Поняття про психічну надійність

Психічна надійність - властивість особистості, яка дозволяє спортсменові стабільно і ефективно виступати на відповідальних змаганнях протягом певного часу.
Психічна надійність - це системна якість психіки, в якій задіяні біологічний, психофізіологічний, особистісний та соціально-психологічний рівні її функціонування. Не менш важливими компонентами поняття " психічна надійність" є стабільність та висока ефективність результатів виступу на змаганнях, включаючи стабільний приріст результативності, високі місця на великих змаганнях. Ще однією складовою психічної надійності є приуроченість досягнення її рівня до певного терміну - часу проведення великих змагань. Для спорту характерним є прагнення до вдосконалення, спортсмен не може бути постійно надійним, оскільки він змушений коректувати техніку, тактику, вивчати нові прийоми, тобто тимчасово втрачати минулий рівень удосконалення при переході до нових ступенів спортивної майстерності.
Не так вже рідко перед спортсменами виникає запитання: або ризикнути, продемонструвати на змаганнях засвоєний на тренуваннях новий елемент техніки або тактики (і цим досягти більш високого результату), або обійтись старими, перевіреними, надійними прийомами і змиритись з помірними досягненнями на даних змаганнях. Психічна надійність значною мірою характеризується виправданим ризиком, який подібний до розуміння здібностей, як деякого потенціалу, запасу міцності та можливості досягти результат, який раніше був недоступним.
Поняття психічної надійності в спорті звіряється з поняттям надійності в інших галузях психології, наприклад в ергономіці. Відомо, що більша половина збоїв та помилок у системі " людина-машина" зумовлені ненадійністю людини. Пря-ма аналогія з технічними видами спорту є очевидною настільки, що в автоперегонах формули 1 спеціалісти намага-ються забезпечити успіх внаслідок підвищення надійності конструкції та обслуговування, а на долю пілота залишають лише біля 20 %. Вважається, що надійність людини підвищується порівняно з машиною в міру зростання складності завдання, тобто при зміні умов діяльності в бік ускладнення, при діях, які вимагають прийняття оригінальних рішень.
Особливе місце у формуванні поняття психічна надійність у спорті належить стійкості до стресу - неспецифічній реакції організму на різні шкідливі фактори: холод, голод, втому, швидке пересування, недостатність кисню, втрату крові, біль, невизначеність ситуації, надзвичайне значення подій для особистості тощо. На вплив стрес-факторів організм відповідає не тільки відповідною захисною реакцією, але й універсальним процесом - адаптаційним синдромом, тобто мобілізацією можливостей організму для пристосування до умов, які викликали стрес. Існують захворювання, які викли-каються неадаптованістю організму до стресових умов (алергія, виразка шлунку, серцево-судинні захворювання), існує і звикання до хронічного стресу (в альпіністів, рятівників, учасників різних ралі). При цьому стресові реакції можуть бути викликані не тільки реальними умовами, але і уявою про небезпеку, тобто психічним шляхом. У зв'язку з цим навички психорегуляції можуть стати передумовою підвищення психічної надійності, як і подолання невизначеності і надмірного значення результату змагань для спортсмена та команди.