Країни як суб'єкти і об'єкти глобальних економічних стратегій домінуючих країн.

Суб'єктом економічної стратегії може виступати будь-який суб'єкт, що здатен впливати на процеси власного відтворення завдяки своєму місцю в інституційній системі, розробляє і здійснює власну стратегію. Звертаючись до економічної стратегії рівня держави, слід насамперед звернути увагу на конкретизацію її об’єкта й суб’єкта.

Суб’єктом державної економічної стратегії є держава. У класичній захiднiй економiчнiй науцi за розгляду державної активностi в економiцi прийнято застосовувати щодо дiючого суб'єкта термiн " уряд".

Об’єктом державної економічної стратегії є соціально-економічна система в цілому, що є категорією значно більш широкого порядку, ніж держава. Відтак специфіка суб’єкт-об’єктних відносин в державній стратегії полягає у взаємодії складових, які керуються принципово різними системами цінностей.

Домінуючі країни виділяють серед інших підсистем світового господарства дуже високим рівнем їх економічного розвитку. За виробництвом ВВП на душу населення вони майже в 5 разів перевищують загальносвітовий рівень. І цей розрив все більш поширюється; Таким чином домінуючі країни не лише випереджають інші країни за економічним розвитком, а й у своїй міжнародній діяльності безпосередньо включають інші країни як один з об’єктів у формуванні своїх стратегій. Це стосується як і проведення стратегій експансії, лідерства, поступального розвитку, так і переважаючого впливу рішень та позиції країн-лідерів у прийнятті рішень міжнародних організацій, вирішенні міжнародних конфліктів, глобальних проблем сучасності тощо.

Держава реалізує інтереси, делеговані їй суспільством загалом через систему демократичного устрою чи окремими корпоративними групами через інститути легального і нелегального впливу (від впливу політичних партій та груп на коаліційному принципі – до безпосереднього „проштовхування” рішень через механізми корупції).

Також нова роль держави, як суб’єкта світових економічних стратегій глобального рівня обумовлена появою і розвитком міжнародних інститутів та міжнародних відносин в цілому.

Таким чином країни передали частину своїх повноважень, міжнародним організаціям, членами яких вони є і тепер ці країни вже як учасники, на рівній або ваговій-основі несуть на собі надзвичайно важливу роль у формуванні глобальних стратегій розвитку. Прикладом може слугувати «стратегія стійкого розвитку», яка була прийнята під егідою ООН.

Також Держава як суб’єкт світових стратегій в сучасних умовах є суб’єктом та об’єктом так званої стратегії глобалізації, яка в свою чергу часто сприймається як ідеологія, що нав’язується Західними розвинутими країнами та США, яка на сьогодні є безумовним світовим лідером і, очевидно, якнайповніше розкриває сутність сучасного стану глобалізації. Адже саме від неї залежить спрямованість більшості акцій планетарного масштабу. Вона користується і більшістю тих переваг, які надає глобалізація.