Державна економічна внутрішня та зовнішня політика і міжнародні економічні стратегії .

Найважливішими засобами формування і реалізації стратегії соціально-економічного розвитку є ДРЕ, а також прогнозування, макроекономічне планування та державне програмування.

Сукупність заходів, що застосовує уряд для досягнення стратегічної мети, є стратегічною політикою.

Відбір інструментів державного регулювання здійснюється з метою з’ясування необхідності та можливості їхнього застосування для досягнення відповідних цілей.

Ринок і держава є регулятори економічних відносин. Економічні і адміністративні методи регулювання держаної внутрішньої політики є основою формування міжнародних економічних стратегій.

Економічною функцією держави є прогнозування соціально-економічного розвитку, макроекономічне планування. Фінансово-кредитне регулювання економіки здійснюється центральним банком. Державне регулювання інвестиційної діяльності, регулювання підприємництва, регулювання розвитку науки і освіти впливає на розвиток зовнішньої політики.

Економічна політика — це свідома, цілеспрямована діяльність державних органів, політичних партій та суспільних організацій в економічній сфері, що здійснюється в інтересах суспільства.

Економічна політика держави має кілька завдань: здійснювати регулювання економіки в інтересах соціальних груп, які мають політичну владу, зрівноважувати економічні інтереси як тих соціальних груп, які мають політичну владу, так і тих, які не мають її; забезпечувати функціонування всієї соціально-економічної системи в цілому; розвивати взаємовигідні економічні зв’язки з іншими країнами, захищаючи економічні інтереси власної країни.

Основні види економічної політики:

Антициклічна політика — це політика спрямована на підтримку певних стабільних темпів економічного зростання, на недопущення падіння, виникнення криз.

Структурна політика — це політика спрямована на формування сучасної, прогресивної і ефективної структури національного господарства.

Монетарна політика — це політика, яка передбачає забезпечення економіки країни необхідною кількістю грошей, регулювання грошового та кредитного ринків.

Фіскальна політика — передбачає державне визначення джерел формування державних доходів, бюджету та основних напрямків його витрат.

Маркетингова політика підприємства включає товарну, цінову, збутову політику (політику розподілу), а також політику комунікацій.

Товарна політика підприємства — це комплекс заходів щодо планування асортименту товарів, які випускаються, та послуг, які надає підприємство, фірма.

Цінова політика — це комплекс економічно зважених заходів щодо встановлення оптимальної ціни на товари і послуги та їх регулювання залежно від пропозиції, регулюючих дій держави.

Регуляторна політика — напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин.