Оптимізація роботи мережі

1.2.1. До завдання оптимізації роботи мережі входить розробка:

-заходів щодо вдосконалення системи подачі та розподілу води;

-заходів щодо запобігання переривів у подачі води в несприятливо розташовані райони і мікрорайони при аварійних ситуаціях;

-забезпечення перемикань на мережі відповідно до зазначенням диспетчера ЦДУ для встановлення оптимального режиму роботи системи при фактичному водоспоживання і його прогнозованих змінах;

-підготовка інформації щодо технічного стану мережі, насосних станцій і регулюючих ємностей при нормальних і аварійних режимах роботи системи;

-проведення натурних вимірів витрат води та величин тисків;

-співставлення даних натурних вимірів з результатами розрахунків для перевірки відповідності розрахункової схеми фактичному стану системи і фактичному водоспоживанню в період проведення натурних вимірів.

1.2.2. При нормальних умовах роботи системи всі перемикання на мережі повинні проводитися тільки після їх погодження з ЦДУ. Про всі перемикання, які необхідно було провести при аварійних ситуаціях, негайно має повідомлятися диспетчерська служба ЦДУ і місцеві підрозділи протипожежної служби (за умови наявності на ділянці пожежних гідрантів).

1.2.3. Для проведення гідравлічних та оптимізаційних розрахунків на ЕОМ, відповідно до результатів яких здійснюється управління роботою системи, повинна використовуватися адекватна математична модель мережі, відповідної до фактичної пропускної здатності мережі.

Адекватна модель системи подачі та розподілу води, що відповідає за своєю пропускною здатністю фактичному стану, являє собою картину «миттєвого» розподілу потоків по лініях мережі для одного режиму розбору води. Ці дані є основою для оцінки режимів роботи системи, завантаженості водоводів і ділянок мережі, конструктивності системи, забезпеченості системи вільними напорами та ін.

Використання адекватної моделі дозволяє вивчити особливість роботи водопровідної мережі в особливих умовах (при аварійних відключеннях насосних станцій, відключеннях пошкоджених ділянок мережі, великих витоках води з трубопроводів тощо), оцінити ефективність заходів щодо вдосконалення роботи мережі (прокладка нових ліній, санація ділянок трубопроводів та ін.).

1.2.4. Використання адекватної математичної моделі необхідно для:

- забезпечення моніторингу процесу подачі та розподілу води на основі розрахунку розподілу потока води;

-оптимізація гідравлічних режимів спільної роботи водопровідної мережі і насосних станцій;

- планування об'єктів реконструкції і санації трубопроводів;

-стратегічного планування розвитку та модернізації водопроводу відповідно до плану розвитку населеного пункту.

1.2.5. При створенні адекватної моделі необхідно виконати:

- вивчення технічної документації та збір даних про параметри і режими роботи системи водопостачання;

- складання вихідної розрахункової схеми діючої водопровідної мережі;

- провести натурні випробування (манометрична зйомка, вимір фактичних опорів ділянок трубопроводів характерних по діаметру, матеріалу і терміну служби труб, зняття фактичних характеристик насосів та ін.);

- гідравлічні розрахунки з побудови адекватної математичної моделі мережі.

1.2.6. Основний перелік матеріалів, необхідний для проведення робіт зі створення адекватної моделі:

- схема водопровідної мережі, нанесена на план населеного пункту із зазначенням діаметрів і довжин ліній, матеріалу і року укладання труб, геодезичних відміток і необхідних напорів у вузлах мережі і у великих споживачів. Особлива увага приділяється точній вказівці щодо всіх з'єднань і врізок ліній, а також всіх відкритих і закритих засувок;

- технічна характеристика насосного обладнання (тип насоса, діаметр робочого класу, число оборотів, відмітка осі насосів, продуктивність, напір, реальна Q-H характеристики, тип і потужність електродвигуна);

- дані про резервуари всіх видів (ємність, відмітка дна, верхній і нижній рівень води, режим заповнення та спорожнення);

- журнали технічної експлуатації насосних станцій з щогодинним записами подачі, напору, струму і напруги електродвигунів;

- дані з обліку витрати води споживачами і окремий список великих абонентів із зазначенням величини та режиму водоспоживання;

-номер інвентарної картки бухгалтерського обліку основних засобів;

- дані про помічені недоліки роботи мережі (дефіцит води в окремих районах, зниження пропускної здатності ліній (ділянок трубопроводів) і причина цього явища, наявність надлишкових вільних напорів, витоків води та ін.).

1.2.7. Матеріали обстеження і натурних випробувань системи дають можливість оцінити рівень водоспоживання різними групами об'єктів, визначити напори у вузлах мережі і вибіркові значення фактичних опорів окремих ділянок мережі.

1.2.8. Для оцінки фактичної пропускної спроможності водопровідної мережі доцільно застосовувати методи математичного моделювання. У відповідності з цими методами розрахункову схему розглядають як адекватну моделі діючої водопровідної мережі, критерієм адекватності якої є збіг (або достатня близькість) розрахункових і виміряних в мережі тисків. Для досягнення такого збігу необхідно, щоб гідравлічні опори ділянок водопровідної мережі відповідали їх фактичної пропускної здатності.

Подібні методи реалізуються за допомогою ЕОМ.