Структура системи управління

І. Загальні поняття.

Управління мережами зв'язку - сукупність організаційно -технічних заходів, спрямованих на забезпечення функціонування мережі зв'язку, в тому числі регулювання трафіку.

В даний час управління мережами зв'язку зводиться до процесів спостереження та контролю стану вузлів, ліній і взаємодій вузлів, а також управління роботою додатків.

Існує ряд аспектів побудови системи управління мережами спеціального зв'язку.

Основні з них - це:

ñ архітектура системи управління;
ñ структура системи управління;
ñ рівні управління;
ñ галузі управління;
ñ методи і використовувані протоколи.

Архітектура системи управління

На сьогоднішній день найбільш широко поширеною і перевіреної на практиці є архітектура, реалізована в концепції TMN. Дана концепція пропонує багаторівневу архітектуру управління, засновану на моделі агент-менеджер. Детальний опис даної концепції, механізмів та интерфейсів взаємодії елементів системи наведено в рекомендації M.3010.

Але останнім часом стає явно видно, що можливостей концепції TMN не вистачає для інтегрованого управління складними телекомунікаційними системами. Наприклад, сукупністю розподілених білінгових систем та систем баз даних. Управління подібними системами на основі TMN можливо, але пов'язано з різними труднощами, проблемами масштабованості системи управління і значним зростанням службового трафіку системи управління.
Можливим рішенням для управління такими системами є використання обектно-оріентованого подходу. Одним з найбільш перспективних напрямків розвитку є використання концепції CORBA.

Структура системи управління

Існує два принципових підходи до організації управління складними мережами:
ñ централізоване управління;
ñ децентралізоване управління.

Централізоване управління здійснюється з єдиного центру управління мережею, в який стікається вся інформація управління від усіх керованих об'єктів.

Перевагами централізованого управління є:

ñ концентрація всієї інформації про стан мережі в одному вузлі управління;
ñ цілісна картина побудови мережі;
ñ відносна простота управління правами адміністраторів мережі;
ñ мінімальна довжина циклу управління;
ñ несуперечливість прийнятих рішень.

У той же час при значному масштабі мережі централізоване управління втрачає ряд переваг.

До недоліків такого підходу слід віднести:

ñ вразливість системи управління;
ñ значний обсяг оброблюваної інформації вимагає високопродуктивних серверів;
ñ значна частина пропускної здатності каналів мережі використовується для передачі службової інформації центру управління.

Децентралізоване управління мережею характеризується відсутністю єдиного центру управління мережею. Його функції перерозподіляються між безліччю систем управління мережею.

Перевагами такого підходу є:

ñ живучість системи управління;
ñ відсутня необхідність у високопродуктивних серверах;
ñ менші в порівнянні з централізованим підходом обсяги оброблюваної інформації і трафік службової інформації.

До недоліків даного підходу слід віднести:

ñ складність розмежування «зон відповідальності»;
ñ складність управління правами адміністраторів мережі;
ñ відсутність цілісної картини побудови мережі;
ñ суперечливість прийнятих рішень.

3. Рівні управління
У багаторівневій архітектурі TMN виділено п'ять рівнів управління:

1. бізнесом;
2. послугами;
3. мережею;
4. елементами мережі;
5. рівень елементів мережі.

4. Області управління
Згідно зі стандартами ISO, існує п'ять областей управління:

ñ помилками;
ñ конфігурацією;
ñ доступом;
ñ продуктивністю;
ñ безпекою.

5. Протоколи управління
У своїй роботі системи управління спираються на спеціалізовані та стандартизовані протоколи управління.

Стандартизовані протоколи управління, такі як:

ñ SNMP (Simple Network Management Protocol)- один з перших і найбільш простий протокол управління, в даний момент актуальною є третя версія протоколу, підтримується в дуже великій кількості пристроїв;
ñ CMIP - протокол управління, рекомендований ISO в якості базового, не отримав широкого поширення внаслідок своєї складності;
ñ TMN - концепція мережевого управління, що включає в себе безліч протоколів управління і вводить поняття рівнів управління;
ñ LNMP - протокол управління для ЛОМ;

Спеціалізовані протоколи:
ñ ANMP - протокол управління для мереж спеціального призначення.