Основні визначення та концепція логістики

Логістика – це напрямок науки і господарської діяльності, який передбачає

планування, організацію, управління й контроль руху потоків в просторі і часі від місця їх виникнення до кінцевого споживача.

Рух потоків в просторі – це переміщення елементів потоку, наприклад, доставка вантажу зі складу А в склад Б.

Рух потоків в часі – це час, що витрачається на переміщення елементів потоку та час зберігання запасу; при цьому одночасно здійснюється:

- контроль витрат на їх утримання (оренда складських площ, охорона, освітлення та ін.);

- враховується іммобілізація коштів у запасах – це сума доходів, яка могла б бути отримана системою, якби гроші, знерухомлені в запасах, знаходились в господарському обігу;

- підтримується кількість запасів на оптимальному рівні для недопущення їх надлишку та дефіциту

Потік – це сукупність об'єктів, яка сприймається як єдине ціле і існує як процес на певному відрізку часу.

Потік вимірюється в абсолютних одиницях і характеризується параметрами:

-напрямок,

-обсяг,

-інтенсивність

-ціна елемента потоку.

Розрізняють три види потоків:

- матеріальний (МП),

- фінансовий (ФП),

- інформаційний (ІП).

Логістика поділяється на види:

1. Макрологістика – вирішує задачі по організації та управлінню потоками між юридичними і фізичними особами.

2. Мікрологістика – вирішує питання, пов'язані з переміщенням потоків в середині підприємства. В цьому випадку взаємодія учасників логістичного процесу відбувається на безтоварній основі.

Учасники логістичного процесу виконують два види функцій:

1. Координаційні – це дії учасників, спрямовані на узгодження їх спільної поведінки в макрологістиці.

2. Оперативні або диспетчерські – це дії учасників, направлені на безпосереднє управління потоками.

Логістика складається з наступних частин:

1. Логістика заготівель. Сфера її інтересів – організація і управління потоками на траєкторії потоку «ринок закупівель – підсистема постачання підприємства».

2. Логістика виробничих процесів.

Якщо підприємство має серійне або масове виробництво, то в середині такої системи існують потоки матеріальних ресурсів. Вивчення і упорядкування ЛО технологічного процесу і є метою вказаної логістики.

3. Логістика розподілу. Вирішує питання, пов'язані з потоковим процесом між підсистемою збуту підприємства і ринком реалізації ЕП.

4. Логістика запасів. Має механізми для вирішення проблем, які виникають при управлінні запасами в мікрологістичних системах.

5. Транспортна логістика. Організовує і здійснює переміщення ЕП в

просторі і часі в макро- і мікросистемах, дотримуючись раціональних маршрутів і мінімізуючи витрати на ЛО.

6. Інформаційна логістика. Забезпечує формування ефективних

комунікаційних мереж.

7. Логістика сервісного обслуговування. Виникає в тій області людської діяльності, в якій ЕП мають “живу основу”, наприклад, туристи, що проживають в готелі; також має місце в спеціальному центрі, де обслуговуються машини і механізми.

При управлінні потоками слід дотримуватись шести правил логістики:

1. Правило потоку. Правило виокремлює один потік з багатьох, над якими виконуються в економічній системі ТО і ЛО, в залежності від задач, які стоять перед менеджером або дослідником.

Існує ще одне визначення цього правила: той потік, який потрібен.

2. Правило кількості. Акцентує увагу на обсязі потоку, так як його надлишок призводить до утворення зайвих запасів, а його відсутність – до дефіциту матеріальних ресурсів, що може призвести до зупинки економічної діяльності системи.

3. Правило якості. Визначає необхідність контролю параметрів потоку на вході та на виході логістичної системи.

4. Правило місця.

5. Правило часу.

Ці два правила передбачають наявність інформації у логістика – менеджера про параметри руху потоку в просторі та часі. До таких параметрів відносяться координати місця: початку, кінця і зупинки руху; завантаження – розвантаження; дані про час, який потрібен для подолання відстані між пунктами; час прибуття до місця призначення та час відправлення, тощо. Ці два правила також називаються правилами культури бізнесу.

6. Правило витрат. Визначає те, що витрати на управляння потоком повинні

бути мінімальними. Наприклад, при перевезенні 1, 5 тон вантажу необхідно використовувати автомобіль вантажопідйомністю 2, 0 тони, а не 10 тон. Але не варто економити на коштах, виділених для отримання інформації при плануванні руху потоку, якщо ця інформація може допомогти при виборі правильного рішення.

Послуга в логістиці – це будь-яка дія, направлена на клієнта (власника потоку або елементу), яка є для нього безкоштовною (наприклад, прослуховування покупцем в торговому залі магазину музики у фоновому режимі).

Технологічна операція (ТО) – це будь-яка дія, направлена на елемент потоку, що змінює його якість. Логістика не вивчає ТО, але вивчає ЛО в технологічному процесі.

Логістичний ланцюжок (ЛЛ) – це сукупність елементів ланок макро- або мікросистеми, через які проходить один потік.

Відповідно розрізняють макрологістичний (МАЛЛ), мікрологістичний (МІЛЛ) та наскрізний логістичний ланцюжки (НЛЛ).

Мікрологістичним ланцюжком проходить мікрологістичний потік, який рухається через підсистеми одного підприємства, при цьому над елементами потоку виконують як ЛО, так і ТО.

Макрологістичним ланцюжком рухається макрологістичний потік через

ланки, якими є юридичні та фізичні особи підприємства, які приймають право власності на елементи цього потоку. Макрологістичним потоком треба вважати потік, який рухається, як мінімум, через два підприємства і максимум - через

“n-1”- підприємство, де n – це кількість усіх ланок МАЛЛ.

Наскрізний логістичний ланцюжок - макрологістичний потік, який включає в себе “n” ланок ЛЛ, в т. ч. виробника і кінцевого споживача.

Концепція логістики – отримання виокремленим в ЛЛ підприємством максимального ефекту від управління мікрологістичним потоком, здійснюючи координаційні функції у наскрізному логістичному потоці.