%.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.