Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Завдання 9.






У 2007 р. у місцевому суді розглянуто на 5% більше цивільних справ, ніж у 2006 р., у 2006 р. на 15% менше, ніж у 2005 р., а у 2005 р. – на 15% більше ніж у 2004 р. чому дорівнює індекс зміни кількості розглянутих цивільних справ у 2007 р. порівняно із 2004 р.?

 

Критеріями оцінювання виконаних індивідуальних завдань є слідуючі:

За шкалою Університету За національною шкалою За шкалою ECTS Рівень Компетентності Критерії оцінювання
90 – 100 „відмінно” А Високий (творчий) Особа, що навчається, виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили.
85 – 89 „добре” В Достатній (конструктиво-варіативний Особа, що навчається, вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна.
75 – 84 С Особа, що навчається, вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок.
70 – 74 „задовільно” D Середній (репродуктив-ний) Особа, що навчається, відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих.
60 – 69 E Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні.
35 – 59 2 „незадовільно” з можливістю повторного складання   FX Низький (рецептивно-продуктивний) Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу.
1 – 34 „незадовільно” з обов’язковим повторним курсом ” F Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів.

 

До виконання індивідуальних завдань пропонуються такі методичні рекомендації:

1) Проаналізувати нормативно-правові акти України щодо профілактики злочинів по всім видам злочинності.

2) Вивчити відповідні розділи з загальної та особливої частини кримінології

3) Виконати відповідні індивідуальні завдання та законспектувати їх в робочому зошиті і подати викладачу на перевірку.

 

12. Методичні вказівки для викладачів і студентів

Методика підготовки семінарських занять.

Семінарське заняття проводиться у відповідності до програми, тематичного плану з «Правової статистики» згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих начальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням чинного законодавства і рекомендованих джерел.

Цей вид занять є засобом розвитку у студентів культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття – це завжди безпосереднє контактування зі студентами, встановлення довірливих стосунків, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі, формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху.

Основними завданнями семінарського заняття є:

· розвиток пізнавальної активності і самодіяльності, вміння творчо застосовувати матеріал лекцій;

· поглиблення і закріплення знань, отриманих в процесі вивчення предмета;

· сприяння розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати.

Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і засвоєння навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів, та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають до систематичного, планомірного засвоєння навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів.

Семінар – це традиційне заняття, в якому ставка робиться на закріплення теоретичних відомостей, формування системи знань, підготовку до виконання подальших практичних завдань. Він може проходити у таких формах:

· фронтальне семінарське заняття, що передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями;

· семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою;

· комбіноване – співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта – підготовка доповідей та повідомлень.

Підготовка до семінарського заняття поділяється на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів з теми, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня – відвідування лекцій з теми семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів.

У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов’язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. при проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри.

Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:

1. Ретельно зважити зміст чергової теми семінарського заняття, її місця в загальній системі занять.

2. Опрацювати необхідну літературу як рекомендовану для студентів, так і додаткову.

3. Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми.

4. Скласти перелік основних, додаткових і навідних питань.

5. Підготувати ілюстративні приклади для зв’язку предмета з практикою, з життям.

6. Підготувати наочні та допоміжні засоби.

7. Особливо спрогнозувати все те, що, як правило, викликає певні труднощі у студентів.

8. Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.

Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення:

· тематичні дискусії та диспути;

· колективний пошук відповідей і ролей;

· бесіда і вільний обмін думками;

· інформація про конструктивні пропозиції студентів;

· ігрове проектування.

Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоча один з них може бути і домінуючим.

Основною складовою більшості семінарських занять є виступи студентів. Ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації та демонстрації. Після виступу студента розгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так і викладач і студенти.

Під час проведення семінарських занять викладач:

· повторює і закріплює знання студентів;

· демонструє неоднозначність підходів до вирішення теоретичних проблем;

· готує до застосування теоретичних відомостей на практиці;

· контролює засвоєння матеріалу.

Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлене:

· наявністю лекційних матеріалів, що відповідають вимогам сучасності;

· методикою читання лекцій;

· педагогічною майстерністю викладача;

· організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів, постановкою консультаційної роботи на кафедрі і діяльністю навчальних кабінетів.

Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:

· вступне слово викладача (визначається основна мета семінарського заняття; місце, що займають питання цього семінарського заняття в курсі, який вивчаються; головні питання семінарського заняття; методичні рекомендації щодо виступу студентів з певної тематики);

· обговорювання питань семінарського заняття (використання обґрунтованих міркувань студентів з приводу виступів учасників семінарського заняття, запитань, які виникають у студентів, організація дискусії, коригування її в межах запланованої теми, короткий висновок після кожного питання);

· заключне слово (реалізація мети семінарського заняття, конструктивний аналіз усіх виступів та відповідей, стимуляція активності студентів).

Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач має викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а ті, хто виступають, на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомилися з текстами рефератів.

Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов’язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд семінарського заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання.

В кінці заняття керівник підводить підсумок, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять.

Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою може визначатися таким чином:

1. Вступ: мотивація навчання, активізація опорних знань.

2. Оголошення теми і мети, порядку проведення.

3. Поступовий розгляд попередньо визначених питань у вигляді виступів, обговорення питання, рефератів, рецензій, відповідей, доповнень до них.

4. Підведення викладачем або сильним студентом загального підсумку заняття.

5. Оголошення завдання, мотивація навчальної діяльності на майбутні заняття.

Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях.

Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:

· Намагання викладача перетворити семінар на лекцію, демонстрацію власних знань і професійної компетенції при низькій активності студентів.

· Повне наслідування лекції, коли на семінарі відбувається буквально дослівний переказ сказаного лектором.

· перетворення виступу студентів на діалог «викладач-студент» на фоні інертності аудиторії.

· Відхід від зазначеної теми семінару, обговорення інших проблем.

· недотримання розподілу часу, відсутність пропорції часу при розгляді питань.

Методика підготовки практичних занять

Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на заздалегідь підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв’язування їх студентами на занятті.

Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи.

Структура практичного заняття:

· вступ викладача;

· відповіді на запитання студентів з матеріалу, що залишився не зовсім зрозумілим;

· практична частина як планова;

· заключне слово викладача.

Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти.

Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняти творчою роботою, пошуками правильних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач має враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента.

Загальна підготовка до практичних занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов’язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення практичних занять базується на попередньо підготовленому матеріалі – тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті.

Підготовка до практичного заняття проводиться поетапно:

· 1-й етап – визначення цілі;

· 2-й етап – формування конкретних (окремих) навичок і умінь.

Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгляд студентами окремих положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.

Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчанням з життям.

Основними цілями практичних занять є:

· формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних спеціалістам для грамотного виконання функціональних обов’язків;

· розвиток у студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника певного освітнього рівня;

· формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності.

Головна мета набуття практичних умінь і навичок має бути зрозумілою як викладачу, так і студентам.

Його завданнями можуть бути:

· підготовка до самостійного виконання практичних завдань;

· підготовка студентів до контрольних робіт;

· набуття вмінь застосування теоретичних знань на практиці;

· підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо.

На цих заняттях викладач організовує розгляд слухачами-студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, а головне – формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Підготовка викладача до проведення практичного заняття передбачає: відвідування лекції по темі або ознайомлення з нею; вивчення методичних матеріалів; ознайомлення з літературою і нормативними документами; обмін думками з викладачами; підготовку необхідних дидактичних засобів.

Умовами ефективного проведення практичних занять є таке:

· у розкладі практичні заняття повинні йти за лекціями з необхідним інтервалом, що дає можливість підготуватися до них, і який не має бути надто великим;

· вибір завдань, які забезпечують зв’язок теорії з практикою, значення теорії для вирішення соціально-професійних завдань;

· вибір завдань проблемного характеру та пошуку не тільки рішень, але й джерел отримання необхідної інформації;

· навчання студентів прийомам роботи з джерелами отримання необхідної інформації;

· використання за можливістю доступних технічних засобів (діапозитиви, мультимедійні засоби тощо).

Розвитку самостійного та творчого мислення сприяє розбір та аналіз різноманітних методів або способів вирішення, виконання практичних завдань, знаходження економнішого та раціональнішого рішення, стимулювання винахідливості та кмітливості.

Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розв’язування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби.

Викладач має самостійно знаходити та вибирати вправи, задачі, завдання творчого характеру, які взаємопов’язані з практикою професійної діяльності студента профілем його спеціальності. Більшого поширення набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича (службова, практична) ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», відображують службових осіб, що задіяні у вказаних обставинах.

Традиційно до складових елементів практичного заняття належать такі етапи роботи:

· повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді запитань з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції;

· пояснення нового типу завдань з демонстрацією як загальних шляхів та правил рішення, так і розробки алгоритму їх рішення (для великої групи завдань);

· організація рішення завдань біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно;

· аналіз їх рішення з опором на теоретичний матеріал: пояснення домашнього завдання – зміст, методика роботи з ним, включаючи посилання на теоретичний матеріал.

На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач має залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових запитань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій.

Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення.

Велику користь на практичних заняттях дає розв’язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з цієї дисципліни.

Якщо студент пропустив заняття або під час занять не виявив відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу.

Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася дидактична мета.

Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.

Найбільш типовими помилками при проведенні відкритих практичних занять є:

1. Робота лише з тими студентами, які мають високі показники успішності;

2. Низький рівень активності групи, відсутність співробітництва і взаємодопомоги;

3. Неврахування рівня підготовленості групи: занадто складні чи занадто легкі завдання;

4. Намагання уникнути проблемних питань, що можуть виникати під час вирішення завдань;

5. Відрив теорії від потреб практики;

6. Диспропорція між індивідуальними і груповими завданнями;

7. Відсутність проміжних висновків, що відділяють одне завдання від іншого;

8. Суттєве порушення запланованого хронометражу;

9. Занадто велика дистанція між викладачем і студентами;

10. Недосягнення поставленої мети.

Для ефективної підготовки до занять студентам рекоменується ретельно опрацьовувати теоретичні джерела з проблем теми (підручники, навчальні посібники, монографії, наукові статті, аналітичні огляди, узагальнення практики), наведені у цих матеріалах і/або запропоновані лектором та викладачем, який проводить заняття у навчальній групі.

Однією з основних умов отримання студентом позитивної оцінки під час занять є наявність у нього конспекту лекції, що була прочитана за темою. Передбачені планом до занять завдання виконуються у робочому зошиті, ведення якого є обов`язковим.

Студентам рекомендується готувати тези виступу з кожного питання плану семінарського заняття та письмово виконувати завдання для самостійної роботи.

При підготовці до практичних занять студент повинен розв`язати вказані в планах задачі й скласти програми попередження злочинності у письмовій формі. Рішення кожного завдання повинно бути аргументованим, мати посилання на конкретні норми, закріплені в нормативно-правових актах. Якщо умови задачі допускають альтернативи у її розв’язанні, необхідно зазначити кожний з можливих варіантів її вирішення.

Виконання завдань для самостійної роботи перевіряється викладачем під час проведення аудиторних занять або під час підсумкового заняття з відповідного модулю, коли воно передбачено навчальним планом. Питання, що випливають з завдань для самостійної роботи включаються до тестових завдань з кожного модулю та до підсумкового контролю з дисципліни, яким є іспит.

З усіх питань, що виникають у зв’язку з підготовкою до семінарських та практичних занять студентам слід звертатись до викладача під час щотижневих консультацій.

Студентам рекомендується самостійно опрацьовувати відповіді на тестові завдання з метою підготовки до тестування та іспиту з дисципліни.

Для підготовки і проведення заняття використовуються бібліотечний фонд, навчально-методичні та інші, рекомендовані кафедрою матеріали.

Викладачам при проведенні занять бажано застосовувати такі методи перевірки занять студентів:

1) опитувальний ‑ метод перевірки знань, за яким суб'єкт перевірки ставить запитання об'єкту (в усній або письмовій формі).

2) реферативний – метод перевірки знань, за яким заздалегідь визначені студенти доповідають певне питання з наступним обговоренням.

3) програмний контроль – метод перевірки знань, за яким зі студентами проводиться тестування.

4) перевірка конспектів лекцій – метод перевірки знань, який полягає у перевірці наявності лекційного матеріалу у зошитах.

Виступам студентів передує вступне слово викладача. Після кожного виступу студенту можуть бути поставлені додаткові запитання, які не були розкриті під час його виступу. У ході виступу, а також і після нього, ставляться запитання до решти студентів, які повинні постійно слідкувати за виступами своїх колег та вчасно висловлювати погляд щодо дискусійних проблем.

Після кожного виступу викладач повинен робити підсумок виступам як основного відповідача, так і інших осіб, які брали участь у обговоренні питання. Загальне резюме робиться наприкінці заняття.

Виступ студентів здійснюється через вільне викладання питання без використання конспектів. Можливість використання додаткового матеріалу доцільна, якщо це є самостійно розробленим проектом рішення щодо поданого ситуативного завдання, яке допомагає розкрити правові підстави і порядок дій у запропонованій ситуації.

Організаційно заняття складається з доведеного до студентів:

- плану проведення заняття;

- переліку рекомендованої літератури;

- тем реферативних повідомлень.

Орієнтовний розрахунок навчального часу на заняттях:

- перевірка готовності студентів до заняття – 3 хв.

- вступне слово викладача – 5 хв;

- розгляд основних навчальних питань – 68 хв;

- прикінцеве слово викладача, підведення підсумків та виклад рекомендацій щодо поглиблення знань з даної теми – 4 хв.

Навчально-методичні матеріалі та тестові завдання в електронному форматі є в читальному залі, комп’ютерному класі, у методистів курсу та на кафедрі кримінального права і криміналістики НАВС.

13. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПОТОЧНОГО, ПРОМІЖНОГО КОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль – проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.

Поточний контроль під час проведення семінарських занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань студентів забезпечується чіткими критеріями.

Конкретна кількість балів за роботу студентів під час семінарських та практичних занять визначається керівником заняття.

Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять курсантами студентами та їх успішності.

Модульний контроль – визначає якість виконаної студентом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу.

Підсумковий контроль – виставляється як сума балів з усіх модулів навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових модулів. По закінченню вивчення навчальної дисципліни студент складає залік.

ВАРІАНТ - 1

1. На чому формуються галузеві статистики?

А) На базі показників економічної та правової статистики.

Б) На базі показників економічної або правової статистики.

В) На базі показників економічної та соціальної статистики.

Г) На базі показників економічної або соціальної статистики.

 

2. Предметом праової статистики є:

А) Кількісна сторона масових явищ та характеристика тих процесів, які пов’язані із застосуванням і використанням норм права та реалізацією юридичної відповідальності у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

Б) Кількісно-якісна характеристика тих явищ і процесів, які пов’язані із застосуванням і використанням норм права та реалізацією юридичної відповідальності у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

В) Кількісно-якісна характеристика тих явищ і процесів, які входять у сферу діяльності правоохоронних органів.

Г) Кількісно-якісна сторона правових явищ що вивчаються нею.

 

 

3. Які вимоги до статистичних даних не використовуються в правові статистиці?

А) Повнота (цілісність) даних як за їх обсягом, так і по суті.

Б) Своєчасність (оперативність) даних.

В) Наявність різноманітних джерел (варіативність) даних.

Г) Вірогідність (об’єктивність) даних.

 

4. В яких значеннях в сучасному розумінні не використовується термін “статистика”?

А) Під статистикою розуміють окрему галузь науки, яка має свій предмет і метод дослідження.

Б) Аід статистикою розуміють окремий науковий інститут, який має свій предмет, метод дослідження та вивчає закономірності розвитку суспільного життя.

В) Під статистикою розуміють практичну діяльність органів державної статистики з метою отримання всебічної та об’єктивної інформації щодо економічної, соціальної, демографічної та екологічної ситуації в Україні.

Г) Під статистикою розуміють сукупність цифрових показників, щодо кількісної та якісної характеристики явищ і процесів, яка подана респондентами під час статистичних спостережень.

 

5. Який з підгалузей не відноситься до стадій кримінально-правової статистики?

А) Статистка органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність.

Б) Статистика слідчих органів.

В) Статистика досудового розслідування.

Г) Статистика кримінального судочинтва.

 

6. Що не відноситься до відмінностей статистичного спостереження?

А) Підпорядкованість чітко визначеним меті та завданням.

Б) Спостереження планується у відповідності до заздалегідь обміркованою процедурою.

В) Отримані данні, фіксуються у протоколах та щоденниках згідно певної системи.

Г) Спостереження не фіксується у протоколах та несе лише інформативний характер.

 

7. Що є об’єктом спостереження у статистиці?

А) Скупність статистичних даних, які взаєпопов'язані з діяльністю компетентних державних органів.

Б) Статистичні дані, про які необхідно зібрати статистичні відомості.

В) Це сукупність явищ, що вивчаються в процесі спостереження

Г) Сукупність одиниць суспільного явища, що вивчається, і про які необхідно зібрати статистичні відомості.

8. Хто першим вжив в якості назви дисципліни термін “статистика”?

А) Англійські аріфметики Дж.Граунтом та У.Петті.

Б) Бельгійський математик А.Кетле.

В) Російський мислитель О.М.Радищев.

Г) Німецький професор Г.Ахенваль.

 

9. Що є одиницею виміру в правовій статистиці?

А) Це джерело, яке характеризує, в яких одиницях обчислюється досліджувана сукупність.

Б) Це джерело інформації, тобто первинний заклад або установа, від якої одержують необхідні статистичні дані.

В) Це сукупність елементів об’єкта спостереження.

Г) Це вторинний елемент об’єкта спостереження, який існує і ознаки якого реєструються.

 

10. Чим характеризується поточне спостереження?

А) Проводиться регулярно, але в чітко визначені періоди.

Б) Проводиться регулярно, здебільшого через певні (як правило, рівні) проміжки часу

В) Його проводять епізодично по мірі виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу з метою вирішення певних завдань щодо правозастосовчої діяльності.

Г) Воно полягає у систематичній реєстрації фактів по мірі їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу.

11. Дайте визначення терміну «статистичне зведення»:

А) Початок наукової обробки та аналізу статистичної інформації, що дозволяє виявити суттєву різницю статистики та обліку.

Б) Це процес упорядкування, систематизації і наукової обробки первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ і процесів, що вивчаються.

В) Це розподіл одиниць суспільного явища, що вивчається, за істотними ознаками.

Г) Це зведення за допомогою якого виділяють із загального масиву інформації типові явища і процеси.

 

12. Зворотнім зв’язком в правовій статистиці є:

А) Це взаємозв'язок за наявності якого, середні групові систематично збільшуються.

Б) Це взаємозв'язок за наявності якого, середні групові систематично зменшуються.

В) Це взаємозв'язок при розподілі якого якісно однорідні сукупності розкладають на групи за розміром варіюючою ознаки.

Г) Це групування за будь-якою однією ознакою.

 

13. Що є завданням статистичного спостереження?

А) Отримання вихідної інформації, збору та обліку первинного матеріалу.

Б) Контрольований облік ознак і властивостей масових явищ, подій, фактів.

В) Реєстрація достовірних окремих фактів, які об’єктивно висвітлюють реальне становище речей.

Г) Реєстрація достовірних окремих фактів, які суб’єктивно висвітлюють реальне становище речей.

 

14. Дайте правильне визначення переліковим статистичним таблицям:

А) Це таблиці, підмет яких утворено в результаті групування одиниць об'єкта за однією ознакою.

Б) Такі таблиці у підметі яких дається перелік територій.

В) Таблиці в яких у підметі дається перелік одиниць, що складають об’єкт вивчення.

Г) Таблиці є такі, в підметі яких наводяться проміжки часу (роки, квартали, місяці) або дати, а в присудку - ряд показників.

 

15. До основних об’єктів реєстрації кримінально-правової статистики відносяться:

А) Злочин, злочинень, покарання.

Б) Злочин, злочинень, покарання, жертва злочину.

В) Злочин, злочинень, жертва злочину.

Г) Злочин та злочинець.

 

 

16. Інтервалом в правовій статистиці є:

А) Різниця між максимальним та мінімальним значенням ознаки в кожній групі

Б) Відстань між двома порівнюваними явищами в групі.

В) Метод, за допомогою якого визначається взаємозв’язок між декількома явищами.

Г) Жодна з наведених відповідей не є правильною.

 

17. Як можна характеризувати варіаційний ряд розподілу?

А) Це ряд, який характеризує розподіл одиниць сукупності по групах за будь-якою ознакою, різновидності якої розташовані у певному порядку.

Б) Це ряд, який побудовані за якісною ознакою.

В) Це ряд, який побудован за кількісною ознакою (наприклад, за віком населення, за строками позбавлення волі у засуджених).

Г) Це ряд, в якому можуть бути дані тільки у вигляді цілих чисел (наприклад, число членів сім'ї, кількість обвинувачених, які проходять по одній кримінальній справі).

 

18. Що називається присудком статистичної таблиці?

А) Це форма раціонального викладення числових характеристик досліджуваних суспільних явищ та процесів.

Б) Об’єкти або їх частини, які характеризуються рядом числових показників.

В) Це показники, що характеризують статистичну сукупність.

Г) Статистична сукупність, ті об’єкти або їх частини, які характеризуються рядом числових показників.

 

19. За способом абсолютні показники в правовій статистиці поділяються на:

А) Індивідуальні, групові.

Б) Індивідуальні, групові, загальні.

В) Індивідуальні, групові, спеціальні.

Г) Загальні, спеціальні.

 

20. Що характеризує та показує відносна величина в правовій статистиці?

А) Показує співвідношення частини до цілого або питому вагу частини одиниць в загальному обсязі сукупності.

Б) Показує виконання плану являє собою відношення фактично досягнутого рівня до планового завдання.

В) Показує абсолютне число закінчених злочинів і осіб, що їх вчинили, на певній території за певний проміжок часу.

Г) Показує, в скільки разів, або на скільки відсотків порівнювана величина більше або менше за базу порівняння.

 

21. Що розуміють під станом злочинності в правовій статистиці?

А) Це абсолютне число закінчених злочинів і осіб, що їх вчинили, на певній території за певний проміжок часу.

Б) Це показник, що характеризує в скільки разів, або на скільки відсотків порівнювана величина більше або менше за базу порівняння.

В) Це будь-яке соціальне явище, що характеризується як з кількісної, так і з якісної сторони.

Г) Це показник, що характеризує зміну суспільних (правових) явищ у часі.

 

22. Середня квадратична в правовій статистиці використовується:

А) Для розразунку середньої величини кількох ознак для однієї одиниці сукупності.

Б) Для розрахунку показників варіації (зміни), які обчислюються на основі квадратів відхилень індивідуальних значень від їхньої середньої арифметичної.

В) Для узагальнення характеристики варіюючої ознаки на основі квадратів відхилень індивідуальних значень від їхньої середньої арифметичної.

Г) Для розрахунку міри дії на дану ознаку зовнішніх або внутрішніх чинників, наприклад, залежність якості проведеної роботи від кваліфікації виконавця.

 

23. З чого складається статистична сукупність?

А) З множини об'єктів, суб‘єктів або явищ однорідних в певному відношенні.

Б) З множини одиниць або явищ однорідних в певному відношенні.

В) З множини одиниць, об'єктів або явищ однорідних в певному відношенні.

Г) З множини одиниць, об'єктів або суб’єктів однорідних в певному відношенні.

 

24. Що показує відносна величина в правовій статистиці?

А) Це абсолютне число закінчених злочинів і осіб, що їх вчинили, на певній території за певний проміжок часу.

Б) Це показник, що характеризує в скільки разів, або на скільки відсотків порівнювана величина більше або менше за базу порівняння.

В) Це будь-яке соціальне явище, що характеризується як з кількісної, так і з якісної сторони.

Г) Це показник, що характеризує зміну суспільних (правових) явищ у часі.

 

25. Статистичний аналіз в правовій статистиці є етапом:

А) Першим.

Б) Другим.

В) Завершальним.

Г) Четвертим.

 

26. Яке з перелічених завдань є головним в статистичному аналізі?

А) Виявлення статистичного зв’язку, залежності, співвідношення структури і динаміки правопорушень.

Б) Встановлення конкретних причин виявлених дефектів і розробка заходів щодо їх мінімізації.

В) Виявлення “тривожних” моментів у стані злочинності.

Г) Опис стану, структури, розповсюдженості, динаміки правопорушень.

 

27. Що є динамікою зочинності в правовій статистиці?

А) Показник, який відображає зміну її рівня і структури протягом того чи іншого тимчасового періоду.

Б) Соціальне явище містить ряд рис і ознак в окремій антисуспільній поведінці, у тому числі у злочині, як індивідуальному акті поведінки і форми прояву злочинності.

В) Кількісна характеристика, яка вимірюється в абсолютних величинах сумою вчинених злочинів і осіб, що їх вчинили, за певний проміжок часу на визначеній території.

Г) Це внутрішня, притаманна їй, ознака, яка розкриває її будову, окремі її складові частини у загальному їх числі за визначений відрізок часу і на зазначеній території.

 

28. Топографія злочинності в правовій статистиці це:

А) Це показник, під яким розуміється розміщення злочинності по різних регіонах (територіях) держави, області, районів, міст, селищ.

Б) Це сукупність всіх показників, які характеризують рівень, структуру, динаміку злочинності.

В) Це показник, що вивчає взаємозв’язок зовнішнього середовища, клімату, природного ландшафту, рослинного та тваринного світу.

Г) Це безпосереднє місце вчинення злочину (магазини, вокзали, квартири, парки тощо).

 

29. З яких двох факторів складається динаміка злочинності?

А) Причини і умови злочинності та зміни кримінального законодавства.

Б) Коефіцієнт злочинної інтенсивності та середньої злочинності.

В) Ефективність діяльності своєчасного виявлення та реєстрації вчинених злочинів та викриття винних.

Г) Коєфіцієнт середньої злочинності та коефіцієнт відносної злочинності.

 

30. Екологія злочинності в правовій статистиці це:

А) Це показник, під яким розуміється розміщення злочинності по різних регіонах (територіях) держави, області, районів, міст, селищ.

Б) Це сукупність всіх показників, які характеризують рівень, структуру, динаміку злочинності.

В) Це показник, що вивчає взаємозв’язок зовнішнього середовища, клімату, природного ландшафту, рослинного та тваринного світу.

Г) Це безпосереднє місце вчинення злочину (магазини, вокзали, квартири, парки тощо).

ВАРІАНТ-2

1. Що є методологією статистичної науки?

А) Це система принципів наукового пізнання, які використовуються на шляху розуміння дійсності.

Б) Це система способів та засобів дослідження наукового пізнання, які використовуються на шляху розуміння дійсності.

В) Це засоби і способи долідження кількісної сторони масових суспільних явищ.

Г) Це система принципів, яка використувується для дослідження діяльності державних органів.

 

2. Яке розуміння слова “статистика” було в середині XVIII століття?

А) Фактичні відомості про державні органи та їх взаємодію з суспільством.

Б) Фактичні відомості про державу.

В) Фактичні відомості про суспільство.

Г) Фактичні відомості про державу та суспільство.

 

3. Які самостійні галузі складають систему правової статистики?

А) Кримінально-правова, цивільно-правова та адміністративно-правова.

Б) Кримінально-правова, цивільно-правова, адміністративно-правова та соціально-правова.

В) Кримінально-правова, цивільно-правова та соціально-правова.
Г) Кримінально-правова, соціально-правова та адміністративно-правова.

 

4. Відповідно до статті 12 Закону України “Про державну статистику” основними завданнями органів державної статистики не є:

А) Створення і ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

Б) Реалізація державної політики в галузі статистики.

В) Розроблення і впровадження статистичної методології.

Г) Забезпечення надійності та суб’єктивності статистичної інформації.

 

5. Хто першим запропонував статистичні методи аналізу?

А) Англійські аріфметики Дж.Граунтом та У.Петті.

Б) Бельгійський математик А.Кетле.

В) Російський мислитель О.М.Радищев.

Г) Німецький професор Г.Ахенваль.

 

6. Чим характеризується третій етап проведення статистичного дослідження?

А) Використанням методу масового статистичного спостереження.

Б) Проведенням статитичного спостереження.

В) Статистична обробка (узагальнення) і аналіз зведених статистичних даних.

Г) Зведення і групування даних спостереження за кількісно та якісно визначеними ознаками.

 

7. Що включає в себе етап підготовки статистичного спостереження?

А) Збирання первинної інформації.

Б) Збирання первинної та вторинної інформації.

В) Розробку плану його проведення.

Г) Аналіз всіх наявних джерел інформації.

 

8. Що є основним завданням кримінально-правової статистики?

А) Дати вичерпну характеристику кількісної сторони злочинності та розробити заходи державного примусу, що призначаються судом особі за вчинений злочин.

Б) Дати вичерпну характеристику кількісної сторони злочинності та охарактеризувати відповідними показниками, результати боротьби з нею.

В) Дати вичерпну характеристику кількісної сторони злочинності та розробити заходи щодо кількості вчинюваних злочинів на певній території.

Г) Охарактеризувати відповідними показниками кількість злочинів на певній території за певний проміжок часу.

 

9. Що є одиницею сукупності в правовій статистиці?

А) Це сукупність статичтичних явищ.

Б) Це сукупність елементів об’єкта спостереження.

В) Це первинний елемент об’єкта спостереження, який існує і ознаки якого реєструються.

Г) Це вторинний елемент об’єкта спостереження, який існує і ознаки якого реєструються.

 

10. Яке з наведним тверджень є вірним?

А) Між статистичною наукою та практикою не існує настільки тісного взаємозв’язка, який міг бі вплинути на діяльність статистичних органів.

Б) Статистична наука використовує дані практики, узагальнює їх і розробляє методи проведення статистичних досліджень, але в практичній діяльності не застосовуються теоретичні положення статистичної науки для рішення конкретних управлінських завдань.

В) Статистична наука не використовує дані практики, але в в практичній діяльності застосовуються теоретичні положення статистичної науки для рішення конкретних управлінських завдань.

Г) Статистична наука використовує дані практики, узагальнює їх і розробляє методи проведення статистичних досліджень, а в практичній діяльності застосовуються теоретичні положення статистичної науки для рішення конкретних управлінських завдань.

 

11. Дайте визначення програми спостереження:

А) Нормативно-правові акти у галузі боротьби зі злочинністю, що розкривають якісні особливості злочинності, її причини і передбачені законом дії правоохоронних органів по боротьбі з нею.

Б) Пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності.

В) Це науково обґрунтований перелік питань, на які повинні бути отримані відповіді від кожної одиниці сукупності при даному статистичному спостереженні.

Г) Характеристика кожної одиниці сукупності заздалегідь встановленими показниками, взаємопов’язана сума яких і є програмою спостереження.

 

12. Що є вибірковою сукупністю?

А) Відібрана певним способом частина генеральної сукупності, яка підлягає вибірковому спостереженню.

Б) Це загальна сукупність одиниць, з якої відбираються одиниці для спостереження.

В) Це сукупність, при якій генеральна сукупність заздалегідь поділяється на певне число рівних за кількістю одиниць груп

Г) Це випадковий відбір при якому основою вибірки стає серія одиниць, яка розглядається і вивчається як одне ціле.

 

13. Загальними показниками в правові статистиці називають:

А) Показники, які показують розміри ознаки у всіх одиниць сукупності.

Б) Показники, які можуть показувати розміри кількісних ознак у окремих групах сукупності.

В) Показники, які показують розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності.

Г) Показники, які показують існуючі, на певний момент, загальний стан суспільного (правового) явища.

 

14. За способом абсолютні показники в правовій статистиці поділяються на:

А) Індивідуальні, групові.

Б) Індивідуальні, групові, загальні.

В) Індивідуальні, групові, спеціальні.

Г) Загальні, спеціальні.

 

15. Узагальнюючими показниками в правовій статистиці є:

А) Загальні, спеціальні.

Б) Загальні, спеціальні, допоміжні.

В) Абсолютні, відносні, середні.

Г) Абсолютні, відносні.

 

16. Що показує відносна величина в правовій статистиці?

А) Це абсолютне число закінчених злочинів і осіб, що їх вчинили, на певній території за певний проміжок часу.

Б) Це показник, що характеризує в скільки разів, або на скільки відсотків порівнювана величина більше або менше за базу порівняння.

В) Це будь-яке соціальне явище, що характеризується як з кількісної, так і з якісної сторони.

Г) Це показник, що характеризує зміну суспільних (правових) явищ у часі.

 

17. Що називають медіаною в правовій статистиці?

А) Величину варіюючої ознаки, яка знаходиться у середині ряду, розташованого у порядку зниження.

Б) Величину варіюючої ознаки, яка знаходиться у середині ряду, розташованого у порядку зростання або зниження.

В) Величину варіюючої ознаки, яка знаходиться у середині ряду, розташованого у порядку узагальнення.

Г) Величину варіюючої ознаки, яка знаходиться у середині ряду, розташованого у порядку зростання.

 

18. До абсолютних величин в правовій статистиці відносять:

А) Прості, складні, функціональні.

Б) Соціальні, демографічні, економічні.

В) Відносні та середні.

Г) Природні, умовні, ціннісні.

 

19. Статистичний аналіз являє собою:

А) Процес вивчення і співставлення отриманих цифрових даних між собою і з іншими даними, їх узагальнення.

Б) Це науковий метод дослідження об’єкта шляхом розгляду його окремих сторін, властивостей і складових частин.

В) Це удосконалення державних заходів соціального контролю на підставі виявлених їх тенденцій і закономірностей, взаємозв’язків і взаємозалежностей, які кількісно вимірюються.

Г) Це сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається, в їх єдності і розвитку.

 

20. Що не відноситься до встановлених вимог статистичного аналізу?

А) При аналізі статистичного матеріалу використувоється лише офіційна звітність.

Б) Кількісний аналіз статистичних показників має базуватися на глибокому знанні основних положень юридичних наук.

В) Досліджувана статистична сукупність повинна складатися з досить значного числа одиниць, зібраних на великій території і за кілька років.

Г)) В процесі вивчення правопорушень і пов’язаних з ними проблем слід враховувати матеріали інших галузей статистики.

 

21. Що є структурою злочинності в правовій статистиці?

А) Показник, який відображає зміну її рівня і структури протягом того чи іншого тимчасового періоду.

Б) Соціальне явище містить ряд рис і ознак в окремій антисуспільній поведінці, у тому числі у злочині, як індивідуальному акті поведінки і форми прояву злочинності.

В) Кількісна характеристика, яка вимірюється в абсолютних величинах сумою вчинених злочинів і осіб, що їх вчинили, за певний проміжок часу на визначеній території.

Г) Це внутрішня, притаманна їй, ознака, яка розкриває її будову, окремі її складові частини у загальному їх числі за визначений відрізок часу і на зазначеній території.

 

22. Географія злочинності в правовій статистиці це:

А) Це показник, під яким розуміється розміщення злочинності по різних регіонах (територіях) держави, області, районів, міст, селищ.

Б) Це сукупність всіх показників, які характеризують рівень, структуру, динаміку злочинності.

В) Це показник, що вивчає взаємозв’язок зовнішнього середовища, клімату, природного ландшафту, рослинного та тваринного світу.

Г) Це безпосереднє місце вчинення злочину (магазини, вокзали, квартири, парки тощо).

 

23. Характер злочинності обумовлюється:

А) Шкодою, яка заподіюється злочинами за межами їх складу.

Б) Соціальною реакцією на злочинність, боротьбою з нею.

В) Сукупністю всіх показників, які характеризують рівень, структуру, динаміку злочинності.

Г) Кількістю найбільш небезпечних злочинів у структурі злочинності, а також тим, якою є характеристика осіб, які їх скоїли.

 

24. Коли в Україні були вперше зібрані відомості про адміністративні правопорушення?

А) В 1996 році.

Б) В 1985 році.

В) В 1995 році.

Г) В 1990 році.

 

25. Предметом статистичного аналізу є:

А) Процес вивчення і співставлення отриманих цифрових даних між собою і з іншими даними, їх узагальнення.

Б) Це удосконалення державних заходів соціального контролю на підставі виявлених їх тенденцій і закономірностей, взаємозв’язків і

В) Виявлення сукупності якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається, в їх єдності і розвитку.

Г) Це сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається, в їх єдності і розвитку.

 

26. Статистичне групування це:

А) Це один з основних методів обробки та аналізу первинної статистичної інформації, що проявляється у розподілі сукупності на групи за істотними для даного дослідження ознаками.

Б) Це розподіл одиниць суспільного явища, що вивчається, за істотними ознаками.

В) Це відображення суттєвих властивостей сукупності одиниць, що входять до правової статистики.

Г) Встановлення однорідністі явищ, що встановлюється вже на перших кроках статистичного дослідження.

 

27. Складне групування - це:

А) Це групування, здійснене за двома та більше ознаками одночасно, причому кожна група, утворена за однією ознакою

Б) Це групування за будь-якою однією ознакою.

В) Це групування, які здійснені на основі безпосереднього узагальнення первинних даних статистичного спостереження.

Г) Це перегруповування раніше згрупованого матеріалу для забезпечення співставлення даних двох або декількох групувань, порівнянності структур двох сукупностей за однією і тією самою ознакою.

 

28. Дайте правильне визначеня комбінованим статистичним таблицям:

А) Таблиці в яких у підметі дається перелік одиниць, що складають об’єкт вивчення.

Б) Це таблиці, підмет яких утворено в результаті групування одиниць об'єкта за однією ознакою.

В) Таблиці є такі, в підметі яких наводяться проміжки часу (роки, квартали, місяці) або дати, а в присудку - ряд показників.

Г) Це таблиці, в підметі яких групи одиниць за однією ознакою поділяються на підгрупи за однією чи кількома іншими ознаками, які взяті в комбінації.

 

29. Як можна характеризувати варіаційний ряд розподілу?

А) Це ряд, який характеризує розподіл одиниць сукупності по групах за будь-якою ознакою, різновидності якої розташовані у певному порядку.

Б) Це ряд, який побудовані за якісною ознакою.

В) Це ряд, який побудован за кількісною ознакою (наприклад, за віком населення, за строками позбавлення волі у засуджених).

Г) Це ряд, в якому можуть бути дані тільки у вигляді цілих чисел (наприклад, число членів сім'ї, кількість обвинувачених, які проходять по одній кримінальній справі).

30. Результативною ознакою в правовій статистиці є:

А) Та, що відображає причину явища (наприклад, нетверезий стан особи).

Б) Та, що відображає наслідок (наприклад, вчинення злочину).

В) Та: що відображає зміст явища.

Г) Та, що відображає і причину явища і його наслідок.

 

ВАРІАНТ-3

 

1. Які особливості з наведених не характеризують статистичну науку?

А) Статистика вивчає суспільні явища та їх кількісну сторону.

Б) Кількісну сторону суспільних явищ статистика вивчає в конкретних умовах місця і часу.

В) Статистика вивчає поодинокі факти, що мають однорідні ознаки.

Г) Статистика також вивчає вплив природних і технічних факторів на кількісні зміни суспільного життя.

 

2. Який з перелічених методів не використууєтсья в сатистичній науці?

А) Табличний метод.

Б) Абстрактний метод.

В) Метод відносних величин.

Г) Кореляційний метод.

 

3. Статистика XX століття характеризовалась:

А) Наявністю лише декількох методів, які могли з високою ефективністю використовуватись.

Б) Відсутністю конкретних методолічних приймоів.

В) Недосконалістю та необхідністю її розвитку.

Г) Своєю всеосяжністю.

 

4. Який з підгалузей не відноситься до стадій кримінально-правової статистики?

А) Статистка органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність.

Б) Статистика слідчих органів.

В) Статистика досудового розслідування.

Г) Статистика кримінального судочинтва.

 

5. Предметом праової статистики є:

А) Кількісна сторона масових явищ та характеристика тих процесів, які пов’язані із застосуванням і використанням норм права та реалізацією юридичної відповідальності у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

Б) Кількісно-якісна характеристика тих явищ і процесів, які пов’язані із застосуванням і використанням норм права та реалізацією юридичної відповідальності у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

В) Кількісно-якісна характеристика тих явищ і процесів, які входять у сферу діяльності правоохоронних органів.

Г) Кількісно-якісна сторона правових явищ що вивчаються нею.

 

 

6. Які вимоги до статистичних даних не використовуються в правові статистиці?

А) Повнота (цілісність) даних як за їх обсягом, так і по суті.

Б) Своєчасність (оперативність) даних.

В) Наявність різноманітних джерел (вариітивність) даних.

Г) Вірогідність (об’єктивність) даних.

 

7. Дайте правильне визначення поняття «статистичні дані».

А) Це складова частина глобальної інформаційної системи, що формується відповідно до державного замовлення.

Б) Це державна політика в сфері формування інформаційних ресурсів і інформатизації.

В) Це інформація, яка збирається для забезпечення відповідності системи обліку та методів статистичного спостереження міжнародним стандартам.

Г) Це складова частина глобальної інформаційної системи, що формується відповідно до Концепції інформатизації органів державної статистики України.

 

8. Безпосередній збір масових статистичних даних – це:

А) Підготовка отриманих даних до автоматизованої обробки.

Б) Підготовка форм статистичних звітів.

В) Заповнення статистичних формулярів – документів вторинного обліку.

Г) Заповнення статистичних формулярів – документів первинного обліку.

 

9. До основних об’єктів реєстрації кримінально-правової статистики відносяться:

А) Злочин, злочинень, покарання.

Б) Злочин, злочинень, покарання, жертва злочину.

В) Злочин, злочинень, жертва злочину.

Г) Злочин та злочинець.

 

10. Монографічним спостереженням є:

А) Спостереження, що передбачає детальне обстеження лише окремих типових елементів сукупності.

Б) Спостереження, коли реєстрації підлягають не всі елементи сукупності, а тільки певна, випадково відібрана їх частина.

В) Спостереження, що охоплює переважну частину елементів сукупності, обсяг значень істотної ознаки у яких визначає розмір явища, тобто при обстеженні відкидають певну кількість одиниць

Г) Спостереження, яке є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження, що застосовують при вивченні різноманітних закономірностей суспільного життя.

 

11. Що є одиницею виміру в правовій статистиці?

А) Це джерело, яке характеризує, в яких одиницях обчислюється досліджувана сукупність.

Б) Це джерело інформації, тобто первинний заклад або установа, від якої одержують необхідні статистичні дані.

В) Це сукупність елементів об’єкта спостереження.

Г) Це вторинний елемент об’єкта спостереження, який існує і ознаки якого реєструються.

 

12. Що є об’єктом спостереження у статистиці?

А) Скупність статистичних даних, які взаєпопов'язані з діяльністю компетентних державних органів.

Б) Статистичні дані, про які необхідно зібрати статистичні відомості.

В) Це сукупність явищ, що вивчаються в процесі спостереження

Г) Сукупність одиниць суспільного явища, що вивчається, і про які необхідно зібрати статистичні відомості.

 

 

13. Груповими показниками в правовій статистці є:

А) Показники, які показують розміри ознаки у всіх одиниць сукупності.

Б) Показники, які можуть показувати розміри кількісних ознак у окремих групах сукупності.

В) Показники, які показують розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності.

Г) Показники, які показують існуючі, на певний момент, загальний стан суспільного (правового) явища.

 

14. До абсолютних величин в правовій статистиці відносять:

А) Прості, складні, функціональні.

Б) Соціальні, демографічні, економічні.

В) Відносні та середні.

Г) Природні, умовні, ціннісні.

 

15. Що називається базою порівняння в правовій статистиці?

А) Це абсолютне число закінчених злочинів і осіб, що їх вчинили, на певній території за певний проміжок часу.

Б) Це показник, що характеризує в скільки разів, або на скільки відсотків порівнювана величина більше або менше за базу порівняння.

В) Це будь-яке соціальне явище, що характеризується як з кількісної, так і з якісної сторони.

Г) Величина з якою ми проводимо порівняння.

 

16. З чого складається статистична сукупність?

А) З множини об'єктів, суб‘єктів або явищ однорідних в певному відношенні.

Б) З множини одиниць або явищ однорідних в певному відношенні.

В) З множини одиниць, об'єктів або явищ однорідних в певному відношенні.

Г) З множини одиниць, об'єктів або суб’єктів однорідних в певному відношенні.

 

17. В чому полягає головне значення середніх величин у правові статистиці?

А) Полягає в їх узагальнюючій функції, тобто заміні множини різних індивідуальних значень ознаки середньою величиною.

Б) Полягає в тому, що при розрахунку середньої величини випадкові коливання, що мають різну спрямованість

В) Полягає в тому, що за допомогою середніх величин вивчають зміну явищ у часі і просторі, тенденції в їх розвитку.

Г) Полягає в тому, що середні величини широко застосовуються в статистичному аналізі, оскільки саме в них знаходять своє виявлення закономірності і тенденції розвитку масових суспільних (правових) явищ.

 

 

18. Аналізом в загальному розумінні є:

А) Процес вивчення і співставлення отриманих цифрових даних між собою і з іншими даними, їх узагальнення.

Б) Це науковий метод дослідження об’єкта шляхом розгляду його окремих сторін, властивостей і складових частин.

В) Це удосконалення державних заходів соціального контролю на підставі виявлених їх тенденцій і закономірностей, взаємозв’язків і взаємозалежностей, які кількісно вимірюються.

Г) Це сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається, в їх єдності і розвитку.

 

19. Коли в Україні були вперше зібрані відомості про адміністративні правопорушення?

А) В 1996 році.

Б) В 1985 році.

В) В 1995 році.

Г) В 1990 році.

 

20. З яких коефіцієнтів складається рівень злочинності?

А) Коєфіцієнт середньої злочинності та коефіцієнт відносної злочинності.

Б) Коефіцієнт злочинної інтенсивності та коефіцієнт злочинної активності.

В) Коефіцієнт відносної злочинності та коефіцієнт злочинної активності.

Г) Коефіцієнт злочинної інтенсивності та середньої злочинності.

 

 

21. Екологія злочинності в правовій статистиці це:






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.