Тема: «Тренінг для жінок, що постраждали

від насильства в СІМ’Ї»

Мета: закріпити на практиці набуті теоретичні знання та підвищити рівень обізнаності з питань тренінгової роботи соціального працівника із жінками, що постраждали від насильства в сім’ї.

Забезпечення заняття: опорний конспект; методичні вказівки з виконання завдання; додаткова література; зошит для практичних робіт, олівець та лінійка.

Література:

1. Соціальна робота в Україні: теорія та практика: посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді. – У 2-х ч. / За заг. ред. А.Я. Ходорчук. – К.: УДЦССМ, 2001. – 296 с.

2. Теорії і методи соціальної роботи /За ред. Т.В.Семигіної, І.І.Миговича. – К.: Академвидав, 2005. – 328 с.

3. Зберегти сім’ю: Соціальна робота з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах / Автори-упорядники: Мороз О.М., Постолюк Г.І., Семигіна Т.В., Шипіленко О.С. – К.: ЕКМО, 2008. – 160 с.

Методичні вказівки:

Психологічний тренінг — форма активного навчання навикам поведінки. У тренінгу учаснику пропонується виконати ті або інші вправи, орієнтовані на розвиток або демонстрацію психологічних якостей або навичок. Для відпрацювання одержаних навиків застосовуються ролеві ігри, комп'ютерні програми й інші методи.

Під час тренінгу необхідно створити неформальне, невимушене спілкування учасників тренінгу, яке відкриває групі безліч варіантів розв’язання проблеми, сприяє розвитку групової динаміки, міжособистісних взаємин і норм у групі, заради якої вона зібралася або була сформована. Як правило, учасники в захваті від тренінгових занять, тому що ці методи роблять процес пізнання цікавим та не обтяжливим.

Коли йдеться про жінок, що зазнали насильства, то найперше, що треба для них зробити, це – підвищити їх самооцінку та рівень впевненості в собі. Тому до ключових напрямів психотерапевтичних програм роботи з жінками, які зазнають насильства в сім'ї, належать тренінги асертивнсті.

Асертивна поведінка – це поведінка впевненої у собі людини, яка вміє поводити себе незалежно, сміливо, із відчуттям власної гідності, коли відстоює власну точку зору, не ображаючи при цьому партнера по спілкуванню.

Оскільки у свідомості жінок, які зазнають насильства і перебувають в стані кризи, закріплюються моделі невпевненої, тривожної, агресивної поведінки, то ефективним методом втручання та надання допомоги є проведення тренінгу асертивності (впевненості в собі). Вперше термін «асертивність» (assertiveness) використав Д. Вольпе для позначення відкритості в міжособистісних стосунках. Він помітив, що чимало людей не спроможні висловити чи продемонструвати свої почуття, які відповідали б міжособистісним стосункам, що склалися, оскільки почуття викривлюються тривогою. Д. Вольпе показав, що тривогу можна подолати, якщо впевнено виявляти думки та почуття.

Орієнтовна структура планування тренінгу

Хід роботи:

Завдання 1. Орієнтуючись на схему, наведену у методичних вказівках, складіть програму проведення тренінгу для жінок, що постраждали від насильства в сім'ї.

У програмі необхідно зазначити та розкрити:

ü тематику тренінгу;

ü вступну, основну та заключну частину тренінгу;

ü завдання, вправи та тривалість кожної з частин тренінгу.

Тематика тренінгу:

Завдання 2. Використовуючи розроблену Вами програму, проведіть міні-тренінг у студентській групі.

Завдання 3. Занотуйте у зошиті враження від участі у тренінгу, що саме Вам запам’яталося найбільше, що викликало труднощі? Поясніть, чому саме?

Висновок:

Рекомендована література

Базова

1. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – 208 с.

2. Виявлення, попередження і розгляд випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми: Методичні матеріали для працівників освіти. Авт.-упор.: Буров С., Дубініна І., Онишко Ю., Смислова Л., Ясиновська М. − К.: Видавничий дім «КАЛИТА», 2007. − 36 с.

3. Зберегти сім’ю: Соціальна робота з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах / Автори-упорядники: Мороз О.М., Постолюк Г.І., Семигіна Т.В., Шипіленко О.С. – К.: ЕКМО, 2008. – 160 с.

4. Карцева Л.В. Психология и педагогика социальной работы с семьей: Учебное пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2007. – 224 с.

5. Кузьменко Т.М. Соціологія: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 320 с.

6. Лукашевич М.П., Семигіна Т.В. Соціальна робота (теорія і практика): Підручник. – К.: Каравела, 2009. – 368 с.

7. Пальчевський С.С. Соціальна педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 560 с.

8. Сейко Н.А. Соціальна педагогіка: Курс лекцій. – Житомир: Житомир. Держ. пед. ун-тет, 2002. – 260 с.

9. Сім’я та сімейні відносини в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку. — К.: ТОВ «Основа-Принт», 2009. — 248 с.

10. Сімейно орієнтована соціальна робота: практичні аспекти: Конспект лекцій / За заг. ред. В.О. Кузьмінського, С.С. Лукашова. – К.: Молодь, 2010. – 128 с.

11. Сокольська Л.П. Робота соціального педагога в закладах освіти: Конспект лекцій. – Хмельницький, ХНУ, 2006. – 98 с.

12. Соціальна педагогіка: Підручник / За ред. А.Й. Капської. – 5 вид, перероб. і доп. – К.: Центр учбової літератури. – 2011. – 488 с.

13. Технологии социальной работы: Учебник под общ. ред. проф. Е.И. Холостовой. – М.: ИНФРА–М, 2001. – 400 с.

14. Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. посіб. – К.: ВМУРОЛ «Україна», 2004. – 590 с.

15. Холостова Е.И. Социальная работа с семьей: Учебное пособие – 4-е изд., перераб. и доп. − М.: ИТК «Дашков и Ко», 2011. – 244 с.

16. Шевців З.М. Основи соціально-педагогічної діяльності: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 248 с.