Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






УРОК № 2






Тема: Правові та організаційні питання охорони праці.

1. Основні законодавчі акти про ОП

1.1. Конституція України.

1.2. Закон «Про охорону праці».

1.3. КЗпП.

2. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.

3. Відповідальність за порушення законодавства та нормативних актів про ОП.

4. Нормативно-правові акти з ОП.

5. Акти з ОП, що діють в організації. Інструкції з ОП.

6. Фінансування ОП.

 

 

1. Основні законодавчі акти про ОП.

Законодавчими актами, що визначають основні положення з питань ОП, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До загальних законів, що визначають основні положення про ОП належать: Конституція України, Закон України «Про ОП», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист», Кодекс законів про працю України (КЗпП). Спеціальними законодавчими актами в галузі ОП є нормативно-правові акти з ОП, Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, Будівельні норми та правила, Санітарні норми та інші нормативно-правові акти.

 

1.1. Конституція України.

В основному законі України – Конституції питанням ОП присвяченні статті 43, 45 та 46.

В статті 43 КУ записано: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується», «Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеною законом.

Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст.45 КУ), Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановлення скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

У тексті статті 46 КУ вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

1.2. Закон «Про охорону праці».

Основоположним законодавчим документом у галузі ОП є Закон України «Про ОП», дія якого поширюється на юридичних і фізичних осіб.

В Законі України «Про ОП» задекларовані основні принципи державної політики в галузі ОП:

- пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;

- повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв;

- обов’язковий соціальний захист працівників;

- встановлення єдиних нормативів з ОП;

- інформування населення, проведення навчання з питань ОП.

В другому розділі ЗУ «Про ОП» зазначенні гарантії прав на охорону праці, а саме:

- права на ОП під час укладання трудового договору;

- права працівників на ОП під час роботи;

- права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці;

- забезпечення працівників спецодягом, іншими ЗІЗ, мийними та знешкоджувальними засобами;

- відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті;

- обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.

ЗУ «Про ОП» містить також положення щодо ОП жінок, неповнолітніх та інвалідів, організації ОП на виробництві, нормативно-правових актів з ОП, ДУ ОП, відповідальність за порушення законодавства про ОП.

КЗпП.

Основні положення про працю, що регулюють трудові відносини всіх працівників відображенні в КЗпП.

До початку роботи роботодавець зобов’язаний:

- роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах;

- ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку;

- визначити працівникові робоче місце;

- проінструктувати працівника.

У процесі трудової діяльності роботодавець зобов’язаний:

- правильно організувати працю працівників;

- забезпечити трудову і виробничу дисципліну;

- неухильно додержуватись законодавства про працю.

Роботодавець має право відсторонити працівника від роботи у разі:

- появі на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

- відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажів;

- в інших випадках передбачених законодавством.

 

2. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.

Роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов’язано з умовами праці;

- за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки.

 

3.Відповідальність за порушення законодавства та нормативних актів про ОП.

Відповідно до ЗУ «Про ОП» за порушення законів та інших нормативно-правових актів з ОП винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні на винного працівника дисциплінарного стягнення: догана, звільнення з роботи. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівнику під розписку. Якщо протягом року з дня накладення ДС працівника не було піддано новому ДС, то він вважається таким, що не мав ДС.

Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про ОП у вигляді грошового штрафу. Право накладати штрафи мають службові особи Держпрогірнагляду. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5% місячного фонду заробітної плати.

Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника так і роботодавця. Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству через порушення покладених на них обов’язків, у тому числі, і внаслідок порушення вимог ОП. Ця відповідальність обмежується певною часткою заробітку і не повинна перевищувати розміру заподіяної шкоди. Роботодавець несе «М» відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежності від наявності вини, якщо не доведено, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів з ОП створило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб’єктом кримінальної відповідальності з питань ОП може бути будь-яка службова особа підприємства. Кримінальна відповідальність визначається в судовому порядку.

 

4. Нормативно-правові акти з ОП. Стандарти в галузі ОП.

Нормативно-правові акти з ОП (НПАОП) – це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання.

НПАОП призначенні для уточнення, поглиблення та конкретизації положень законодавчих актів з питань ОП, а також регламентації вимог безпеки щодо виробничого середовища, трудового процесу, виробничого устаткування, знарядь праці, ЗІЗ працюючих, порядку ведення робіт тощо.

 

Наприклад: НПАОП «Правила ОП на автомобільному транспорті» -






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.