Порядок оформлення звільнення з роботи і здійснення розрахунку

Оформлення припинення трудового договору по­кладає на роботодавця (власника) або уповноваже­ний ним орган певні обов'язки, зокрема, це:

а) вида­ти наказ або розпорядження про припинення трудового договору, в якому чітко повинно бути заз­начено підстава звільнення працівника з роботи, з посиланням на необхідну норму права — пункт і статтю закону;

б) зробити запис до трудової книжки працівника у точній відповідності до наказу, тобто вказати підставу звільнення відповідно до формулю­вання її у чинному законодавстві України про пра­цю;

в) видати працівникові з належно оформленими відомостями трудову книжку у день звільнення, а якщо звільнення працівника здійснюється з ініціативи власника (роботодавця), то у день звільнення влас­ник зобов'язаний видати працівникові разом з тру­довою книжкою і копію наказу про звільнення з ро­боти, в інших випадках припинення трудового договору — копія наказу видається на вимогу пра­цівника;

г) провести розрахунок з працівником у день звільнення, а в разі недотримання цієї вимоги з вини власника за час затримки виплати праців­никові при звільненні всіх сум, що належать йому від підприємства, власник (роботодавець) повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України).

У випадках, чітко визначених законодавством, при припиненні трудового договору працівникові виплачується вихідна допомога. В законі зазначено шість підстав виплати і три види (місячного, двомі­сячного і тримісячного) середнього заробітку праців­ника, що виплачується йому у формі вихідної допо­моги. Так, у розмірі не менше середнього місячного заробітку вихідна допомога виплачується:

1) при припиненні трудового договору у зв'язку з відмовою працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також при відмові продовжувати роботу у зв'язку із зміною істотних умов праці;

2) при розірванні трудового до­говору у зв'язку із змінами в організації виробницт­ва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, бан­крутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

3) при виявленні невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоро­в'я, які перешкоджають продовженню даної роботи;

4) в разі поновлення працівника, який раніше вико­нував цю роботу.

Другий вид вихідної допомоги в розмірі не менше двомісячного середнього місячного заробітку виплачується працівникові у разі припи­нення трудового договору у зв'язку з призовом пра­цівника або вступом його на військову службу чи направлення на альтернативну (невійськову) служ­бу.

Третій вид виплати вихідної допомоги визна­чається у розмірі, передбаченому колективним дого­вором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Такий розмір вихідної допомоги передба­чений для виплати працівникові внаслідок порушен­ня власником або уповноваженим ним органом зако­нодавства про працю України, колективного чи трудового договору.