Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Учасники інвестиційної діяльності




Визначаючи цілі, напрями і обсяги інвестицій, інвестор для реалізації своїх намірів може залучати на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної дія­льності.

Професіонали ринку цінних паперів (брокери й ди­лери). Брокер — це агент чи посередник, який допома­гає інвесторам у торгівлі цінними паперами. Дилер — це особа, що сприяє торгівлі фінансовими активами шляхом створення запасів різних цінних паперів.

Фінансові брокери — юридичні особи, які виконують посередницькі функції під час купівлі-продажу цінних па­перів за рахунок і дорученням клієнта на основі договору комісії чи доручення.

Інвестиційні консультанти — юридичні або фізичні особи, які надають консультативні послуги під здійснення інвесторами інвестиційних операцій.

Інвестиційні компанії — це юридичні особи, які діють на ринку цінних паперів за власний рахунок.

Фінансові брокери, інвестиційні консультанти, інвести­ційні компанії та фонди здійснюють різні операції з цін­ними паперами. Багато компаній поєднують ці види діяль­ності. У світовій практиці для таких компаній існує термін — компанії з цінних паперів.

Інвестиційні фонди здійснюють випуск акцій з метою мобілізації грошових коштів інвесторів та їх вкладення від імені фонду в цінні папери, а також на депозитні рахунки та вклади.

Інвестиційний банк — це такий кредитно-фінансовий інститут, що спеціалізується на операціях з цінними папе­рами (випуску та розміщення) для залучення додаткових грошових коштів, а також для довгострокового кредитуван­ня своїх клієнтів, серед яких може бути і держава.

Комерційні банки здійснюють операції з цінними па­перами, виходять на інвестиційний ринок як емітенти (емітуючи, головним чином, облігації), посередники та інвестори, а також знаходять опосередковані шляхи участі в інвестицій­ній діяльності — через трастові компа­нії, кредитування інвестиційними компаніями і банками, співро­бітництво з брокерськими фірмами.

Література

1. Абрамов С.И. Инвестирование. - М.: Инфра-М, 2000. - 440 с.

2. Боди З. и др. Принципы инвестиций, 4-е издание. Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. – 984 с.

3. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Наук. думка, 1998. – 402 с.

4. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 березня 1991 р. № 1560-ХІІ (http://www.rada.gov.ua)

5. Мертенс А.В. Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории. - К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. - 416 с.

 

Питання для самоконтролю

1. Назвiть суб'єктiв iнвестицiйної дiяльностi.

2. Визначить об'єкти iнвестування.

3. Дайте визначення терміну “інвестиційна діяльність”.

4. Розкрийте поняття “індивідуальний інвестор” та “інституціональний інвестор”.

5. Надайте характеристику учасників інвестиційної діяльності.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал