Термінова госпіталізація!!!

Нейтралізація: осаджувати пари розпиленою водою (пож.гідранти, поливомийні машини та ін.). Розлив НСl нейтралізувати гашеним вапном та іншими луговими розчинами.

Сірководень (Н₂S) - безбарвний газ із різким неприємним запахом тухлих яєць. При звичайному тиску він твердне при температурі 85 °С і зріджується при 60 °С. Густина сірководню за нормальних умов становить близько 1, 7, оскільки він важчий за повітря. В суміші з повітрям при вмісті від 4 до 45% Н₂S вибухонебезпечний, на повітрі спалахує при 300 °С, розчинність сірководню в органічних речовинах значно вища, ніж у воді. Застосовують його в технологіях виробництва сірчаної кислоти, сірки, сульфідів, сіркоорганічних сполук, для приготування сірководневих ванн.

Зберігають і перевозять сірководень у металевих балонах або цистернах під тиском у зрідженому стані. При виході із них в атмосферу перетворюється в газ, який накопичується в низьких шарах повітря, у підвалах, тунелях, на перших поверхах будинків. При попаданні у воду забруднює водоймище. Сірководень небезпечний при вдиханні, він подразнює шкіру та слизові оболонки.

Першими ознаками отруєння є: головний біль, сльозотеча, подразнення в очах і носі, металевий присмак у роті, нудота, блювання, холодний піт, біль у грудях. При вдиханні сірководню в значній кількості можлива непритомність або навіть смерть від паралічу дихання, якщо потерпілий не був своєчасно винесений з ураженої зони. Захист органів дихання і очей від ураження сірководнем забезпечують фільтруючі промислові протигази марки КД (коробка сірого кольору), В (коробка жовтого кольору), БКФ, респіратори РПГ - 67 КД і РУ-60М-КД. Максимально допустима концентрація для фільтруючих протигазів - 100 ГДК (10000 мг/м3), для респіраторів - 15 ГДК. Якщо концентрація сірководню вища від максимально допустимої, то застосовуються ізолюючі протигази. При ліквідації аварій на хімічно небезпечних об'єктах, коли концентрація невідома, роботи проводяться тільки в ізолюючих протигазах, прогумованих костюмах, гумових чоботях і рукавицях. При ураженні сірководнем треба негайно винести потерпілого на свіже повітря, забезпечити йому тепло і спокій, дати тепле молоко з харчовою содою. Далі потерпілого необхідно помістити в затемнене приміщення, накласти на очі примочки з 3-процентним розчином борної кислоти. При тяжкому отруєнні, а також при важкому диханні дати кисень, якщо необхідно, зробити штучне дихання. Кількість сірководню в повітрі та його концентрацію дає змогу визначити універсальний сигналізатор УГ-2.

При витоку і розливі зрідженого сірководню не слід доторкатися до пролитої речовини. При першій нагоді потрібно ліквідувати витік або перекачати речовину в надійну посудину. Треба також відгородити пролиту речовину земляним валом, щоб вона не потрапила у водоймища, каналізацію, підвали, низькі ділянки місцевості. Для знезараження сірководню можна залити місце розливу розчином вапна або соди. При інтенсивному витоку сірководню, щоб сконденсувати, осадити його, треба використовувати поливні машини, авторозливні станції, а також гідранти хімічно небезпечного підприємства.