Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Аналіз підходів до визначення ТНК.






Традиційно виокремлюються три основні суб’єкти глобалізації, що діють на світовій арені: держави, ТНК, міжнародні організації (МВФ, Світовий банк, ВТО та ін.). Саме від їх поведінки залежатиме майбутнє глобалізованого людства.

Останні десятиріччя спостерігається тенденція зрівнювання або навіть перевищення економічного потенціалу деяких міжнародних компаній потенціалу певних держав. Практично йдеться про конкуренцію двох систем глобального управління — політико-економічної (національної, державної) і підприємницької. Національні держави, економічний націоналізм яких все в більшій мірі втрачає основу, витісняються зі світової арени сильними транснаціональними корпораціями (ТНК). За одним із визначень глобалізація означає «час ТНК» - час, коли ТНК зможуть самостійно впливати на рішення, що приймаються національними урядами і, можливо, міжнаціональними об'єднаннями та організаціями. Ця точка зору досить обґрунтована, адже під контроль ТНК потрапило до половини світового промислового виробництва та понад половини (за іншими джерелами - до 75%) міжнародної торгівлі; ТНК належать близько 80% патентів та ліцензій; зі 100 найкрупніших економік світу – більше 50 – ТНК; з 300 найпотужніших світових банків більше 100 є банками транснаціональними.

ТНК, безперечно, належать до міжнародних компаній, щодо визначення яких існує певна неоднозначність, використовується цілий рід синонімічних понять, узагальнення яких подане на рис. 3.1.

Міжнародна компанія – це підприємство, що об’єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності в двох чи більше країнах та провадить єдину політику і загальну стратегію завдяки одному чи декільком центрам прийняття рішень.

 

 
 

 


Рисунок 3.1- Різновиди понять, що ототожнюються з терміном «міжнародні компанії»

Транснаціональна корпорація — це група компаній приватної, державної або змішаної форм власності, що розташована в різних країнах, при цьому одна чи більше з цих компаній може суттєво впливати на діяльність інших, особливо у сфері обміну знаннями і ресурсами.

Отже визначення ТНК є питанням дискусійним. Найпростіше можливе визначення міжнародної фірми – це фірма, що володіє виробництвом товарів чи послуг більш, ніж в одній країні. Похідним від цього формулювання є визначення ТНК групою експертів ООН як «компаній, що контролюють активи в двох чи більше країнах». Інші дослідники пропонували підвищити мінімальну кількість задіяних країн: зокрема відомий вчений з питань ТНК Р.Вернон пропонував ввести як мінімальний критерій транснаціональності діяльності ТНК не менше, ніж в шести країнах.



Значна увага приділяється розмірам ТНК. Раймонд Вернон пропонував запровадити в якості критерію мінімальний річний обсяг продажів у розмірі 100 млн.доларів. Експерти ООН пропонували взяти за мінімальний рівень 300 млн.дол. річного прибутку. Однак практика показує, що й компанії з меншим обсягом продажу можуть бути справді транснаціональними, хоч, очевидно, існує певний критичний рівень, тобто розмір чи величина обороту, яких компанія повинна досягти для успішної транснаціоналізації.

Окремі автори при визначенні ТНК концентруються на її прямих закордонних інвестиціях, пропонуючи саме їх наявність вважати основним критерієм віднесення компанії до ТНК. Такі компанії зареєстровані в одній країні, але здійснюють виробництво та інші ділові операції в інших країнах.

Підсумовуючи вищесказане виділимо три головні критерії належності тієї чи іншої корпорації до ТНК:

1. структурний критерій;

2. критерій результативності

3. критерій поведінки.

За структурним критерієм ТНК — це фірма, що має власні філії у двох і більше країнах, або це фірма, власники чи вищий управлінський персонал якої є громадяна­ми різних країн (при цьому діяльність ТНК контролюється штаб-квартирою, що міститься в одній країні. Саме тому розрізняють американські, англійські та інші ТНК).

За критерієм результативності фірми визначаються як ТНК на основі абсолютних або відносних показників: ринкова вартість капіталу, обсяг продажу, прибуток, активи. Характерним для транснаціональних корпорацій є те, що вони генерують значну частину прибутків і продажу від своїх зарубіжних операцій.

Згідно з критерієм поведінки фірма може бути названа транснаціональною, якщо її вищий менеджмент «мислить інтернаціонально». Оскільки транснаціональна корпорація діє більш ніж в одній країні, то її керівництво має розглядати весь світ як сферу своїх потенційних інтересів.

За належністю капіталу компанії, які здійснюють міжнародне виробництво або надання послуг, можна поділити на два види: транснаціональні та багатонаціональні (мультинаціональні) компанії.



mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2020 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал