Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Параметри звукового поля.




Шум – безладне сполучення неприємних для людини звуків.

Звук становить собою коливальний рух часток пружного середовища, що поширюються хвилеподібно.

Звук, а значить і шум, характеризується: швидкістю звуку с, м/с; частотою f, Гц; звуковим тиском р, Па; інтенсивністю І, Вт/м2.

Швидкість звуку залежить від характеристики середовища, в якому поширюється звукова хвиля. При нормальних атмосферних умовах с = 344м/с.

Частота звуку визначається кількістю коливань пружного середовища за одиницю часу. За частотою звукові коливання поділяються на три діапазони: інфразвукові - f = < 20 Гц; звукові (сприймаються органом слуху людини) – від 20 до 20000 Гц; ультразвукові - > 20000 Гц. В свою чергу звуковий діапазон прийнято підрозділяти на низькочастотний – до 400 Гц, середньо частотний –

400 – 1000 Гц, високочастотний – більше 1000 Гц.

Звук, що поширюється у повітряному середовищі, називається повітряним звуком, а в твердих тілах – структурним. Повітряний простір в якому поширюються звукові хвилі називається звуковим полем. У результаті коливань, що генеруються джерелом звуку, в повітрі виникає звуковий тиск, який накладається на атмосферний.

Середній потік енергії в будь-кій точці середовища за одиницю часу, віднесений до одиниці площі поверхні, зветься інтенсивністю звуку в даній точці.

Найменша інтенсивність І0 і звуковий тиск р0 які сприймає вухо людини наз. порогом чутливості. Звуковий тиск (р0 = 20 Н/м2) та інтенсивність звуку

0 = 1 Вт/м2), при яких починають виникати больові відчуття в органів слуху наз. порогом больового відчуття. Інтервал від порогу чутності до порогу болбового відчуття становить 120 дБ.

2. Нормування шумів. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади.

Гігієнічна регламентація шумів ґрунтується на критерії збереження здоров’я та працездатності людини.

При нормуванні використовуються два методи:

1) нормування за граничним спектром шуму;

2) нормування рівня звуку у дБА.

За першим методом нормування шуму визначається у діапазоні від 22,5 до 11 520 Гц. Це пов’язане з тим, що звуки з частотами нижче 22,5 Гц та вище 11 520 Гц спроможні чути менше 1% людей.

Як нормативний рівень шуму на постійних робочих місцях та на території підприємств запроваджено гранично допустимий рівень звуку 80 дБА, який забезпечує відсутність ризику втрати слуху і практично не впливає на працездатність та стан здоров’я. Гранично допустимий рівень звуку для житлових кімнат квартир у нічний час згідно з ГОСТОм 12.1.036-81 становить 30 дБА. Для забезпечення нормальних умов праці та відпочинку людей нормують основний для міської забудови шум транспорту, який не має перевищувати: для легко-



вих автомобілів 77 дБА, вантажних автомобілів – 79–84 дБА; автобусів – 83 дБА; мотоциклів, моторолерів та мопедів – 85 дБА.

Для вимірювання шуму на робочих місцях використовують: шумомір ШМ-1, вимірювач шуму та вібрації ВШВ-003. Принцип вимірювання шуму полягає в наступному: мікрофон для акустичних вимірювань сприймає шум і перетворює механічні коливання в електричні, які підсилюються і, пройшовши кориктувальні фільтри та випрямляч, регіструються індикаторним приладом чи осцилографом.

3. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.

До ЗІЗ від шуму належать навушники, протишумові вкладки, шумовозаглушувальні шоломи.

ЗКЗ від шуму поділяються на такі напрямки:

- зменшення шуму в самому джерелі (удосконалення кінематичних схем, проведення статичного та динамічного зрівноваження, виготовлення деталей, що співударяються та корпусних деталей з неметалевих матеріалів – пластмас, текстоліту, гуми);

- зменшення шуму на шляху його поширення (застосування звукоізоляції і звукопоглинання та глушники). Звукоізоляція реалізується шляхом встановлення звукоізоляційних перешкод: перегородок, кабінок, кожухів, екранів. Звукопоглиначі можуть мати різну форму: куля, куб. ромб, піраміди. Вони виготовляються з перфорованих листів твердого кортону, пластмаси чи металу, які зі серелини покриті звукопоглинальним матеріалом. Глушники шуму – це ефективний засіб боротьби з шумом аеродинамічного походження, який виникає при роботі вентиляційних систем, пневмоінструменту, компресорних установок.

- організаційно-технічні заходи (застосування мало шумних технологій, оснащення шумного обладнання засобами дистанційного керування);

- лікувально-профілактичні заходи (попередні та періодичні медичні огляди працівників, використання раціональних режимів праці та відпочинку, допуск до «шумних» робіт з 18 років.

 


.

mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал