Зміст заняття

Методичні рекомендації до заняття №4

Тема: «Захворювання слізного та окорухового апарату очей. Захворювання орбіти»

Актуальність теми: захворювання слізнихорганів часто виникають на фоні загальних інфекційних захворювань. Косокість – не тільки медична, але й медико-соціальна проблема. Порожнина орбіти за допомогою верхньої і нижньої орбітальної щілини та зорового каналу сполучається з порожниною черепа. Саме тому знання патологічних процесів в орбіті, їх лікування та профілактика є важливі не тільки для офтальмологів, але й для суміжних спеціалістів – отоларингологів, невропатологів, нейрохірургів, стоматологів та щелепно-лицевих хірургів.

Мета: відпрацювати етапи мед сестринського процесу при захворюваннях слізних органів, окорухового апарату та орбіти: остеомієліті, флегмоні орбіти. Оволодіти навичками мед сестринського обстеження пацієнтів, визначення дійсних проблем та встановлення діагнозів, планування мед сестринських втручань та їх реалізація. Навчитись надавати допомогу при гіпертермії. Мед сестринська діагностика при різних видах косоокості.

Забезпечення заняття: таблиця Співцева – Головіна, офтальмоскоп дзеркальний, лінійка, методичні рекомендації, навчально-методичні карти до заняття.

Конкретні цілі:

-вивчити анатомію кісткових стінок орбіти та вміст порожнини орбіти

-вивчити з чим сполучається порожнина орбіти та за допомогою яких отворів

-вивчити м’язи очного яблука та їх функції

-вивчити інервацію м’язів очного яблука

-ознайомитись з різними видами косоокості

-вміти проводити диференційну діагностику співдружньої та паралітичної косоокості

-вивчити класифікацію, причини виникнення, методи лікування та профілактики співдружньої косоокості

-вивчити етапи медсестринського процесу при остеоперіоститі

-вивчити етапи медсестринського процесу при флегмоні орбіти

Зміст заняття

Анатомія та фізіологія слізного апарату. Слізний апарат складається з слізної залози і слізних шляхів(слізні точки, слізні канальці, слізний мішок і носослізний канал).

Слізна залоза – розташована в заглибині верхньозовнішньої стінки орбіти позаду тарзоорбітальної фасції і складається з трубчастих залозок, зібраних у часточки.

Міцна сполучнотканинна пластинка поділяє залозу на орбітальну і пальпебральну частини. Орбітальна частина спереду вкрита тарзоорбітальною фасцією, а ззаду до неї прилягає орбітальна клітковина, відмежована тонкою фасцією. Пальпебральна частина нижнім краєм прилягає до склепіння кон’юнктиви, що її можна побачити, вивернувши верхню повіку і спрямувавши погляд донизу.

Кілька вивідних проток залоза відкриваються у верхньо – зовнішньому склепінні кон’юнктиви.

Сльоза містить 98% води, близько 0, 1% білка, 0, 8% мінеральних солей, трохи родоніду калію, епітелій, слиз, жир, лізоцим (антибіотик тваринного походження).

Слізні шляхи починаються слізними крапками, діаметром 0, 5 мм, розташованих на вершинах слізних сосочків у внутрішньому куті повік по їх задньому ребру. Із цих крапок виходять слізні канальці, просвіт яких дорівнює 0, 5 мм. Спершу ці канальці розташовуються вертикально (2 мм), далі- у горизонтальній площині, перед впадінням у слізний мішок вони часто зливаються. Стінки канальців складаються з тонкої слизової оболонки, вистеленої багатошаровим плоским епітелієм, під яким є шар еластичних і м’язових волокон. Слізні канальні відкриваються в слізний мішок, укритий фасціальним футляром. Передню стінку мішка утворює глибокий листок фасції, колового м’язу, внутрішню – окістя слізної ямки, задню – тарзоорбітальна фасція. Між нею та слізним мішком є шар м’язових волокон Горнера. Самі стінки мішка складаються із слизової оболонки, вкритої двошаровим циліндричним епітелієм, і підслизової тканини. Вертикальний розмір мішка – 1 –1, 5 см.

Механізм сльозовиведення остаточно не з’ясований. Основні моменти процесу можна подати так. Сльози виділяються у верхнє склепіння кон’юнктиви та стікають униз під дією власної ваги, накопичуючись у слізному струмку.

Захисна функція слізного апарату полягає у виділенні сльози, що справляє згубну дію на мікробів, зволожує кон'юнктиву і рогівку.Рефлекторна сльозотеча у відповідьна подразнення пом'якшує дію ушкоджуючих чинників або усуває її зовсім.

Дакріоаденіт гострий – гостре запалення слізної залози.

Етіологія: грип, ангіна, скарлатина, пневмонія.

Симптоми: гіперемія, набряк, болючість зовнішньої частини верхньої повіки, S-подібна форма очної щілини, збільшення слізної залози і передвушних лімфатичних вузлів, озноб, біль при повороті очей.

Дакріоцистит гострий – гостре запалення слізного мішка, розвивається гостро на фоні хронічного дакріоциститу в умовах непрохідності носо – слізної протоки.

Клініка: гіперемія шкіри, набряк, болюча припухість в ділянці слізного мішка, що поширюється на щоку, перенісся, збільшуються лімфатичні вузли, звужується очна щілина, підвищується температура тіла. Розм'якшення та флюктуація в ділянці інфільтрату.