Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Зведені індекси цін, запропоновані Ласпейресом та Пааше






Автором формули індексу фізичного обсягу продукції з базисними вагами є німецький економіст Е.Ласпейрас, запропонований ним в 1864 р. Агрегатний індекс цін з вагами звітного періоду був запропонований німецьким статистиком Г.Пааше в 1874 р.

Індекс цін Ласпейреса з вагами базисного періоду має вигляд:

Індексованою величиною обох індексів цін Пааше і Ласпейреса є ціни. Вагами ж у індексу цін Пааше виступає кількість продукції звітного періоду, а в індексі цін Ласпейреса - кількість продукції базисного періоду.

Ці індекси не ідентичні. Значення індексів цін Пааше і Ласпейреса для одних і тих самих даних не збігаються як мають різний економічний зміст.

Індекс Пааше характеризує зміни цін у звітному періоді порівняно з базисним по продукції (товарам і послугам), реалізованих у звітному періоді, і фактичну економію (перевитрати) від зміни цін, тобто індекс цін Пааше показує, на скільки продукція у звітному періоді стала дорожче (дешевше), чим у базисному.

Індекс Ласпейреса показує, на скільки змінились ціни у звітному періоді порівняно з базисним, але по тій продукції, яка була реалізована в базисному періоді, і економію (перевитрати), які можна було б одержати від зміни цін, тобто умовну економію (перевитрати). Інакше кажучи, індекс цін Ласпейреса показує у скільки разів продукція базисного періоду подорожчала (стала дешевше) через зміну цін на неї у звітному періоді.

Як правило, індекс цін, розрахований за формулою Пааше, дещо занижує, а за формулою Ласпейреса - завищує темпи інфляції. Ця систематична залежність двох індексів відома в статистиці як ефект Гершенкрона.

До переходу до ринкової економіки вітчизняна статистика віддавала перевагу індексу цін Пааше. В умовах ж високої інфляції зважування вагами звітного періоду (індекс цін Пааше) потребує щорічного (щоквартального, щомісячного) перерахунку інформації для формування системи ваг, що пов'язано з великими затратами праці, матеріальних і трудових ресурсів, тому починаючи з 90-х років XX ст. органи державної статистики України визначають зміну загального рівня цін на товари і послуги за формулою Ласпейреса, якій віддається перевага і в зарубіжній статистиці. При обчисленні індексу цін за формулою Ласпейреса ваги на рівні базисного періоду залишаються незмінними протягом деякого проміжку часу.

Проте мірою віддалення від базисного року товарний кошик (товари-представники по яких визначають індекс цін) за видами, кількістю і якістю все менше відповідає структурі і складу обсягу продукції поточного року. Тому склад товарного кошика, а отже, і система ваг мають періодично переглядатися. Особливо це важливо в період різких змін в економіці країни.

Якщо підходити до принципів побудови індексів з формально-математичних позицій, то орієнтуючись на принцип елімінування впливу інших факторів, крім досліджуваного, можливо при обчисленні індексів фізичного обсягу продукції і цін спиратися на ваги базисного періоду (формула Ласпейреса) або ж на ваги звітного періоду (формула Пааше). Орієнтуючись на ці два варіанти американський економіст І.Фішер запропонував розраховувати середню геометричну з двох агрегатних індексів, назвавши її " ідеальною формулою".


 

47. Характеристика та побудова індексу споживчіх цін

Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді[1].

ІСЦ є найважливішим показником, який характеризує інфляційні процеси в економіці країни і використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу і прогнозу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни.

Побудова ІСЦ складається з наступних етапів:

  • визначення регіонів та базових підприємств для реєстрації цін (тарифів);
  • формування споживчого набору товарів (послуг) — представників;
  • визначення порядку збору інформації про ціни і тарифи (період, періодичність, інструментарій);
  • визначення формули розрахунків;
  • формування бази зважування;
  • розрахунок середніх цін та індивідуальних індексів цін.

 

48. Характеристика та побудова індексу цін виробників.

Індекс цін виробників промислової продукції (ІЦВ) є показником зміни цін у часі у сфері промислового виробництва. ІЦВ дозволяє відслідковувати та визначати тенденції змін цін як за видами економічної діяльності, так і виробництві конкретної продукції. Він використовується при створенні інформаційної бази для прогнозування і управління процесами ціноутворення у промисловості, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни та забезпечує можливість проведення міжнародних співставлень.

Побудова ІЦВ складається з наступних етапів:

  • відбір товарів-представників;
  • відбір базових підприємств, на яких проводиться спостереження за цінами виробників;
  • визначення порядку збору цінової інформації;
  • формування бази зважування;
  • визначення формули розрахунку ІЦВ;
  • розрахунки індивідуальних та зведених індексів цін.

 

49. Методика розрахунку зведеного індексу цін в капітальному будівництві

Рис. 4.1. Схема визначення зведеного індексу цін у будівництві
Індекс цін у капітальному будівництві визначається як сума зважених індексів цін на частку обсягів будівельно-монтажних робіт, на частку вартості машин та обладнання, на частку вартості інших капітальних робіт та витрат в усіх капітальних вкладеннях, тобто .
Індекс цін на будівельно-монтажні роботи обчислюється Держкомстатом України на основі щомісячного обстеження цін на будівельні матеріали, вироби і конструкції, включаючи вартість придбання, транспортні та заготівельно-складські витрати, а також фактичних розмірів інших калькуляційних витрат (сума нарахованої амортизації, оплата праці, відрахування на соціальні заходи, інші витрати) у вибірковому колі будівельно-монтажних організацій.
Для розрахунку усереднених індексів цін на машини та обладнання використовуються щомісячні індекси цін виробників на продукцію машинобудування з подальшим зважуванням їх на структуру споживання цієї продукції в капітальному будівництві в кожній галузі.
Для визначення індексу цін для інших капітальних робіт та витрат, у складі яких значну частину займають витрати на проектно-вишукувальні роботи, використовується індекс зростання заробітної плати працівників, зайнятих у цій сфері.


 

50. Характеристика територіальних індексів цін і тарифів

Територіальні індекси цін та тарифів призначені для порівняння рівня цін і тарифів у просторі в конкретні моменти або періоди часу. Такі порівняння дають змогу кількісно оцінити співвідношення цін на окремі товари, їх групи та в цілому по всіх товарах та послугах, що має практичну цінність для організації процесів виробництва та обігу. Міждержавні порівняння цін забезпечують ефективне взаємовигідне торговельне партнерство між країнами. При цьому слід зазначити, що такі порівняння насамперед стосуються номенклатури товарів і послуг, що виробляються й споживаються у великих обсягах на порівнюваних територіях.

Територіальні індекси цін розраховують за економічними райо нами, областями, населеними пунктами. Під час їх побудови постає питання вибору ваг індексу. Наприклад, у разі порівняння цін на продовольчі товари у двох населених пунктах потрібно визначити, структуру реалізації товарів якого населеного пункту використати як ваги в розрахунку зведеного індексу цін на товари.

Найпоширенішою в економічній практиці міжнародних та регіональних порівнянь є оцінка динаміки цін у структурі товарів країни (регіону, області, населеного пункту), що порівнюється з іншими.

У разі міжнародних порівнянь рівень місцевих цін перераховують у вільно конвертовану валюту (наприклад у долари США). Проте цей перерахунок призводить до певних труднощів, пов’язаних з проблемами визначення паритету національної валюти (докладніше див. підрозд. 17.4).

Існують три методи міжнародного порівняння цін і тарифів.

Перший метод полягає у порівнянні національних цін із так званими світовими цінами. Практична складність таких порівнянь зумовлена багатоваріантністю світових цін, що суттєво відрізняються за рівнем для кожної зовнішньоторговельної операції. Окрім того, зовнішньоторговельний оборот не охоплює всієї номенклатури товарів і послуг.

Другий метод передбачає використання системи зважування рівнів цін, перерахованих у вільноконвертовану валюту за структурою товарної маси країни, з якою виконують порівняння. Труд нощі при цьому полягають у суттєвих особливостях структури виробництва за складом та обсягом, що притаманні практично кожній державі світу.

Третій метод полягає у використанні методики побудови індексу І.Фішера, в якому за ваги беруть структуру товарів та послуг конкретних країн.

Зауважимо, що хоча цей метод знайшов своє місце в практиці міжнародних порівнянь, наведена формула, як і традиційний індекс цін Фішера, не має економічної інтерпретації і обмежена колом товарів та послуг, що виробляються в обох порівнюваних країнах.


 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.