Главная страница
Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
Відповідно до проекту Адміністративно-процедурного кодексу України адміністративне провадження - «сукупність послідовно здійснюваних адміністративним органом процедурних дій і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення адміністративної справи, що завершується прийняттям адміністративного акта і його виконанням. Класифікувати провадження можна за наступними критеріями: - За функціональною ознакою в структурі адміністративного процесу можуть бути виділені: - провадження, що носять установчий характер (провадження по утворенню державних органів, суб'єктів підприємницької діяльності); - провадження, що мають правотворчий характер (провадження по відпрацюванню та прийняттю нормативних актів); - правоохоронні провадження (провадження в справах про адміністративні правопорушення, провадження по скаргах громадян); - правонаділяючі провадження (провадження по реалізації контрольно-наглядових повноважень). За індивідуально-конкретними справами система адміністративних проваджень може бути подана таким чином: - провадження по відпрацюванню та прийняттю нормативних актів; - провадження по прийняттю індивідуальних актів управління; провадження по оскарженню рішень, дій або бездіяльності органів та посадових осіб, їло порушують права громадян; провадження по зверненнях громадян; - провадження по застосуванню адміністративно-попереджувальних заходів та заходів адміністративного припинення; - провадження в справах про адміністративні правопорушення; - дисциплінарне провадження; - провадження по реалізації контрольно-наглядових повноважень; - реєстраційно-дозвільне провадження; - провадження по приватизації державного майна; - діловодство; - установче провадження. - За порядком розгляду справ провадження, які складають структуру адміністративного процесу, можна класифікувати на два види: - такі, що розглядаються у судовому порядку; - такі, що розглядаються органами виконавчої влади. Останні, в свою чергу, поділяються на дві групи: юрисдикційні провадження; управлінські (процедурні) провадження. - До юрисдикційних належать провадження про: - адміністративні проступки; - видворення іноземців за межі України; - адміністративне оскарження; - відшкодування шкоди, завданої громадянину певними видами державних органів; - дисциплінарні проступки за нормами адміністративного права. Провадження управлінського (процедурного) характеру є: - видача спеціальний дозволів, ліцензій на здійснення окремих видів діяльності; - реєстрація певних суб'єктів або видів діяльності; - видача сертифікатів; - здійснення контрольно-наглядової діяльності органами виконавчої влади; - виконання правил дозвільної системи; - розгляд заяв і пропозицій громадян органами виконавчої влади; - атестаційне провадження. Правозастосовчі провадження є найбільшою і найскладнішою в структурному відношенні групою адміністративних проваджень. До них належать: 1. Провадження щодо застосування заходів примусу в державному управлінні: - дисциплінарне провадження; - провадження в справах про адміністративні правопорушення; - провадження по застосуванню заходів матеріального впливу. 2. Провадження щодо застосування заходів заохочення і стимулювання в державному управлінні; - провадження в справах про нагородження державними нагородами, відзнаками Президента, грамотами тощо; - провадження в справах про присвоєння почесних та інших звань; - провадження в справах про преміювання; - провадження в справах про зняття стягнення тощо. 3. Провадження щодо реалізації громадянами своїх прав і обов'язків: - провадження щодо пропозицій, скарг, заяв громадян; - провадження щодо одержання громадянами дипломів, авторських свідоцтв, патентів; - провадження щодо виконання громадянами військового обов'язку; - провадження щодо виконання громадянами обов'язку мати паспорт; - провадження щодо одержання громадянами житла; - провадження щодо реалізації громадянами права користуватися комунально-побутовими послугами тощо. 4. Провадження щодо реалізації юридичними особами своїх прав і обов'язків: - провадження щодо легалізації юридичних осіб; - провадження по виділенню юридичним особам кредитів; - провадження по оформленню і видачі юридичним особам ліцензії; - провадження по виділенню юридичним особам земельних ділянок тощо. 5. Провадження по здійсненню контролю і нагляду (контрольно-наглядове провадження). Будь-яке провадження по адміністративних справах складається з ряду окремих операцій: наприклад, складання протоколу; прийом заяви; опитування свідків; вивчення документів; прийняття рішення; винесення постанови; оскарження дій посадових осіб; опублікування акта управління тощо. Правове регулювання КпАП, МК, БК, ПК, ГК, ЦК, КАС, ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07. 07. 2010 р. ЗУ «Про державну службу» від 16. 12. 1993 року (дії до 01. 01. 2014 року), новим підписаним ЗУ «Про державну службу» від 17. 11. 2011 р.,
65. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі внутрішніх справ.
На органи внутрішніх справ покладаються такі основні завдання: гарантування особистої безпеки громадян;
захист їх прав і свобод;
забезпечення охорони громадської безпеки та громадського порядку;
попередження, припинення злочинів та інших правопорушень;
забезпечення дорожнього руху;
накладення адміністративних стягнень;
гарантування пожежної безпеки тощо. Важливе значення має розмежування термінів «громадський порядок» та «громадська безпека». В адміністративній науці зазначається, що громадський порядок — це певна система відносин, належний порядок, що склався у суспільстві, який відповідає інтересам держави і всіх її громадян, а громадська безпека — це система відносин, яка складається в процесі запобігання та усунення загрози життю, здоров’ю та їх майну. Правовими засадами діяльності й управління у галузі внутрішніх справ є Конституція України, закони: від 20. 12. 1990 р. «Про міліцію», від 18. 02. 1992 р. «Про оперативно-розшукову діяльність», від 26. 03. 1992 р. «Про внутрішні війська МВС України», від 30. 06. 1993 р. «Про дорожній рух», від 23. 12. 1993 р. «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», від 01. 12. 1994 р. «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», від 01. 12. 1994 р. «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», від 24. 01. 1995 р. «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх», від 04. 03. 1998 р. «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», від 22. 06. 2000 р. «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», від 13. 01. 2011 р. «Про доступ до публічної інформації», від 17. 03. 2011 р. «Про центральні органи виконавчої влади», від 07. 04. 2011 р. «Про засади запобігання і протидії корупції»;
укази Президента: від 10. 04. 1997 р. «Про Національну програму боротьби з корупцією», від 11. 09. 2006 р. «Про Концепцію подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності», від 11. 04. 2008 р. «Про деякі заходи щодо запобігання корупції в судах та правоохоронних органах», від 09. 12. 2010 р. «Про оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», від 06. 04. 2011 р. «Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ»;
постанови КМУ: від 08. 12. 2009 р. «Питання запобігання та протидії корупції в органах виконавчої влади», від 08. 12. 2009 р. «Про заходи щодо посилення протидії корупції», від 08. 12. 2009 р. «Про затвердження порядку інформування громадськості про результати роботи у сфері протидії корупції» тощо
|