Визначення міцності на розтяг

Для випробовування гірських порід на розтяг застосовують метод розколювання стискуючим зосередженим навантаженням (“ бразильський ” метод). Суть його полягає в тому, що навантаження на зразок передається через співвісні клини. У цьому випадку, як відомо з теорії пружності, зразок руйнується від напружень розтягу, що виникають на поверхні, по якій відбувається руйнування. Достатнє наближення до цієї схеми дає навантаження циліндричного зразка по його твірних (рис. 2.3, 2.4).

При цьому руйнування відбувається по діаметральній площині. Тоді міцність на розтяг s_р визначається як

(2.3)

де d – діаметр циліндричного взірця, м;

h – висота взірця, м.

1 – взірець; 2 – столик поршня
Рисунок 2.3 – Загальний вигляд установки при визначенні міцності на стиск	Рисунок 2.4 – Схема навантаження взірця при визначенні міцності на розтяг sр

Оскільки навантаження не є зосередженим і передається не по лінії, а по деякій прямокутній площині, значення міцності на розтяг, одержані таким чином, будуть трохи завищеними порівняно з істинними значеннями, одержаними шляхом безпосереднього розриву взірців.