Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Загальні поняття про оперативне управління.




Зміст оперативного управління виробництвом полягає :

- у визначенні місця (цех, ділянка) та часу (квартал, місяць, декада , зміна) виготовлення виробів

- в обліку фактичного часу виробничого процесу

- -у встановленні відхилень від раніше намічого плану

- у регулюванні ходу виробництва для ліквідації наслідків відхилень і забезпеченні своєчасного виконання основних завдань оперативного управління.

Оперативне управління виробництвом полягає в конкретизації плану випуску продукції в часі та просторі, безперервному контролі , обліку та регулюванні його виконання, тобто оперативне управління встановлює, коли і де повинні виконуватися всі операції по виготовленню деталей, сбиранню виробів, та інш.

Оперативне управління виробництвом являє собою складну організаційно-планову систему, в яку входять такі підсистеми: функціональна, поелементна, організаційна.

Функціональна підсистема визначає коло функцій , які має виконувати система оперативного управління виробництвом у межах певного часу на рівні підприємства.

Поелементна підсистемахарактеризує основні елементи системи оперативного управління: склад та кваліфікацію управлінського персоналу, математичне забезпечення завдань планування виробництва, склад та величину комплексу технічних засобів, склад календарно-планових нормативів, планово-облікові одиниці, склад і зміст планово-облікової документації, характер і напруженість інформаційних потоків.

Організаційна підсистема -характеризує побудову системи оперативного управління : на рівні підприємства- виробничо-диспетчерський відділ, на рівні цеху – виробничо-диспетчерське бюро, на рівні виробничої ділянки- планово-управлінський персонал.

В системі оперативного управління виділяють декілька фаз : планування, облік, контроль, аналіз та регулювання. Остатні чотири об’єднують у функцію диспетчерування.

Найголовнішою функцією оперативного управління є планування, яке конкретизує та забезпечує виконання завданнь, що встановлені поточним планом. Основною метою оперативного планування є- забезпечення чіткої роботи всіх підрозділів підприємства, яка необхідна для якісного та своєчасного виконання планових завдань по випуску продукції. При цьому уточнюються обсяги та номенклатура продукції, яка повина бути виготовлена, встановлюються місячні та декадні графікі роботи кожного цеху та його підрозділів , іде погодження цих графіків-планів та забезпечується ритмічний хід виробництва, безперебійної роботи всіх підрозділів, планомірного завантаження обладнання, скорочення виробничих циклів.

В процесі планування показники поточних планів підприємства деталізуються у просторі (виробництва, цехи, ділянки ) та часі ( планові завдання на декаду, добу, зміну кожному підрозділу). Таким чином кожний виробничий підрозділ отримує свій календарний план, але всі плани повині бути погоджені між собою, і якщо хоча б один план не буде виконуватися то виробнича система перейде в нестійкий стан. Тому необхідно проводити постійний контроль за відхиленнями та ліквідацію їх наслідків, і це є функціямидиспетчерування.



Основними елементами системи оперативного планування є наявність нормативної бази ,куди входить :

-календарно-планові нормативи- тривалість виробничого циклу, розміри партії виробів, періодичність запуску продукції у виробництвота інш.

-норми матеріаломісткості – витрат сировини ,матеріалів на одиницю продукції,

- норми використання виробничих потужностей –продуктивність обладнання, коеффіцієнт змінності,

- норми матеріального забезпечення виробництва – норми технологічних, цехових та міжцехових задєлов, норми запасу сировини.

Оперативно-календарне планування здійснюється в три етапи: об’ємне, календарне, оперативне.

Об’ємне планування полягає у рівномірному розподілу виробничої програми заводу в трудовому і натуральному (об’ємному ) виразі між цехами і дільницями.

Календарне планування – це продовження і розвиток об’ємного планування, об’єктом планування є окремі вироби, вузли, деталі. Його виконують на основі календарно-планових нормативів.

Етап оперативного планування –передбачає визначення в остаточній формі переліку відповідних назв робіт по всіх робочих місцях і завдань конкретним виконавцям на кожну зміну. Завершальною стадією оперативного планування є змінно-добове планування, найоперативніша форма планового керівництва, яке конкретизує завдання на добу.



Задача оперативного контролю – полягає у співставленні фактичних параметрів технології і продукції, даних про хід виробництва з нормативними величинами.

Оперативний контроль реалізується на основі інформації, яка отримана в результаті оперативного обліку виготовлення продукції і рухом виробничого процесу, який забезпечує своєчасне та повне відображення ходу виконання робіт та операцій, руху заготівок та виробів по кожному підрозділу підприємства.У процесі виконання плану треба постійно здійснювати оперативний облік, контроль і поточне оперативне регулювання ходу виробництва. Оперативний облік необхідний для координації і регулювання роботи виробничих підрозділів, запобігання і усунення можливих відхилень від графіків для рівномірного виконання плану.

Оперативний аналіз призначений для своєчасної оцінки змін ходу виробництва. Об’єктами аналізу можуть бути обладнання , робочі, стан запасів матеріалів, незавершене виробництво та інш. В результаті аналізу виявляються причини відхилення ходу виробництва від запланованого, передбачаються організаційно-технічні заходи по ліквідації цих причин.

Завершальним етапом оперативного управління є регулювання ходу виробничогопроцесу на основі результатів контролю та аналізу. Регулювання ходу виробництва полягає в усуненні відхилень від плану, ліквідації збою і відновлення ходу виробничого процесу згідно з календарним графіком

 

. 2. Міжцехове та внутрішньоцехове планування

Оперативне планування поділяється на міжцехове та внутрішньоцехове.

Міжцехове планування – це встановлення цехам взаємо узгоджених виробничих завдань і забезпечення їх виконання .

Основними задачами міжцехового планування є :

- визначення вихідних даних для розрахунку завдань,

-складання місячних завдань і календарних планів виробництва для цехів і підприємств вцілому,-складання внутримісячних завдань.

При складанні оперативних виробничих програм використовуються дані :

-річні та квартальні програми,-договори та контракти на поставку продукції,

-прогноз збуту, -календарно-планові нормативи : розмір партій і періодичність їх запуску, тривалість виробничого циклу,-норми трудоємкості, результати розрахунку завантаженості та продуктивності обладнання і виробничих площ.

В процесі внутрішньо цехового оперативного планування складаються оперативні місячні плани ділянок, змін та робочих бригад, завдання та календарні плани на короткий термін часу (декаду, тиждень ), добові змінні завдання для бригад та ділянок.

Основними задачами внутрішньоцехового планування є:

-перевірка відповідності місячного плану-завдання по випуску продукції виробничим потужностям, виділеним на місяць ресурсам сировини, можливостям постачальників,

-розробка завдань конкретним змінам, -розробка календарного плану випуску продукції, організація контроля та обліку виконання завдання цехам, бригадам.

Основними інструментами цехового управління є :

1.щодений диспетчерський облік , згідно якого керівнику надається інформація які саме роботи повинні бути виконанні, яким надається приорітет і скільки часу займе виконання кожної операції.

2. звіт про стан робіт та їх відхилення:

- звіт про затримки, який складається плановиком виробничого цеху або ділянки один –два рази на тиждень і перевіряється керівником виробництва для віявлення сер’йозних затримок загального виробництва , звіт про відходи виробництва, звіт про виправлення та переробки продукції, - ітоговий звіт про виконання робіт, їх кількість та процент ззамовлень які виконуються в календарний строк згідно плану, і кількість замовлень ,які не виконуються в календарний строк, -перелік дефіцитів.

3.Звіт про контроль “входу” та “виходу”, який використовує керівник для контролю співвідношення “робочого завантаження \виробничої потужності” по кожній операції

Модель цехового календарного планування охоплює :

-маршрутно-технологічні карти,-управління незавершеним виробництвом,

-планування робочих замовлень,-цехове диспетчерування,

-контроль за робочими замовленнями, -аналіз “входу “ та “ виходу”,

-збір інформації та видача звітів.

Графік Ганта визначає строки початку та закінчення виконання кожної операції та іх послідовність, тобто плановик (начальники цехів) бачить заплановані дати і строки того чи іншого робочого замовлення.

 

 


Рис. Система цехового календарного планування


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2020 год. (0.009 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал