Раціон – добова даванка кормів, складена з урахуванням потреби та мети годівлі тварин даної статево-вікової групи тварин , або однієї тварини

Раціон складають так, щоб він містив, з одного боку, у визначеному співвідношенні основні рекомендовані корми, і прийняту для даного виду (групи) структуру, а з іншого боку – щоб поживні речовини, енергія, і біологічно активні фактори, які містяться в кормах, збігалися чи максимально наближалися до кількості, установленої нормою годівлі.

При складанні раціонів на основі сучасних норм приходиться враховувати і регулювати велике число показників. Технічно виконати таку роботу буває дуже важко. У практиці звичайно обмежуються обліком невеликого числа основних речовин, що враховуються. Розраховану зазначеним способом кормову суміш потім перевіряють за іншими показниками, такими як забезпечення білками, амінокислотами, мікроелементами, вітамінами. Якщо деяких з перерахованих факторів значно бракує, вводяться корми підгодівлі. Якщо в раціоні виявиться надлишок яких-небудь факторів, його треба змінити, тому що цей надлишок може обумовити розбалансування раціону, що також приводить до нераціональної витрати кормів і зниження продуктивності тварин. В усіх випадках треба прагнути, щоб раціон за контрольованими поживними речовинах найбільш повно збігався з потребами тварин.

Щоб правильно скласти раціон годівлі, насамперед на підставі прийнятої оптимальної структури раціонів розраховують, як кількість кормових одиниць від всієї потреби припадає на даний вид корму. Потім, знаючи поживність цього корму, визначають цю його кількість (в кг), яку треба включити в раціон. Припустимо, дійній корові за нормою необхідно 10 кормових одиниць. Для господарства прийнята структура зимових раціонів: силосу кукурудзяного 40%, кормового буряка – 10%, сіна – 25% і концентратів – 25%. Тоді в силосі повинне міститися: 40 х 10: 100 = 4, 0 корм. од. і відповідно в буряку – 1, 0 корм. од., у сіні – 2, 5 і концентратах – 2, 5 корм. од. Якщо поживність 1 кг силосу прийняти 0, 2 кормової одиниці, тоді варто задати його в раціоні 20 кг (4, 0: 0, 2). Так само визначають, яку кількість потрібно включити інших видів об'ємистих кормів.Після визначення потрібної кількості об'ємних кормів підраховують вміст у них кормових одиниць і перетравного протеїну. Визначивши нестачу до норми кількості кормових одиниць, перетравного протеїну, вираховують, яка кількість відсутнього протеїну приходиться на кормову одиницю, що бракує в раціоні. Якщо в господарстві є корми з таким рівнем перетравного протеїну, то надалі задача вирішується просто: вираховують, скільки потрібно взяти такого корму, щоб збалансувати раціон за кормовими одиницями. Для одночасного балансування раціонів за корм.од. і перетравному протеїну частіше приходиться одночасно включати вуглеводисті і білкові концентрати. У цьому випадку роблять так. Спочатку раціон балансують за кормовими одиницями вуглеводистим кормом. Потім розраховують, скільки ж потрібно замінити в раціоні вуглеводистих кормів білковими кормами, щоб домогтися збалансованості його за протеїном. При цьому міркування ведуть у такий спосіб. Припустимо, у нас є ячмінь, у 1 кг якого міститься 1, 2 кормові одиниці і 80 г перетравного протеїну і горох, відповідно: 1, 17 і 195. При заміні в раціоні 100 г ячменю такою ж кількістю гороху кількість кормових одиниць у раціоні залишиться незмінною, у той же час кількість перетравного протеїну збільшиться на 12 г (20-8, заокруглено). Щоб довідатися яку кількість гороху треба взяти для балансування раціону по протеїну, потрібно знайдену недостатню кількість протеїну розділити на 12. Потім, скоротивши дачу ячменю на таку ж кількість як і включеного гороху, розраховують вміст у цілому раціоні і інших поживних речовин. При необхідності включають мінеральні підгодівлі і препарати.

Контрольні запитання:

1. Що таке кормова норма, як її визначають?

2. Що таке тип годівлі та як його визначають?

3. Що таке кормовий раціон?

4. Що таке повноцінна годівля, збалансований раціон?

5. Які дані потрібні для складання раціону?

6. Що таке структура раціону, як її визначають?

7. Що ви розумієте під витратами корму на одиницю продукції та оплатою корму? Яка техніка їх обчислення?

8. Чи впливає збалансованість раціону на витрати корму на одиницю продукції?

9. За якими показниками визначають об'єм кормової даванки коровам та які фактори впливають на поїдання кормів?

10. Як визначають цукро-протеїнове відношення? Обґрунтуйте.

11. Яка кількість жиру з розрахунку на суху речовину є оптимальною в раціонах корів?

12. Яке відношення кальцію до фосфору є оптимальним та яка його величина допускається в раціонах корів?

13. На основі чого виділяють типи і види годівлі?

14. Назвіть корми і добавки, за допомогою яких можна збалансувати раціон худоби за фосфором.

15. Назвіть корми і добавки, за допомогою яких можна збалансувати раціон худоби за каротином та вітаміном В.

16. Назвіть корми і добавки, за допомогою яких можна збалансувати раціон худоби за перетравним протеїном.